Справа № 362/8553/24
Провадження № 2-о/362/254/24
18 грудня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
з участю секретаря Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
Заявник звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд встановити факт родинних відносин, обгрунтовує тим, що у свідоцтві про народження заявника, виконаному українською мовою, його батьками записані мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, документи, що підтверджують його з матір'ю споріднення містять певні розбіжності внаслідок некоректного перекладу прізвищ з української мови на російську та навпаки при оформленні першого паспорта громадянина України в двомовному варіанті, а потім використання хибної транслітерації в оформленні наступних документів посвідчення особи.
Заявник зазначає, що в свідоцтві про народження він зазначений, як ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . Проте в паспорті громадянина України заявник зазначений, як ОСОБА_1 .
Заявник в судове засідання з'явився, просив здійснювати розгляд справи у його відсутність, викладені в заяві вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Безпечна, Сквирського району, Київської області, записані мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 .
Проте в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 27 червня 1996 року, заявник зазначений, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Безпечна, Сквирського району, Київської області.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК Україниви значено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вирішуючи питання про встановлення даних фактів, суд має виходити з того, що відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За правилами п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість та достовірність безпосередньо досліджених наданих заявниками доказів в їх сукупності, суд вважає їх достатніми та взаємопов'язаними для встановлення факту родинних відносин, а тому суд дійшов висновку, що оскільки заявлений факт спорідненості має значення для охорони їх прав, свобод та інтересів заявника, зокрема виникнення права на оформлення догляду за матір'ю, а також укладення цивільно-правових угод, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5,6,212-215,256-259 ЦПК України, суд -
Заяву -задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 27 червня 1996 року, ІПН НОМЕР_3 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_4 , орган видачі 3243, ІПН НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Ковбель