18 грудня 2024 року
м. Київ
справа №400/7899/23
адміністративне провадження № К/990/47172/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 26580 гривень 27 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4039 гривень 19 копійок в місяць у загальній сумі 48176 гривень 69 копійок за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно не в повному розмірі. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 26580,27 гривень. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4039,19 грн. за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частина НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у цій справі задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4039,19 грн. за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно. В цій частині прийнято нове судове рішення, яким провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року та стягнення індексації-різниці грошового забезпечення 4039 гривень 19 копійок в місяць у загальній сумі 48176 гривень 69 копійок за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2019 року закрито. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року залишено без змін.
07 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правильність обчислення індексації грошового забезпечення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник послався на підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суди першої та другої інстанцій приймають кардинально різні рішення в аналогічних (типових) справах, щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям.
Так, за твердженням скаржника, наявні різні підходи до вирішення спору у подібних правовідносинах, проте колегія суддів відхиляє це довід, оскільки скаржник посилається на справи за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не можна визнати належним обґрунтуванням виняткового випадку допуску цієї касаційної скарги у справі, яка розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим представник позивача обґрунтовує необхідність прийняття цієї касаційної скарги тим, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені у рішення суду, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді саме справи №400/7899/23 розглядається питання наявності у позивача права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення, що не може бути повторно розглянуто у новій справі.
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження представник позивача не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України представник позивача зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки враховуючи загальну чисельність осіб, яких стосується оскаржуване у касаційній скарзі питання, від визначення індексації-різниці залежить розмір грошового забезпечення військовослужбовця, його рівень життя, а також те, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично виправдовують протиправні дії суб'єктів владних повноважень та позбавляють позивачів права на виплату, яка передбачена законодавством, чим створюють соціальну напругу та несправедливість в порівнянні з військовослужбовцями, які уже отримали індексацію-різницю грошового забезпечення в повному розмірі.
Колегія суддів відхиляє викладені доводи, оскільки твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету, а у разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур