18 грудня 2024 року
м. Київ
справа №990/386/24
адміністративне провадження №П/990/386/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Представництво ООН в Україні, Представництво Європейського Союзу, до Верховної Ради України, Президента України, Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., народного депутата України Іонушаса С.К., народного депутата України Маслова Д.В., народного депутата України Радіної А.О. про зобов'язання усунути бездіяльність і вжиття дій,
17.12.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вказує третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: Представництво ООН в Україні, Представництво Європейського Союзу, до Верховної Ради України, Президента України, Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., народного депутата України Іонушаса С.К., народного депутата України Маслова Д.В., народного депутата України Радіної А.О., у якій вона просить зобов'язати відповідачів:
усунути бездіяльність і вжити дії щодо усунення проявів корупції, рекламування і просування на сайті ВРУ російських нормативно-правових актів «імперії зла СРСР», без їх реєстрації і без офіційного перекладу;
зобов'язати у рамках парламентсько-президентського контролю вжити дії щодо розблокування прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» та не лобіювання ВРУ антинародного і корупційного законопроекту №10242;
зобов'язати із залученням міжнародних організацій ООН і ЄС у рамках парламентського контролю здійснити перевірку всіх високопосадовців влади, в тому числі хабарників ВС, на предмет їх співпраці із КГБ СРСР та в подальшому із ФСБ рФ;
долучити до справи роботи депутата В. Черновіл «правосуддя чи рецидиви терору».
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, тому її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Частиною першою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимоги до змісту позовної заяви наведені у частині п'ятій статті 160 КАС України. Однак позивачка в порушення вимог пунктів 2, 4, 5, 9, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві не зазначила:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів;
обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини;
обґрунтування порушення оскаржуваними діями та бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Також позивачка не надала власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.
Суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Верховної Ради України, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідачів усунути бездіяльність і вжити дії щодо усунення проявів рекламування і просування на сайті ВРУ російських нормативно-правових актів «імперії зла СРСР», без їх реєстрації і без офіційного перекладу; у зобов'язати відповідачів рамках парламентсько-президентського контролю вжити дії щодо розблокування прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні»; зобов'язати відповідачів у рамках парламентського контролю, зобов'язати відповідачів із залученням міжнародних організацій ООН і ЄС, здійснити перевірку всіх високо-посадовців влади на предмет їх співпраці в тому числі хабарників ВС на предмет їх співпраці із КГБ СРСР та в подальшому із ФСБ рФ.
Водночас, позивачкою у позові не сформульовано зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України щодо кожного відповідача як окремо так і сукупно, не вказано, які конкретно дії чи бездіяльність, на її думку, є протиправними і не наведено обґрунтувань їх протиправності, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернулася позивачка.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підсумовуючи наведене, відповідно до вимог статті 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Верховного Суду: належним чином оформлену позовну заяву (нову її редакцію), в якій привести позовні вимоги у відповідність до змісту позовних вимог, вказавши суть стверджуваних порушень та вимоги щодо кожного відповідача окремо: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача або його представника; обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; підтвердження про те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви слід додати докази в підтвердження обставин, викладених у позові.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 266 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Представництво ООН в Україні, Представництво Європейського Союзу, до Верховної Ради України, Президента України, Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., народного депутата України Іонушаса С.К., народного депутата України Маслова Д.В., народного депутата України Радіної А.О. про усунення бездіяльності і вжиття дій щодо усунення проявів корупції, рекламування і просування на сайті ВРУ російських нормативно-правових актів «імперії зла СРСР», без їх реєстрації і без офіційного перекладу; зобов'язання у рамках парламентсько-президентського контролю вжити дії щодо розблокування прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» та не лобіювання ВРУ антинародного і корупційного законопроекту №10242; зобов'язання із залученням міжнародних організацій ООН і ЄС у рамках парламентського контролю, здійснити перевірку всіх високо-посадовців влади, в тому числі хабарників ВС, на предмет їх співпраці із КГБ СРСР та в подальшому із ФСБ рФ; долучення до справи роботи депутата В. Черновіл «правосуддя чи рецидиви терору» - залишити без руху.
Надати позивачці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення складу відповідачів у справі, змісту позовних вимог і обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Головуючий суддя А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук
Суддя С.М. Чиркін