Справа № 736/2533/24
Номер провадження 2-а/736/26/24
16 грудня 2024 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Пархомчук Т.В.,
за участі секретаря - Петренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва про скасування постанови
Позивач 22.10.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Києва і просить скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ старшого лейтенанта Донцова А.А. серії НІА № 3245753 від 11 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 20400 грн.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, виходячи з того, що він правопорушення не вчиняв та не керував автомобілем. З огляду на зазначене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статей 268, 269, 286 КАС України. Цією ухвалою надано відповідачам триденний термін для подачі відзиву на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що постанова ЕНА № 3245753 від 11.10.2024 є законною та не підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що позивача було зупинено під час керування автомобілем в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 5, з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Позивач було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовився. Під час складання адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції перевірено позивача за допомогою службової бази ІПНП «АРМОР» та було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням суду (справа № 757/57185/23-П) терміном на 5 років. Під час винесення постанови працівниками поліції дотримані всі процедури та правила, визначенні чинним законодавством, а тому відповідач не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, подав заяву про слухання справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, заяв про слухання справи у його відсутність не надав. За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши додані до позовної заяви документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.10.2024 року о 23 годині 5 хвилин інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в місті Києві, старшим лейтенантом поліції Донцовим Андрієм Анатолійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 .
В постанові зазначено, що 11.10.2024 року о 23 год. 05 хв. 25 с. в м. Київ, вулиці Сержа Лифаря (Олександра Сабурова) 5 водій керував ТЗ будучи позбавленим права керування Печерським районним судом № 757/57185/23-п від 22.12.2023 року на 5 років, чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування Т/З особою, позбавленою права керування Т/З. Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20 400 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою такого права.
Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП, необхідним є підтвердження факту перебування автомобіля в русі з одночасним перебуванням за його кермом саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1,2 ст. 77 КАС України).
У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем до відзиву було додано диск з відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських №472241 та №472363. З наявних записів вбачається, що факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не зафіксовано. Відсутній запис, з якого б вбачалось, що автомобіль рухався, а поліцейські слідували за ним. Натомість, вбачається тільки перебування позивача біля транспортного засобу. Також на відео зафіксовано процес складання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, відповідач, як особа, яка має довести суду правомірність прийнятого рішення, не надав суду належним та допустимих доказів того, що позивач, як особа позбавлена права керування транспортними засобами, 11.10.2024 все ж таки таке керування здійснював, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 126 КУпАП. Наведене свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення не доведена належним чином, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправним.
З урахуванням зазначеного, суд, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, виходячи із аналізу наведених вище положень законодавства України, вважає, що позовні вимоги про скасування постанови серії ЕНА № 3245753 від 11.10.2024 підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 , а саме скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 268, 269 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.10.2024 року серії ЕНА №3245753, складену інспектором 2взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом поліції Донцовим А.А.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП, за результатами якої винесено постанову від 11.10.2024 року серії ЕНА №3245753 - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в місті Києві на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції в місті Києві (03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9).
Повне судове рішення складено 16.12.2024.
Суддя Т.В.Пархомчук