17 грудня 2024 року
м. Київ
справа №260/10742/23
адміністративне провадження № К/990/41681/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 260/10742/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 260/10742/23 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 через підсистему 31 жовтня 2024 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
24 листопада 2024 року скаржник подав заяву про продовження процесуального строку для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року задоволено заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку.
Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в частині сплати судового збору, на п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Також, роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у строк, визначений судом касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
05 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Верхового Суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник просив прийняти клопотання та продовжити строк на усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 20 листопада 2024 року по справі № 260/10742/23. Клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи задовольнити.
Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу» від 09 грудня 2024 року № 1361/0/78-24 здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Губської О.А. у зв'язку з обрання до Великої Палати Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 16), що унеможливлює її участі у розгляді касаційних скарг.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року визначено новий склад суду: суддя-доповідач Загороднюк А.Г., судді Єресько Л.О., Соколов В.М.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону № 3674-VІ.
Вирішуючи клопотання про продовження строку, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року задоволено заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку.
Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року в частині сплати судового збору, на п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Недоли, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто, а отже клопотання про продовження строку не підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що скаржником не усунуто недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, а саме не надано документу про сплату судового збору.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржник не усунув недоліки касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на те, що недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 260/10742/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько В.М. Соколов