Провадження № 2/359/2406/2024
Справа № 359/5788/24
Іменем України
16 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
при секретарі Івкової Д.Л.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
31.05.2024 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій ОСОБА_2 просить :
- стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитини повноліття (а.с.1-3).
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом та вели спільне господарство, від яких народилася спільна дитина - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживали разом до 2020 року. Після того, як сім'я розпалась, дочка залишилася проживати разом з матір'ю. Відповідач участі в утриманні дитини не приймає, ніякої матеріальної допомоги позивачці не надає.
Ухвалою судді від 24 червня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання (а.с.18).
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року витребувано у Бориспільської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформацію про доходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , - за період 2023-2024 роки (а.с.35-36).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, пояснила, що позивач з дитиною з 2022 року перебуває за кордоном, на даний час проживає у Німеччині за рахунок допомоги, яка виплачується позивачу, а також допомоги її батьків. Відповідач з 2020 року участі в утриманні дочки не бере. Розмір доходів відповідача позивачу не відомий, проте, вважають, що з урахуванням встановленого чинним законодавством розміру мінімальної заробітної плати, відповідач має можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву, не направив.
Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи представник позивача не заперечувала.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року (а.с.6).
Згідно із витягами з реєстру територіальної громади дочка зареєстрована із позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).
Відповідач ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.15-16).
Як стверджує позивач, малолітня донька проживає з нею та перебуває на її утриманні. Ця обставина відповідачем не оспорюється та належними і допустимими доказами не спростована.
Відповідно до ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 182 Сімейного кодексу України в редакції закону, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Будь-яких доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу позивачу на утримання малолітньої дитини суду надано не було.
Згідно із відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с.56) інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку за вказаний в запиті період (з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року) в ДРФО відсутня.
Позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі (6000 гривень щомісячно), проте жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували цю обставину, позивач суду не надала та не зазначила джерел їх здобуття.
Відповідач жодних доказів щодо свого матеріального стану також не надав.
Судом також враховано, що мінімальний прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 01 січня 2024 року становить 3196 гривень, а також що мінімальна заробітна плата в Україні з 01 січня 2024 року становить 8000 гривень.
Суд звертає увагу, що визначений позивачем розмір аліментів на дитину (6000 грн.) є необґрунтованим, оскільки жодних доказів щодо розміру витрат на дочку, а також доказів щодо розміру допомоги, яка виплачується на дитину, позивачем також не надано.
Даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам та встановленим обставинам справи, приймаючи до уваги заявлену позивачем вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а також з урахуванням вищенаведених вимог ст.182 Сімейного кодексу України щодо мінімального розміру та мінімального рекомендованого розміру аліментів, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімального прожиткового мінімуму на одну особу, а також встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суд дійшов висновку, що за своїм матеріальним станом відповідач, який є особою працездатного віку, він може сплачувати аліменти на користь позивача на утримання дочки в твердій сумі 4000 гривень, тобто, у розмірі співмірному з мінімальним рекомендованим розміром аліментів, який не перевищує визначеного законом розміру мінімальної заробітної плати, а, отже, не буде для відповідача непомірним тягарем.
За змістом ст.191 Сімейного кодексу України суд стягує аліменти від дня пред'явлення позову.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогою про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141,150,180-182, 184 Сімейного кодексу України та ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 31.05.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024.
Суддя : І. В. Муранова-Лесів