Справа № 947/38627/24
Провадження № 2-а/947/296/24
Іменем України
18.12.2024 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участю:
- секретаря судового засідання Ващенко М.О.,
- позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, Головне управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи.
27.11.2024 до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Одеській області (далі також - відповідач-1) та Головного управління національної поліції в Одеській області (далі також - відповідач-2) про скасування постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 122 КУпАП. Належні докази, які підтверджують його вчинення, відсутні.
На обґрунтування своєї правової позиції позивач покликався на приписи ст. 268 КУпАП щодо необхідності складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення; ненадання можливості скористатися правовою допомогою адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; на приписи ст. 276 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, а не в приміщенні відповідного органу патрульної поліції.
У відзиві представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції повідомив, що постанова відносно ОСОБА_1 складена уповноваженими особами патрульної поліції відповідно до приписів КУпАП. Усі права позивача були дотримані та забезпечені. Порушення, викладені в описовій частині постанови, дійсно мали місце, що підтверджується відеозаписами зі службового відеореєстратора, який був розташований у службовому транспортному засобі, та відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського № 471063.
У судовому засіданні, 18.12.2024, позивач підтримав свої позовні вимоги і просив задовольнити. Представники відповідача-1 та відповідача-2, належним чином повідомлені, до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заяви та клопотання учасників справи.
Інших заяв та клопотань не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02.12.2024 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.12.2024, яке було перенесено на 18.12.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов до такого висновку.
Судом установлено, що відповідно до постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024, винесеної інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області майором поліції Прядком І.А., ОСОБА_1 19.11.2024 о 05 год 28 хв, рухаючись на автомобілі марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч з провулку Високого на вулицю Болгарську в м. Одесі, не увімкнув покажчик повороту відповідно напрямку руху, чим порушив вимоги пп. б) п. 9.2 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 122 КУпАП, як порушення правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці його вчинення. За результатами розгляду інспектором патрульної полії накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024 вручено ОСОБА_1 на місці оформлення правопорушення.
У постанові зазначено, що права, передбачені ст. 268 КУпАП та порядок оскарження постанови, передбачений ст. 289 КУпАП, роз'яснені. Підписи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в постанові відсутні. Зазначено, що від підпису відмовився. До постанови долучені пояснення ОСОБА_1 на 1 арк.
Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонами доказів на їх підтвердження, випливає, що сторони не заперечують факт складення постанови про адміністративне правопорушення, однак позивач вказує на порушення процесуальних норм під час притягнення його до адміністративної відповідальності, а також неправильне застосування норм матеріального права, які складають об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що і стало підставою для звернення з позовом у цій справі.
Мотиви прийнятого рішення.
Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини щодо дотримання правил дорожнього руху та порядку притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані положеннями Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а також нормами КУпАП.
Щодо процесуального аспекту позову суд уважає за необхідне зазначити таке.
Так, порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульований положеннями КУпАП.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 1-4, 6, 7 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Згідно з приписами ч. 3, 6 ст. 258 КУпАП протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Оскільки чинними нормами КУпАП не передбачено обов'язкового складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху навіть у разі оскарження особою факту вчинення правопорушення, складення постанови та розгляд справи на місці вчинення правопорушення не суперечить приписам КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 7 ст. 258 КУпАП).
Далі, відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 1 ст. 283 КУпАП).
Так, в судовому засіданні досліджені відеозаписи зі службового відеореєстратора, який був розташований у службовому транспортному засобі, та з портативного нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського № 471063 за 19.11.2024.
Застосування вказаних технічних засобів врегульовано положеннями Закону України «Про національну поліцію» відповідно до якого, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону). Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель (ч. 2 ст. 40 Закону).
З аналізу винесеної постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у поєднанні з відеозаписами перебігу правопорушення та складення постанови на місці зупинки, випливає, що відеозаписом зі службового відеореєстратора, який розташований у службовому транспортному засобі, підтверджено факт неувімкнення ОСОБА_1 покажчика повороту при здійснені маневру повороту ліворуч з провулку Високого на вулицю Болгарську в м. Одесі. Відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського № 471063 підтверджено факт зупинки автомобіля ОСОБА_1 , представлення та повідомлення працівниками патрульної поліції про фіксування перебігу подій за допомогою портативного нагрудного відереєстратора. Розгляд справи ОСОБА_1 відбувся за його присутності на місці вчинення правопорушення. При цьому йому було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та надано можливість зателефонувати адвокату та отримати правову допомогу в розумний строк. Копію постанови вручено на місці оформлення правопорушення. Від підпису в постанові позивач відмовився. До постави долучено його пояснення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Отже, вказані вище докази були враховані інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області майором поліції Прядком І.А. при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначення переліку цих доказів у постанові чинними нормами КУпАП не передбачено.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення його процесуальних прав інспектором патрульної поліції під час притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи на місці його вчинення.
Відтак судом не встановлено істотних порушень норм процесуального права під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесення постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024. Нормативна процедура працівниками патрульної поліції була дотримана.
Щодо матеріального аспекту позову суд уважає за необхідне зазначити таке.
Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП є бланкетною. Тобто, для розкриття її змісту необхідно встановити конкретні приписи нормативно-правових актів, які регламентують дотримання порядку забезпечення безпеки дорожнього руху, та які були порушені. З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до описової частини постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024 ОСОБА_1 допустив порушення вимог пп. б) п. 9.2. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Отже вимоги щодо визначення складу конкретного адміністративного правопорушення, з посиланням на приписи нормативно-правового акту та кваліфікації дій особи, інспектором патрульної поліції також були дотримані.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З кумулятивного аналізу вказаних норм логічно випливає, що наявність обов'язку у суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, не звільняє іншу сторону від обов'язку довести перед судом обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже відповідачем доведено та позивачем не спростовано факт порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 . В його діях мали місце як об'єктивні так і суб'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що підтверджено під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено, що приймаючи оскаржуваному постанову інспектор 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області майор поліції Прядко І.А. діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений норами Закону України «Про національну поліцію» та КУпАП, неупереджено, розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи, з дотриманням розумного балансу між необхідністю притягнення особи до адміністративної відповідальності, з накладенням штрафу, з необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись при цьому прав особи під час притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема на участь у процедурі прийняття рішення.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010).
Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відносяться до предмета спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, вказаний в заявах по суті справи, які не стосуються предмета спору.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України).
З огляду на викладене, керуючись ст. 2, 6, 77, 241-243, 245, 246, 286 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, Головного управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови серії ЕНА № 3505588 від 19.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К. А. Цирфа