01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2010 № 41/173
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Явір-Житлобуд-2"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2010
у справі № 41/173 ( .....)
за позовом АЕК "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до ТОВ "Явір-Житлобуд-2"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 116 684,31 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2010 р. по справі № 41/173 позов задоволено частково : з ТОВ “Явір- Житлобуд-2” стягнуто на користь АЕК “Київенерго” 64 844,74 грн. основного боргу, 21 057,17 грн. інфляційних втрат, 4 851,74 грн. 3 % річних, 1 079, 53 грн. державного мита, 218,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження по справі в частині стягнення з ТОВ “Явір- Житлобуд-2” заборгованості в розмірі 17 199,83 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що приймаючи рішення по суті спору місцевим судом порушено норми процесуального права : не повідомлено про час і місце розгляду справи, а також прийнято рішення лише на підставі доводів позивача та наданих ним доказів, тощо.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи), про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за його відсутності.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 22.04.2010 р. АЕК “Київенерго” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Явір- Житлобуд-2” про стягнення 82 044,57 грн. боргу, 29 787,98 грн. інфляційних втрат та 4 851,76 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що
06.12.2007 р. між АЕК “Київенерго” та ТОВ "Явір-Житлобуд-2" укладено Договір № 810629 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, величинами приєднаного теплового навантаження згідно Додатку 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, яка виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією. Відповідно до п. 3 звертання-доручення визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень. На підставі Додатку № 2 до Договору розрахунки за відпущену відповідачу теплову енергію здійснюються за тарифами, встановленими та затвердженими Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору. Додатклм № 2 (п. 9) до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ). Відповідно до п. 10 Додатку № 2 до Договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, згідно якого за теплову енергію, яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим; за теплову енергію, яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак, своїх зобов'язань за Договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.12.2007 р. по 01.03.2010 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 82 044,57 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу. Крім цього, позивач просив на підставі ст. 625 ЦК України стягнути 29 787,98 грн. інфляційних втрат та 4 851,76 грн. 3 % річних, тощо.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 64 844,74 грн. основного боргу, 21 057,17 грн. інфляційних втрат, 4 851,74 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив, провадження по справі в частині стягнення з ТОВ “Явір- Житлобуд-2” заборгованості в розмірі 17 199,83 грн. припинив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що 06.12.2007 р. між сторонами укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Чинним законодавством, зокрема: ч. 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 Договору позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «споживачем» (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими «споживачем» величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1. Щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача» за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою; корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого «Споживачем» акта за підписом повноваженого представника «Постачальника»). Сповіщати «Споживача» в 5- денний термін про зміну тарифів на : теплову енергію, технічне обслуговування.
Відповідач в свою чергу зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ПОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок «постачальника» за теплову енергію, спожиту орендарями.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору в п. п., 4, 8, 9, 10, де передбачено, що дата зняття «споживачем» показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.
У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1,6,7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія: на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 оформлену «постачальником» платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику» протягом двох днів з моменту їх одержання.
Споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ПОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника» згідно його розрахунку.
Як встановлено матеріалами справи, за період з 01.12.2007 р. по 01.03.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 661 423, 67 грн., проте відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 579 379, 10 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 82 044, 57 грн. (підтверджується табуляграмами за спірний період, розрахунком позивача).
Таким чином, місцевим судом встановлено, що станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 82 044, 57 грн.
В ході розгляду справи судом, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 17 199, 83 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від ТОВ «Явір -Житлобуд - 2» в рахунок погашення боргу за спірний період, а тому місцевий суд на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині припинив.
Таким чином, виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи та вимоги вищезазначених правових норм, а також з врахуванням ненадання відповідачем доказів на спростування повідомлених позивачем обставин та розміру позовних вимог, місцевий суд на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 64 844, 74 грн. нормативно та документально доведено, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, місцевий суд дійшов висновку, що згадані нарахування здійснено позивачем невірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме : інфляційні втрати в сумі 21 057, 17 грн. та 3 % річних в сумі 4 851, 74 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Явір- Житлобуд-2” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2010 р. по справі № 41/173 - без змін.
Матеріали справи № 41/173 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
11.10.10 (відправлено)