Справа №403/512/24 провадження № 3/403/329/24
17 грудня 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення з доданими матеріалами, який надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце
проживання:
АДРЕСА_1 ,
громадянина України (паспорт № НОМЕР_1 від 31
травня 2021 року, виданий органом 3533),
безробітного
за ст.ст.122-4, 124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №540514 від 19 вересня 2024 року, складеного інспектором з РПП СПД №1 (смт.Устинівка) ВП №1 (м.Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. з доданими до нього матеріалами, 19 вересня 2024 року о 22 год. 30 хв. на насипній грунтовій автодорозі Устинівка-Сонцеве 134 м. Кропивницького району гр-н ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan», без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатору Alcotest Drager 6820, тест №1360, результат: 1,45 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №132888, складеного 20 вересня 2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Устинівка) відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області(скорочення, як вони зазначені в протоколі) рядовим поліції ОСОБА_2 , 19 вересня 2024 року о 22 год. 30 хв. по насипній грунтовій автодорозі напрямок смт.Устинівка с.Сонцеве Кропивницького району у Кіровоградській області водій мотоцикла «Ліфан-200», без державного номерного знаку, гр-н ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого втратив керування та перевернувся, внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №132906, складеного 20 вересня 2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Устинівка) відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області(скорочення, як вони зазначені в протоколі) рядовим поліції ОСОБА_2 , 19 вересня 2024 року о 22 год. 30 хв. по насипній грунтовій автодорозі напрямок смт.Устинівка с.Сонцеве Кропивницького району у Кіровоградській області водій мотоцикла «Ліфан-200», без державного номерного знаку, гр-н ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме: перекинувся на мотоциклі, після чого місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
19 вересня 2024 року о 22 год. 30 хв. по насипній грунтовій автодорозі напрямок смт.Устинівка-с.Сонцеве Кропивницького району Кіровоградської області, водій мотоцикла Ліфан-200, без державного номерного знаку, гр-н ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, при цьому не мав права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 18 грудня 2023 року гр-н ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2024 року зазначені вище провадження у справах стосовно гр-на ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження №403/512/24.
В судове засідання по розгляду справи 17 грудня 2024 року законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - його мати ОСОБА_3 , не з'явилась. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала суд розглянути справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП без її участі. Прохала суд передати під її нагляд, як матері, неповнолітнього сина ОСОБА_1 .. Зобов'язалась сумлінно виконувати батьківські обов'язки та не допускати вчинення її сином нових правопорушень.
В судове засідання по розгляду справи 17 грудня 2024 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Згідно поданої до суду письмової заяви прохав суд розглянути справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП без його участі. Не заперечував проти передачі його під нагляд матері ОСОБА_3 .. Обіцяв не допускати вчинення нових правопорушень, оскільки зробив для себе відповідні висновки. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП визнав повністю. Прохав суд застосувати до нього захід впливу та не стягувати штраф, оскільки немає постійного заробітку та доходу, навчається в професійно-технічному училищі.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, (далі по тексту - Правила дорожнього руху, Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу серії ААД №540514 поліцейським були додані: копія протоколу серія ЕПР1 №132888 від 20 вересня 2024 року за ст.124 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132906 від 20 вересня 2024 року за ст.122-4 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132913 від 20 вересня 2024 року за ч.5 ст.126 КУпАП; інформація з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №12781/111-2-2024 від 23 вересня 2024 року про не притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не отримання ним посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 в заклад охорони здоров'я (Долинську ЦЛ) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд гр-на ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я не проводився; акт огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (Alcotest Drager 6820), за результатами проведення якого встановлена позитивна проба з кількісним показником 1,45 ‰ (проміле); паперова роздруківка показника спеціального технічного засобу - «Drager Alcotest 6820» за результатами проведеного стосовно гр-на ОСОБА_1 тесту на встановлення стану алкогольного сп'яніння №1360, з якого вбачається його результат у виді цифрового показника 1,45 ‰; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску та копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки.
За змістом п.п.2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського повноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Норма щодо застосування технічних засобів відеозапису при проведенні огляду на місці зупинки транспортного засобу передбачена також і п.4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок №1103).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п.6 розділу І Інструкції №1452/735).
Аналогічна норма щодо проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та лікарем закладу охорони здоров'я передбачена також і п.3 Порядку №1103.
Таким чином, за змістом зазначених вище нормативно-правових актів поліцейський уповноважений проводити огляд особи на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів виключно на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, відповідно до п.8 розділу І Інструкції №1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Згідно з п.3 розділу ІІІ Інструкції від 1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського за 19 вересня 2024 року, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, та доданих до протоколу серія ААД №540514 матеріалів вбачається, що поліцейський провів огляд гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820» в закладі охорони здоров'я - Комунальному некомерційному підприємстві «Устинівська лікарня» Устинівської селищної ради.
Разом з тим, як вбачається з відповіді Комунального некомерційного підприємства «Устинівської лікарня» Устинівської селищної ради від 17 грудня 2024 року, наданої на запит суду, гр-н ОСОБА_1 був доставлений до хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Устинівської лікарня» Устинівської селищної ради 19 вересня 2024 року о 23 год. 15 хв. бригадою екстреної медичної допомоги. Гр-ну ОСОБА_1 було проведено флюорографічне обстеження та надана амбулаторна допомога різаної рани правої кисті руки. На стан алкогольного сп'яніння гр-н ОСОБА_1 обстежений не був.
Отже, всупереч положенням п.8 розділу І, п.3 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, якими визначене обов'язкове проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я лікарем закладу охорони здоров'я (чи фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту) у разі скоєння ДТП, унаслідок якого є травмовані особи, поліцейський Кухарець С.В. провів огляд на стан алкогольного сп'яніння гр-на ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», що є порушенням зазначених вище вимог.
Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За встановлених обставин, суддя приходить до висновку про недотримання особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення вимог Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 під час проведення 19 вересня 2024 року огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння гр-на ОСОБА_1 , що має наслідком визнання зазначеного огляду недійсним.
При цьому додані до протоколу серія ААД №540514 копія протоколу серія ЕПР1 №132888 від 20 вересня 2024 року за ст.124 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132906 від 20 вересня 2024 року за ст.122-4 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132913 від 20 вересня 2024 року за ч.5 ст.126 КУпАП; інформація з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №12781/111-2-2024 від 23 вересня 2024 року про не притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не отримання ним посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 в заклад охорони здоров'я (Долинську ЦЛ) з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (Alcotest Drager 6820); паперова роздруківка показника спеціального технічного засобу - «Drager Alcotest 6820»; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску та копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки також не є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зазначені документи можуть мати доказове значення для підтвердження вини гр-на ОСОБА_1 у разі проходження ним зазначеного вище огляду виключно на місці зупинки транспортного засобу, а не в закладі охорони здоров'я.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки факт керування гр-ном ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, з урахуванням недійсності результатів проведеного поліцейським огляду з використанням спеціального технічного засобу з наведених вище підстав, не був доведений під час судового розгляду належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.п.«б», «д» п.2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №132888 від 20 вересня 2024 року не містить жодних доказів причинно-наслідкового зв'язку між необранням гр-н ОСОБА_1 19 вересня 2024 року під час керування мотоциклом «Lifan» безпечної швидкості руху та, як наслідок, настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначений протокол та додані до нього матеріали взагалі не містять відомостей щодо встановленої працівниками поліції швидкості, з якою рухався транспортний засіб під керуванням гр-на ОСОБА_1 , та швидкості, яка б була безпечною під час такого руху.
Крім того, як вбачається із суті адміністративного правопорушення та встановлених обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, водій мотоцикла «Ліфан-200», без державного номерного знаку, ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого втратив керування та перекинувся, внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
За змістом диспозиції ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умови порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, вказана правова норма може застосовуватись тільки у випадку настання майнової шкоди, яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
За змістом ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Із системного аналізу наведених норм закону випливає, що обов'язковою умовою для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є наявність матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок порушення учасником дорожньо-транспортної пригоди Правил дорожнього руху.
Згідно правових позицій Верховного суду України, викладених у Постанові Пленуму №14 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Отже, умовою для настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявність причинного зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №132888 замість встановлення особи потерпілого поліцейським у рядку «Свідки чи потерпілі, підпис» зазначено, дослівно: «не залучалися», що свідчить про не встановлення рядовим поліції ОСОБА_2 особи потерпілого, а, отже, і факту заподіяння певній особі матеріальних збитків внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 , зазначених у вказаному протоколі.
Відповідно до п.1 Розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, окрім іншого: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності).
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди; кількість учасників ДТП; порушення пункту Правил дорожнього руху. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів (п.4 Розділу ІХ Інструкції №1395).
Як вбачається з доданої до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №132888 схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 вересня 2024 року, видимі (зовнішні) пошкодження отримав лише мотоцикл «Lifan-200, а єдиним учасником даної дорожньо-транспортної пригоди є гр-н ОСОБА_1 .. Власником зазначеного транспортного засобу зазначений ОСОБА_1 ..
Відомостей про наявність іншої особи, майну якої було завдано шкоди внаслідок порушення гр-ном ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху, в протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП також не зазначено.
Додані до протоколу серії ЕПР1 №132888 від 20 вересня 2024 року на підтвердження обставин вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, як докази: копія протоколу серія ААД №540514 від 20 вересня 2024 року за ч.1 ст.130 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132906 від 20 вересня 2024 року за ст.122-4 КУпАП; копія протоколу серія ЕПР1 №132913 від 20 вересня 2024 року за ч.5 ст.126 КУпАП; інформація з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №12777/111-2-2024 від 23 вересня 2024 року про не притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та не отримання ним посвідчення водія; копія письмових пояснень гр-на ОСОБА_1 , відібраних старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. 19 вересня 2024 року, не можуть за своєю правовою природою та змістом замінити (уточнити, доповнити) об'єктивну сторону адміністративного правопорушення (зокрема, наявність матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому), як таку, що відповідає ст.124 КУпАП, а тому не беруться судом до уваги при розгляді справи.
Таким чином, зазначена в схемі місця ДТП та протоколі серія ЕПР1 №132888 обставина порушення гр-ном ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху, підтверджує завдання матеріальних збитків виключно транспортному засобу ОСОБА_1 , належність якого іншим особам (за відсутності відомостей про потерпілих осіб в протоколі) під час судового розгляду не була доведена належними та допустимими доказами, а тому обставина спричинення матеріальної шкоди внаслідок порушення гр-ном ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Отже, обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання суду доказів на підтвердження вкладених в протоколі відомостей, покладається саме на особу, яка має право складати відповідний протокол, а не на суд.
При цьому суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
За досліджених судом обставин в їх сукупності, враховуючи: встановлення судом обставин заподіяння механічних пошкоджень виключно мотоциклу марки «Lifan-200» під керуванням гр-на ОСОБА_1 , який є його законним володільцем; недоведеності наявності інших потерпілих, майну яких була б заподіяна шкода, що свідчить про невідповідність зазначеної в протоколі суті правопорушення об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (майнова шкода не може існувати без потерпілого і навпаки) та відсутності доказів настання дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення гр-ном ОСОБА_1 саме п.12.1 Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку про відсутність у діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (п.2.10 а Правил дорожнього руху).
З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом відсутності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна), суд приходить до висновку про наявність підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд приходить до наступного висновку. Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Відповідно до п.п.«а» п.2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Ч.2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, за фактом повторного протягом року керування ним транспортним засобом марки «Lifan-200» без державного номерного знаку, не маючи права керувати даним транспортним засобом, повністю підтверджується, крім визнання ним вини:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132913 від 20 вересня 2024 року;
2) інформацією з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №12828/111-2-2024 від 24 вересня 2024 року про притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою Долинського районного суду від 18 грудня 2023 року та про неотримання ним посвідчення водія;
3) постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2023 року (справа №403/452/23, дата набрання законної сили 28 грудня 2023 року), згідно якої гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП за керуванням ним транспортним засобом - мотоциклом «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , 15 жовтня 2023 року о 09 год. 45 хв., не маючи права керування таким транспортним засобом, із застосуванням до нього відповідно до положень п.2 ч.1 ст.24-1 КУпАП заходу впливу, що стосується неповнолітніх, у виді попередження, та яка оцінюється судом як належний доказ у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, з огляду на відсутність даних про її оскарження в судовому порядку (згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України»). Доказів протилежного гр-ном ОСОБА_1 суду надано не було;
4) відеозаписом з нагрудної камери поліцейського за 19 вересня 2024 року, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачається обставина визнання гр-ном ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом (мотоциклом) та повідомлення обставини відсутності в нього посвідчення водія.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст.33 КУпАП).
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення є щире розкаяння винного та вчинення правопорушення неповнолітнім.
Інші обставини, що пом'якшують відповідальність, з урахуванням характеру вчиненого гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке стосується повторного порушення ним правил дорожнього руху, що могло створити безпосередню небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а також особу правопорушника, який належних висновків для себе щодо неухильного виконання вимог Правил дорожнього руху, не зробив - відсутні.
Обставин непереборної сили або крайньої необхідності в діях гр-на ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обтяжуючих відповідальність гр-на ОСОБА_1 обставин, передбачених ст.35 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суддею не встановлено, в тому числі і з огляду на врахування повторності вчинення ним керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування, як кваліфікуючої ознаки за ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року) були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання.
Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Лутц проти Німеччини» від 25 серпня 1987 року, заява №9912/82; «Гурепка проти України» від 06 вересня 2005 року, заява №61406/00; «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року, заява №16347/02).
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з п.55 рішення Другої Секції Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції».
Адміністративне стягнення у виді штрафу разом з позбавленням права керування транспортним засобом, має каральний і стримуючий характер, а суворість санкції, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП, максимально наближає дане адміністративне стягнення до кримінальних покарань.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Отже, приходжу до висновку, що при розгляді даної справи слід застосувати принцип аналогії закону, згідно з яким найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (пункт 10 постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №263/10894/20).
Ч.2 ст.61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч.1 ст.99 КК України, штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
Отже, у адміністративному провадженні при накладенні стягнення у виді штрафу на неповнолітню особу необхідно аналогічно враховувати, що штраф, як стягнення, може застосуватися до неповнолітнього лише при наявності в останнього самостійного доходу.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст.185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Як вбачається з поданої до суду 17 грудня 2024 року законним представником неповнолітнього ОСОБА_1 - гр-нкою ОСОБА_3 письмової заяви, остання просить суд застосувати до її неповнолітнього сина захід впливу у вигляді передачі останнього під її нагляд, як матері.
Крім того, 17 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заяви неповнолітнього ОСОБА_1 , в якій останній не заперечує проти передачі його під нагляд матері - гр-нки ОСОБА_3 .. Обіцяє не вчиняти нових правопорушень, вину визнає повністю та просить суд застосувати до нього захід впливу, оскільки не має постійного заробітку та доходу.
Згідно з п.7. постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п.3 ч.2 ст.105 КК, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, опікуни і піклувальники.
Як вбачається з поданих до суду характеристик на жителів с-ща Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області від 11 грудня 2024 року, скарг від жителів селища на поведінку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на адресу селищної ради не надходило, компрометуючі матеріали щодо них у розпорядженні селищної ради відсутні.
Відповідно до довідок КНП «Устинівська лікарня» Устинівської селищної ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на «Д» обліках у лікарів нарколога та психолога не перебувають.
З огляду на викладене, виходячи із засад справедливості та рівності всіх перед законом, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності, бажання матері неповнолітнього ОСОБА_1 - гр-нки ОСОБА_3 взяти свого сина під нагляд, не заперечення неповнолітнього ОСОБА_1 щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді передачі під нагляд матері та повідомлення ним про відсутність у нього постійного заробітку та доходу, суд вважає за можливе застосувати до гр-на ОСОБА_1 захід впливу, що застосовується до неповнолітнього, передбачений п.4 ч.1 ст.24-1 КУпАП, а саме - його передачу під нагляд матері ОСОБА_3 за згодою останньої.
З огляду на застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходу впливу, передбаченого ст.24-1 КУпАП, судом не вирішується питання про стягнення з нього судового збору в порядку ст.40-1 КУпАП, оскільки судом не було винесено постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 24-1, 122-4, 124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу, передбачений п.4 ч.1 ст.24-1 КУпАП, у виді передачі, як неповнолітнього, під нагляд матері ОСОБА_3 за її згодою.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова