18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 380/18107/24
адміністративне провадження № К/990/46945/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 380/18107/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу в довідці від 11.04.2024 № 1159/12/4858, станом на 01.01.2022 та в довідці від 11.04.2024 №1159/12/4859, станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 380/28406/23, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії;
зобов'язати відповідача, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 380/28406/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, вказати розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 рік та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2022 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 35% посадового окладу, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн), встановленого законом на 01.01.2022, та на 01.01.2023 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 35% посадового окладу, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн), встановленого законом на 01.01.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2024, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності документа про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу повернуто відповідачу, з огляду на те, що у встановлений суддею-доповідачем строк не усунуто її недоліків.
05.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій скаржник просить: скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024.
Скаржник вказує, що головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України, яке наявний фінансовий ресурс направляє на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участю в антитерористичні операції, у зв'язку з чим майновий стан ІНФОРМАЦІЯ_1 , як розпорядника коштів другого рівня, не дав можливості своєчасно, у встановлений судом строк оплатити судовий збір.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк скаржник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, доказів сплати судового збору не надав.
Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Враховуючи, що зміст ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Окрім того суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 сформувала правовий висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Так скаржник є бюджетною установою, фінансове забезпечення якої починається із належним чином складеного та поданого уповноваженому органу бюджетного запиту, який своєю чергою має містити пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього обов'язків.
Інформація про дотримання бюджетної дисципліни та умови бюджетного забезпечення можуть слугувати належними та допустимими доказами за наявності підстав визначених спеціальним законом для відстрочення сплати судового збору. Проте скаржник не виконав вимог закону щодо надання суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів з цього приводу.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 380/18107/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа