Справа № 495/8528/24
Номер провадження 3/495/3157/2024
11 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працююча, місце мешкання: АДРЕСА_1 ,
12.09.2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2024 року ОСОБА_1 перебуваючи по місцю свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинила сварку з донькою ОСОБА_2 , виганяла останню з будинку, в якому вона прописана, чим вчинила домашнє насилля.
09.09.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ВАД №167365.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи належним чином була повідомлена, шляхом відправки двох SMS-повідомлень про виклик до суду. Клопотання про відкладення розгляду справи, у порядку ст.268 КУпАП, до суду не надходило.
Відтак, суд вважає за можливе розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення без її участі.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, виганяла останню з житлового будинку де вона прописана, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
Таким чином, в даному випадку сварка, яка виникла між матір'ю та донькою не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Домашнє насильство у контексті ст. 173-2 КУпАП, являє собою ситуацію, коли людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіти шкоду потерпілому, порушивши його права та свободи.
Різність позицій, що не сумісна з інтересами іншої особи, зіткнення протилежних поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій - це конфлікт.
Відтак суд вважає, що факт конфліктної ситуації між матір'ю та донькою, який у більшій мірі спровокований хвилюванням і побоюванням за стан здоров'я доньки, не може свідчити про домашнє насильство у розумінні вимог ст.173-2 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі відносно неї слід закрити.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251-252, 283-284 КУпАП, суд -
Провадження у справі №495/8528/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Анісімова Н.Д.