про відмову у відкритті касаційного провадження
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа №200/4997/24
адміністративне провадження № К/990/48654/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 200/4997/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення; розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів у відповідності до Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення із служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів відповідності до Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення із служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2024, яке залишене без змін Першим апеляційним адміністративним судом постановою від 11.12.2024 задовольнив позов.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник у касаційній скарзі не визначає, які саме норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Спір у цій справі виник через відмову контролюючим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення; розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів у відповідності до Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення із служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023, вона є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
У свою чергу судами попередніх інстанцій було враховано висновки викладені у постанові Верховного суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині зазначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова велична для обчислення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні відносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 09.05.2023 у справі №380/5158/22, від 10.01.2024 у справі №№400/3128/23.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом сформулювано правовий висновок у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі №380/19324/23, відповідно до якого надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що не має підстав відступу від вказаного висновку Верховного Суду.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 200/4997/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя В.М. Кравчук