справа № 204/7915/24
провадження № 3/204/2819/24
13 грудня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, -
29 липня 2024 року о 00 годині 45 хвилин в м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Робоча, буд. 73, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , та після зупинки транспортного засобу співробітниками поліції вживав алкогольні напої, а саме: пиво Corona Exstra 330 мл 4,5 %. Від керування транспортним засобом відсторонено, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Статтею 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має право провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях Європейський суд з прав людини «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application № 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application № 23853/02) .
Суд зазначає, що в судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про час та дату розгляду справи, шляхом повідомлення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про що мається підпис останнього у відповідній графі протоколу, а також шляхом направлення на адресу проживання останнього судові повістки в судове засідання не з'явився, а тому на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, враховуючи строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 122786 від 29 липня 2024 року; рапортом поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Вихрістенка С.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 липня 2024 року; екзаменаційною карткою водія.
Крім цього, суддею був досліджений диск із відеозаписом із нагрудних камер патрульних поліцейських. Так, з відеозапису № 470156 від 29 липня 2024 року вбачається, що на запитання патрульного поліцейського о 00:45:03 годині ОСОБА_1 повідомляє, що він вживав алкогольні напої, однак це було вранці. Об 00:51:39 годині ОСОБА_1 виходить із транспортного засобу, при цьому тримаючи в руках пляшку пива. О 00:51:54 годині на запитання патрульного поліцейського ОСОБА_1 відповідає, що зараз він вживає алкогольний напій.
Так, згідно п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя О.О. Некрасов