Справа №461/8424/24
/заочне/
16 грудня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кітова О.В.
за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна (адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 18, оф. 109) до ОСОБА_2 (громадянина Республіки Польща; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з громадянина Республіки Польща ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовує тим, що 04 листопада 2020 року громадянин Республіки Польща ОСОБА_5 уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_1 , який був зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 2990. Від вказаного шлюбу у позивачки та відповідача народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка зазначає, що з початком воєнної агресії російської федерації відповідач виїхав до Республіки Польща та шлюбно-сімейні стосунки не підтримує, проживає окремо. Відповідач від народження дитини не приймає участі у вихованні та утриманні доньки, аліменти в добровільному порядку не сплачує, витрат на утримання доньки не здійснює. Відповідач не цікавиться фізичними, матеріальними, психологічними та духовними потребами доньки, не має бажання спілкуватися. З урахуванням вказаного, позивачка вважає що розмір аліментів на утримання доньки у розмірі заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, надасть змогу забезпечувати доньку.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошенням, в порядку ст. 128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за його відсутності не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з'являвся в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, враховуючи позицію сторони позивача, суд вважає можливим розглядати справу з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із способів виконання батьками обов'язку утримувати дитину є рішення суду, за яким кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2020 року між громадянином Республіки Польща ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено шлюбу, який зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 2990, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Від вказаного шлюбу у позивачки та відповідача народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з реєстру територіальної громади № 2024/012193010 від 09.10.2024, малолітня донька позивача та відповідача, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч.ч.1,2 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема для дітей віком до 6 років у розмірі 2563 гривні.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, в тому числі на предмет відповідності вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При ухваленні даного рішення суд також враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, розмір фактичних витрат які несуть сторони на утримання доньки. Матеріальне становище сторін суд визначає, серед іншого, виходячи з рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї, що знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами в ході судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Так, судом встановлено, що відповідач перебуває у працездатному віці, договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, інформації щодо стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідача, сторонами до суду не надавалося.
Приймаючи до уваги матеріальні потреби дитини, матеріальне становище відповідача і позивачки та обставини, що мають істотне значення для об'єктивного визначення розміру аліментів, які наведені вище, суд вважає за можливе визначити аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є у даному адекватним способом захисту прав дитини і не призведе до порушення майнових прав малолітньої ОСОБА_4 .
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача повинно відбуватися з 15.10.2024, оскільки позовна заява надійшла до Галицького районного суду м. Львова саме у вказану дату.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивачка при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
представник позивачки - ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 );
відповідач - ОСОБА_5 (громадянина Республіки Польща; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2024 року.
Головуючий суддя Олександр КІТОВ