Справа № 522/3537/24
Провадження по справі №1-кс/522/6395/24
06 грудня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засідані клопотання старшого дізнавача СД ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164500000041 від 05.02.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про арешт майна,
05.02.2024 до чергової частини ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа надала підроблені документи під час реєстрації транспортного засобу марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
За даним фактом СД ВП № 5 ОРУП № 1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164500000041 від 05.02.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України
Під час допиту потерпілої ОСОБА_4 встановлено наступне: батько потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орієнтовно в 2018 році вирішив придбати в США автомобіль та доставити його в Україну. В подальшому, у 2019 році ОСОБА_5 здійснив оплату у розмірі 9 000 доларів США та придбав електричний автомобіль «Шевролет Вольт». Орієнтовно в середині 2019 року вище зазначений автомобіль прибув на територію України та був розмитнений. Однак, у зв'язку із тим, що він був пошкоджений, та автомобіль був переданий на ремонт, в м. Чорноморськ Одеської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. У 2023 році потерпіла ОСОБА_4 випадково знайшла документи на автомобіль, а саме митну декларацію UA500650/2019/005512 та посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, яке видане Одеською митницею ДМСУ . 15.11.2023 року на ім'я ОСОБА_4 державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину на автомобіль марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 . Після звернення потерпілої ОСОБА_4 до адвоката було з'ясовано, що автомобіль марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 на даний час зареєстрований за ОСОБА_6 . Крім того, потерпілій ОСОБА_4 стало відомо, що вперше автомобіль марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 20.09.2022 був зареєстрований на ім'я батька останньої - ОСОБА_5 , тобто після його смерті. В подальшому, від імені вже померлого ОСОБА_5 автомобіль був проданий декільком особам, в т.ч. ОСОБА_6 , яка на даний час є незаконним власником вище зазначеного автомобілю.
Згідно свідоцтва про смерть (актовий запис №301 від 27.08.2020) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
14.03.2024 до СД ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області на підставі наданого запиту надійшли матеріали Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Одеській області в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) №5141, згідно яких встановлено наступне: транспортний засіб марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 вперше був зареєстрований в ТСЦ №6141 - Територіальний сервісний центр МВС в м. Підгорне Тернопільської області на підставі реєстраційної операції 71- реєстрація транспортного засобу привезеного з-за кордону по посвідченню митниці OD 0105144 від 22.02.2019 та вантажно-митної декларації UA500650/2019/005512 від 22.02.2019, виданих Одеською митницею ДФС, 20.09.2022 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 29.02.2024 власником транспортного засобу марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
29.04.2024 на підставі запиту надійшли матеріали з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (ТСЦ №6141), згідно яких встановлено наступне: транспортний засіб марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 вперше був зареєстрований в ТСЦ № 6141 - Територіальний сервісний центр МВС в м. Підгорне Тернопільської області на підставі заяви № 784721156 від 20.09.2022 від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після смерті останнього.
Враховуючи вище викладені обставини, є підстави вважати, що в період часу з 27.08.2020 по 20.09.2022 невстановлена особа, використовуючи підроблені документи на ім'я померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснила реєстрацію транспортного засобу марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 в ТСЦ №6141 - Територіальний сервісний центр МВС в м. Підгорне Тернопільської області, а в подальшому вказаний транспортний засіб тричі був перереєстрований на інших власників, у зв'язку з чим 01.10.2024 транспортний засіб марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 оголошено в розшук.
12.11.2024 до чергової частини ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення з лінії 102 про те, що 12.11.2024 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 18 працівниками патрульної поліції зупинено транспортний засіб марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 12.11.2024 під час проведення огляду транспортний засіб марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 08.08.2023 ТСЦ № 5141 на ім'я ОСОБА_6 , меш.: АДРЕСА_1 та автомобільний ключ від нього вилучено та передано на відповідальне зберігання власнику вище зазначеного транспортного засобу - ОСОБА_6 .
Враховуючи, викладене, дізнавач звернулась з клопотанням про накладення арешту.
В судове засідання дізнавач не з'явилась, подавши заяву про підтримання вимог клопотання в повному обсязі та розгляду за її відсутності.
Адвокат ОСОБА_8 , який представляє інтереси власника майна, в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд клопотання за її відсутності та заперечення щодо накладення арешту на зазначене майно.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12024164500000041 від 05.02.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Проте матеріали клопотання дізнавача не містять переконливих доказів того, що вказане майно має значення для органу досудового розлсдіування.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання дізнавача про арешт майна не містить належного обґрунтування, щодо можливості використання вказаного автомобілю в якості доказів у вказаному кримінальному провадженні, оскільки за ст. 358 КК України предметом злочину можуть бути документи, а не машина.
Дізнавач в своєму клопотанні обмежився лише цитуванням норм КПК, без зазначення того, яким чином вказані положення КПК стосуються зазначеного нерухомого майна.
Проте, будь-яких інших підстав щодо необхідності накладення арешту на зазначене майно, дізнавачем в клопотанні не вказано.
Слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-173, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволені клопотання старшого дізнавача СД ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, а саме, автомобіль марки Chevrolet Volt, VIN НОМЕР_1 , в корпусі сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1