18 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1237/24 пров. № А/857/24651/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на окрему ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року в справі № 140/1237/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Волдінер Ф.А.,
час ухвалення рішення - 19 серпня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №222 від 26.12.2023, про відмову в погодженні надання ОСОБА_1 та членам його сім'ї, житла для постійного проживання. а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійного житла, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_2 , для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року виправлено допущену описку в рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року в справі №140/1237/24.
Також, 01 травня 2024 року Волинським окружним адміністративним судом постановлено додаткове рішення, яким зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, постійного житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , саме на підставі Списку надання ОСОБА_1 та моїм двом синам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житлової площі для постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 (нове надходження), який затверджений начальником Луцького гарнізону 30.09.2022, разом із протоколом об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2022 за №9, яким прийнято рішення про гадання ОСОБА_1 у складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, вищевказаної квартири для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року виправлено допущену описку в додатковому рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №140/1237/24, виклавши перший абзац резолютивної частини додаткового рішення в такій редакції:
«Зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити надання ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, постійного житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , саме на підставі Списку надання ОСОБА_1 та його двом синам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житлової площі для постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 (нове надходження), який затверджений начальником Луцького гарнізону 30.09.2022, разом із протоколом об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2022 за №9, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_1 у складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, вищевказаної квартири для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Варто зазначити, що відповідач не скористався правом на апеляційне оскарження вищезазначених судових рішень від 19 квітня 2024 року та 01 травня 2024 року.
Так, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року набрало законної сили 21 травня 2024 року, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року - 01 червня 2024 року.
Виконавчі листи отримано позивачем 14 червня 2024 року (а.с.199, т.1).
Надалі, постановою від 25 червня 2024 року головним державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем відкрито виконавче провадження № 75389330, пред'явлено виконавчий лист до виконання, та встановлено боржнику - Міністерству оборони України строк для виконання виконавчого листа у вищевказаній судовій справі (рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1237/24) протягом 10 робочих днів.
При цьому, постановою вищезгаданого виконавця від 25 липня 2024 року виправлено помилки у процесуальному документі, а саме:
замість резолютивна частина: зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, постійного житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , саме на підставі Списку надання ОСОБА_1 та моїм двом синам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлової площі для постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження АДРЕСА_3 (нове надходження), який затверджений начальником Луцького гарнізону 30.09.2022, разом із протоколом об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2022 за № 9, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_1 у складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, вищевказаної квартири для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
зазначити резолютивна частина: зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити надання ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, постійного житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , саме на підставі Списку надання ОСОБА_1 та його двом синам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлової площі для постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження АДРЕСА_3 (нове надходження), який затверджений начальником Луцького гарнізону 30.09.2022, разом із протоколом об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2022 за № 9, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_1 у складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, вищевказаної квартири для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1
Надалі, 03 серпня 2024 року позивач подав до суду заяву в порядку статті 383 КАС України.
Окремою ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 140/1237/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та від 01.05.2024 у справі №140/1237/24 щодо зобов'язання Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, погодити надання ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, постійного житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , на підставі Списку надання ОСОБА_1 та його двом синам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житлової площі для постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 (нове надходження), який затверджений начальником Луцького гарнізону 30.09.2022, разом із протоколом об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2022 за №9, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_1 в складі сім'ї з трьох осіб, синів ОСОБА_2 , 1980 року народження, та ОСОБА_3 , 1986 року народження, вищевказаної квартири для постійного проживання, як для військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та користуються правом на позачергове отримання житлових приміщень, який затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішень Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та від 01.05.2024 у справі №140/1237/24.
Встановлено Міністерству оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали 30 календарних днів від дня її отримання.
Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.06.2024 (про відкриття виконавчого провадження) та від 25.07.2024 (про виправлення помилки у процесуальному документі), які за дорученнями № 22558/с від 26.06.2024 та № 28337/с від 05.08.2024 юридичної служби апарату Міноборони були скеровані для опрацювання та організації виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім за № 370/5961 від 02.07.2024 та № 370/7141 від 08.08.2024 було запропоновано Голові Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями невідкладно ініціювати вирішення (погодження) порушеного судом у справі № 140/1237/24 питання.
Зазначає, що в обумовленому виконавчому провадженні, постановою державного виконавця від 25.07.2024, яка була отримана Міноборони 05.08.2024, було виправлено допущені в постанові від 25.06.2024 про відкриття виконавчого провадження помилки, що заважало та унеможливлювало реально виконати зазначені судові рішення.
Також зазначає, що як вбачається із повідомлення Центрального управління інженерно - інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2024 року на підставі ухвали слідчого судді у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 28.12.2023 за №42023030000000120 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, щодо можливого використання ОСОБА_2 завідомо підроблених документів у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також КЕВ м. Володимир було вилучено документи, у тому числі і облікову справу ОСОБА_1 , що унеможливлює внесення на розгляд комісії з контролю питання забезпечення житлом ОСОБА_1 .
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем додаткове рішення суду в частині задоволених вимог залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За вимогами ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території Україна
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Положеннями ч. 6 ст. 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Положенням ч. 4 цієї ж статті встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
У цій справі суд першої інстанції керувався тим, що Міністерством оборони України допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в необґрунтованому невиконанні рішень суду в адміністративній справі № 140/1237/24.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.12.2023р. внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме за фактом використання ОСОБА_2 під час приватизації житла завідомо підробленого документа.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Петрука О.В. про тимчасовий доступ до документів задоволено.
Надано слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яких включено до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42023030000000120 від 29.12.2023, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 тимчасовий доступ до документів та відомостей (скриншотів, витягів тощо) з можливістю їх вилучення, які знаходяться у володінні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир, за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: документів архівної житлової справи ОСОБА_1 , документації, яка надходила до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: довідки Ківерцівського відділення Ощадбанк, довідки з місця роботи ОСОБА_2 , довіреності на представництво інтересів батька, довідки про забезпечення житлом в м. Новий Калинів, запиту ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ківерцівського відділення Ощадбанк, відповіді Ківерцівського відділення Ощадбанк, відповіді Новокалинівської міської ради про приватизацію житла, відповіді Самбірського МБТІ про приватизацію житла, запиту на інформацію ОСОБА_2 , відповіді на відзив, запит ОСОБА_2 , клопотання ОСОБА_2 , які були долучені до листа від 12.12.2023 №200юс, адресованому керівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, а також інших документів, які стосуються виділення квартири ОСОБА_1 .
Так, 31 січня 2024 року старший слідчим в ОВС Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/1368/24 від 26 січня 2024 року, ознайомився з обліковою справою із реєстраційним №167 ОСОБА_1 .
Згідно з описом речей і документів від 31.01.2024р., що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.01.2024 р., облікова справа із реєстраційним №167 ОСОБА_1 вилучена з КЕВ м.Володимир.
Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 19.07.2024р. №645 повідомив КЕВ м.Володимир про неможливість надання документів житлової справи гр. ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що останні були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 січня 2024 року в справі № 161/358/24) в якості доказів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України за фактом використання гр. ОСОБА_2 завідомо підробленого документа.
Відтак варто констатувати, що неможливість виконання рішень суду в адміністративній справі № 140/1237/24 відповідач пов'язує з відсутністю документів житлової справи ОСОБА_1 для винесення її на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями. Про зазначене КЕВ м. Володимир листом від 08.08.2024 року №22/2718 повідомлено Центральному управлінню інженерно - інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08 листопада 2024 року в справі № 340/222/20 в якій зазначено, що перед тим як подати заяву в порядку ст.383 КАС України, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17, ухвалах від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Як видно з долучених до заяви доказів, постановою від 25 червня 2024 року головним державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем відкрито виконавче провадження № 75389330, пред'явлено виконавчий лист до виконання, та встановлено боржнику - Міністерству оборони України строк для виконання виконавчого листа у вищевказаній судовій справі (рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1237/24) протягом 10 робочих днів.
При цьому, постановою вищезгаданого виконавця від 25 липня 2024 року виправлено помилки в межах виконавчого провадження № 75389330.
Доказів щодо вчинення інших виконавчих дій у виконавчому провадженні № 75389330 з примусового виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 140/1237/24 до матеріалів справи не надано.
Водночас положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Зокрема частиною першою наведеної норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Приписами частини другою передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату.
Варто також врахувати, що виконавче провадження № 75389330 відкрито лише 25 червня 2024 року, при цьому ще постановою від 25 липня 2024 року виправлено помилки в такому, а вже 03 серпня 2024 року, тобто через 9 днів позивач звернувся з розглядуваною заявою в порядку 383 КАС України, при встановленому державним виконавцем 10-денному строку на виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 140/1237/24.
Разом з тим відповідач стверджує про отримання постанови від 25 липня 2024 року лише 05 серпня 2024 року і докази протилежного відсутні.
Колегія апеляційного суду відхиляє доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідача з урахуванням того, що на момент проведення засідання Комісії з контролю 11.04.2024 та 30.05.2024 року, судові рішення в цій справі ще не набрали законної сили, а засідання 26.08.2024 та 28.08.2024 поведені після звернення позивача із заявою в порядку ст.383 КАС України, відтак не можуть бути враховані на момент розгляду такої.
Колегія суддів резюмує, що оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують обставини протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі та необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтею 383 КАС України, відсутні підстав для задоволення заяви позивача та постановлення окремої ухвали.
Крім цього, позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не повідомив про розгляд заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду та не визначив строк для подання заперечення, оскільки обов'язок надіслати заяву іншим учасникам справи покладений на заявника-позивача, і такий дотриманий ОСОБА_1 згідно квитанції №1478266 про доставку документів до кабінету ЄСІТС Міністерства оборони України (а.с.142, т1). Разом з тим заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її отримання. Відтак саме в такий строк відповідач має право подати свої заперечення на заяву позивача.
Згідно ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення.
Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329,383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Окрему ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року в справі № 140/1237/24 - скасувати та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року.