Провадження № 2/359/1204/2024
Справа № 359/314/24
«08» листопада 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Бокей А.В., Івковій Д.Л.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Чередніченко Н.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,-
12.01.2024 ОСОБА_3 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом та з урахуванням позовної заяви, поданої 07.03.2024 на виконання ухвали про залишення позову без руху, просила стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 100000,00 грн., матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 12000,00 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. (а.с.1-7, 49-5)
Позов обґрунтовано тим, що 02.12.2020 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_4 позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми, травматичного субарахноїдального крововиливу, лівостороннього (350 мл) та правостороннього (250) гемотораксу, вивиху кісток у правому ліктьовому суглобі, перелому в області метаепіфізу променевої кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 61Д від 22.04.2021 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та як для зрощення переломів потрібно більш як 21 день. Також зазначено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2022 року у справі № 359/7846/21 ОСОБА_4 , визнано винним скоєнні кримінального правопорушення ч. 1ст. 286 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортним засобами. Завдання позивачу тілесних ушкоджень спричинили завдання їй шкоди у вигляді витрат на лікування та моральних страждань. Також позивачем було понесено витрати на лікування в розмірі 15000 грн.
Ухвалою від 07.02.2024 позовну заяву було залишено без руху (а.с.41-42).
Ухвалою судді від 08.03.2024 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 65-66).
Ухвалою від 24.06.2024 було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а.с.91).
Ухвалою суду від 27.09.2024 було витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» інформацію про те, які ліки були призначені та купувалися, та які дослідження були оплачені за кошти пацієнта - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , під час її лікування у травматологічному відділенні КНП «ББЛІЛ» з 02.12.2020 року по 16.12.2020 включно (а.с.112-114).
У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити, пояснила, що внаслідок аварії отримала травму, знаходилася на лікуванні в лікарні, а потім продовжила лікуватися вдома, купляла ліки за власні кошти.
Представник відповідача адвокат Чередніченко Н.В. проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем не доведено належність наданих чеків на придбання ліків, а також не доведено розміру заподіяної моральної шкоди. Вважала, що саме на позивачці лежить обов'язок доведення того, що на момент ДТП у водія ОСОБА_4 був відсутній страховий поліс та що позивачу відмовлено у відшкодуванні шкоди, у тому числі МТСБУ. Звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, а факт понесення таких витрат позивачем не доведений.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть також бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також- відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2022 року відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
За змістом вказаного вироку встановлено, що 02.12.2020 року приблизно о 07годині 15 хвилин водій ОСОБА_4 у світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем «КІА SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по 14 кілометру автодороги Н-08 сполучення м. Бориспіль - м. Дніпро, на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Бориспіль. Під час руху по зазначеній автодорозі водій ОСОБА_4 проявив злочинну недбалість та, діючи всупереч вимогам п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з зустрічним тягачем DAF FT XF105 реєстраційний номер НОМЕР_2 у складі напівпричепа «KRONE SD27B» під керуванням ОСОБА_5 . Після зіткнення тягач DAF FT XF105 НОМЕР_2 у складі напівпричепа «KRONE SD27B», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 скерувало боковою правою частиною на зустрічну для нього смугу, що в напрямку м. Бориспіль, де відбулося зіткнення тягача «KRONE SD27B» реєстраційний номер НОМЕР_3 з зустрічним автомобілем «Volkswagen Passat» реєстраційний номер, НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в напрямку м. Бориспіль. В результаті дорожньо-транспортної водій та пасажири автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер, НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримали наступні тілесні ушкодження, у тому числі: ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми, травматичного субарахноїдального крововиливу, лівостороннього (350 мл) та правостороннього (250) гемотораксу, вивиху кісток у правому ліктьовому суглобі, перелому в області метаепіфізу променевої кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 61Д від 22.04.2021 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості так як для зрощення переломів потрібно більш як 21 день.
Вирок набрав законної сили 26.12.2022 (а.с. 93).
Дослідивши надані позивачем письмові докази щодо понесених матеріальних витрат, встановлено наступне.
Згідно із виписним епікризом №8536/709 травматологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (а.с.34) ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікування в травматологічному відділенні лікарні з 02.12.2020 по 16.12.2020 з діагнозом: «Політравма. ЗТГК. Забій ОЧП. ЗЧМТ. Забій головного мозку. САК. ХСМТ. Компресійний перелом тіла Th5 хребця. Frankel E. Постгеморагічна анемія. Забій грудної клітки зліва».
Крім того, зазначено, що проводилася : СКТ головного мозку, лабораторні методи дослідження 06.12.2020: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові. Проводилась консервативна терапія : віз р-н, магнезія, анальгін, нейроксон. 02.12.2020 - операція - діагностичний лапороцентез.
При виписці рекомендовано, зокрема: MgB6 1 т. 2 рази в день - 10 днів; Гліцисед 1 т. 2 рази в день - 10 днів; Актовегин по 1 т. 2 рази в день - 1 місяць; Кетонал дуо 150 мг при болях; CaD3 Нікомед по 1 таб. 2 рази в день - 1 місяць; Іподронова кислота 1 раз на місяць - 3 мцсяці. МРТ контроль головного мозку через 1 місяць.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 додатково пояснила, що знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарні інтенсивного лікування», де за її кошти були придбані ліки, та після виписки з лікарні також купляла ліки для продовження лікування отриманої травми. Вона звернулася до лікарні, проте не змогла отримати письмового підтвердження переліку придбаних за власний рахунок ліків.
Не було надано такі докази і на виконання ухвали суду про їх витребування.
Згідно із відповіддю КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 04.10.2024 (а.с.123) історія хвороби ОСОБА_3 була вилучена слідчим Бориспільського районного управління поліції 15.02.2021 і не повернута на даний час. В зв'язку з чим КНП «ББЛІЛ» не має можливості надати інформацію, які ліки були призначені пацієнтці ОСОБА_3 .
Листом від 08.11.2024 старшим слідчим Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області на запит суду про надання інформації щодо повернення раніше вилученої медичної документації ОСОБА_9 , яка вилучалась в рамках кримінального провадження №12020110100002002 від 02.12.2020, повідомлено, що СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області на даний час не володіє інформацією, щодо місця знаходження вказаної медичної документації на ім'я ОСОБА_9 (а.с.132).
Крім того на підтвердження понесених витрат позивачем надано копію квитанції ТОВ «СКАНДІАГНОСТИКА» від 14.12.2020 та копії фіскальних чеків за грудень 2020, січень та березень 2021 року.
Так, згідно з долученими копіями фіскальних чеків, оригінали яких наявні у позивача, встановлено, що на проведення СКТ головного мозку 14.12.2020 позивачем витрачено 855 грн. (а.с.56), а також на придбання зазначених у виписному епікризі ліків після виписки з лікарні позивачем витрачено: 30.03.2021 (кетонал дуо) - 120,20грн. (а.с.56), 30.03.2021 (кетонал дуо) - 130,40 грн. (а.с.57), 25.01.2021 (кетонал дуо) - 121,85 грн. (а.с.58).
Щодо інших зазначених у чеках ліків, позивачем не доведено належність наданих доказів, оскільки не надано доказів того, що під час лікування у КНП «ББЛІЛ» такі ліки були їй призначені у зв'язку з отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями, а також, що їх придбання здійснювалося за кошти позивача, а також не надано доказів, що ліки, які не вказані у виписному епікризі, та які були придбані після виписки ОСОБА_3 з лікарні, були їй призначені у зв'язку з продовженням лікування отриманої травми.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що визначено ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів, які свідчать про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_4 було заподіяно фізичної шкоди здоров'ю позивача, внаслідок чого понесені витрати на лікування.
В силу вимог ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
З урахуванням вище викладеного позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягають частковому задоволенню на загальну суму 1227 грн. 45 коп..
Щодо відшкодування моральної шкоди суд враховує наступне.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п. п. 3, 9 Постанови від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд враховує характер та ступінь моральних страждань позивача, які були спричинені фізичним болем внаслідок нанесених середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у вигляді параорбітальної гематоми, травматичного субарахноїдального крововиливу, лівостороннього (350 мл) та правостороннього (250) гемотораксу, вивиху кісток у правому ліктьовому суглобі, перелому в області метаепіфізу променевої кістки.
Водночас, дані про те, що внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача, позивач також отримала компресійний перелом тіла Th5 хребця, про що зазначено у виписному епікризі (а.с.34), у вироку суду відсутні. Крім того, у зазначеному виписному епікризі відсутні дані про механізм та давність спричинення такого ушкодження.
В силу вимог ст.ст.81,82 ЦПК України така обставина мала бути доведена позивачем у загальному порядку, проте належних і допустимих доказів, що між діями відповідача та вказаним ушкодженням наявний прямий причинний зв'язок, суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.
З урахування викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 70000 гривень, що дорівнює 8,75 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених на дату ухвалення судового рішення, та, на переконання суду, відповідає заподіяній позивачу моральній шкоді (характеру та ступеню фізичних та душевних страждань), тривалості цих негативних наслідків, а також засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником відповідача надано : договір №30092308 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 30.09.2023 (а.с.63) та договір №30092307 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 30.09.2023 (а.с.64).
За змістом наданих договорів розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги , зазначених в п.1.2 цього Договору становить : складання позовної заяви, заяви про розгляд у спрощеному провадженні, комунікація адвокатів - 8000 гривень, які підлягали сплаті до 31.10.2023; участь адвоката у судовому засіданні, складання звернень - 7000 грн., які підлягали сплаті до 25.11.2023.
Як визнала позивач, фактично понесені витрати на правничу допомогу становили 8000 гривень.
При цьому суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Бєлоусов проти України», «Савін проти України»), належна адвокату відповідно до умов укладеного договору оплата його послуг, є «фактичними витратами» сторони.
Проте, зважаючи на відсутність розрахунку, вартості години роботи адвоката, кількості витраченого часу, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості таких витрат, зокрема з урахуванням фактично наданої допомоги, яка полягала у складанні позовної заяви та участі адвоката в одному судовому засіданні тривалістю півгодини (а.с.73-75). А саме, що розмір фактично наданої правничої допомоги, який відповідає критеріям реальності адвокатських витрат розумності їхнього розміру, складності справи, обсягу матеріалів справи, слід визначити у сумі 6000 гривень.
Крім того, враховуючи вимоги ст.ст.137,141 ЦПК України, оскільки позов було задоволено частково на 61,94% (заявлено позов на 115000,00 грн., задоволено на 71227,45 грн.), пропорційно до задоволених позовних вимог відшкодуванню підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3716,40 грн. (6000,00грн. х 61,96%).
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору та звернулась до суду у грудні 2023 року (направила позовну заяву засобами поштового зв'язку), в силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави за вдома позовними вимогами слід стягнути судовий збір в сумі 2147,20 грн. (2684,00 грн.х4,0х2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,13,81,82,89,141,223, 258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКППФО - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКППФО - НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )матеріальну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 1227 гривень 45 копійок, та моральну шкоду, заподіяну злочином в сумі 70000 гривень, а також частину витрат на правничу допомогу в сумі 3716 гривень 40 копійок, всього на загальну суму 74943 гривні 85 копійок (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок три гривні вісімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКППФО - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )) на користь держави судовий збір в сумі 2147 гривень 20 копійок (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його виготовлення, має право на поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, якщо вона подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 20.11.2024.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів