01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2010 № 35/179
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Князєва К.В., довіреність № 2025 від 31.08.2010 року
від відповідача -Рачинський В.А., довіреність № б/н від 01.06.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Автотранспортне підприємство - 6" ВАТ "Міськбудтранс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2010
у справі № 35/179 ( .....)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2"
до Дочірнє підприємство АТП № 6 Відкритого акціонерного товариства "Київбудтранс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 8981,95 грн.
В судовому засіданні 28.09.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2010 року у справі № 35/179 позов Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд - 2” до Дочірнього підприємства „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” про стягнення 8 981,95 грн. задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 690,74 грн. заборгованість за договором найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року та додаткових угод до даного договору; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою вих. № 80 від 07.07.2010 року (вх. № 02-4.1/5536 від 14.07.2010 року), в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 року у справі № 35/179 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що при розрахунку суми основного боргу станом на момент звернення позивача із вказаним позовом, останнім не було враховано ту обставину, що 21.02.2010 року між позивачем, відповідачем та Дочірнім підприємством „Житло - експлуатація” ВАТ „Трест „Київміськбуд - 2 було підписано протокол погашення взаємної заборгованості, відповідно до якого були зараховані зустрічні однорідні грошові вимоги сторін на суму 4 003,40 грн.
Крім того, на думку скаржника, позивачем було безпідставно нарахована суму боргу у розмірі 3 003,22 грн. відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.02.2010 року до договору найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року, відповідно до якої щомісячна плата за 5 ліжко - місць в гуртожитку виросла до 2 382,55 грн. замість 1 000,85 грн., як це було передбачено вказаними договором оренди № 34 від 05.01.2009 року, оскільки вказану додаткову угоду Дочірнє підприємство „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” не підписувало та не приймало.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 року у справі № 35/179 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.09.2010 року о 12 год. 05 хв., про що сторони у справі були повідомлені належним чином.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 року у справі № 35/179 без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” - без задоволення.
При цьому, позивач відмічає, що борг відповідача, що виник за користування ліжко - місцями в 2009 році був зарахований позивачем відповідно до протоколу погашення взаємної заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 року у справі № 35/179 розгляд справи було відкладено на 28.09.2010 року у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.
21.09.2010 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали апеляційної інстанції від 14.09.2010 року від Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд - 2” надійшли письмові пояснення, в яких останнє повідомило, що відповідач повністю розрахувався з позивачем за 2009 рік за Договором найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року, а отже позовними вимогами у даній справі були стягнення коштів у розмірі 8 690,74 грн., що є заборгованістю за користування 5 ліжко - місцями за період з 01.01.2010 року по 13.05.2010 року.
В судове засідання 28.09.2010 року з'явилися уповноважені представники сторін та підтримали свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне:
Відкрите акціонерне товариство „Трест “Київміськбуд -2” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства “Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства “Київбудтранс” про стягнення заборгованості за договором найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року та додаткових угод до даного договору у розмірі 8 981,95 грн., з яких: 7006,62 грн. - основна сума боргу, 166,25 грн. - 3% річних, 660,80 грн. - інфляційні втрати, 1 148,28 грн. -пеня та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору оренди, неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.
У ході розгляду справи, позивачем до господарського суду були надані уточнення до позовної заяви, відповідно до яких, останній просив стягнути з відповідача 8 690,74 грн. - основного боргу, 89,82 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Місцевим господарським судом встановлено, що 05.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Трест “Київміськбуд-2”(далі по тексту - позивач, Наймодавець) та Дочірнім підприємством „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства “Міськбудтранс” (далі по тексту - відповідач, Наймач) було укладено Договір найму (оренди) житла № 34 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування (найм) ліжко -місця в кількості 5 шт. (далі по тексту - Майно), яке знаходиться в гуртожитку ВАТ „Трест “Київміськбуд-2” за адресою: м. Київ, вул. Польова, буд. 19/8, з метою розміщення для тимчасового проживання без права реєстрації працівників наймача на час дії Договору (п. 1.2. Договору).
Майно, що передається в найм (оренду), є власністю ВАТ „Трест “Київміськбуд-2” (п. 1.3 Договору), що підтверджується свідоцтвом серія ЖБ № 23475 від 18.09.1998 року про право власності на жилий будинок видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу №558-С/ЖБ від 16.09.1998 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору, майно вважається переданим в найм (оренду) наймачу з моменту підписання акту приймання - передачі.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що майно передається в найм (оренду) на строк з 05.01.2009 року до 31.12.2009 року.
У разі закінчення або дострокового розірвання даного Договору наймач зобов'язаний повернути майно наймодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту припинення дії Договору в належному стані (в стані, у якому майно було передано в найм (оренду), з урахуванням нормального зносу. Майно вважається поверненим наймачу з моменту підписання Сторонами акту передачі-приймання (повернення) (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. п. 3.1.- 3.1.2. Договору, розмір орендної плати за перший місяць оренди майна складає 166,81 грн., крім того ПДВ 33,36 грн., разом з ПДВ 200,17 грн. на місяць та 1 000,85 грн. на місяць за 5 ліжко -місць. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць, по якому здійснюється оплата.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Наймодавець передав, а Наймач прийняв в строкове платне користування (оренду) Майно, що підтверджується актом передачі - приймання від 05.01.2009 року.
Як встановлено місцевим господарським судом, факт надання послуг підтверджується:
- Акт № К 005394 від 28.02.2009 року здачі - прийомки виконаних робіт за лютий місяць, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками;
- Акт № К 005577 від 31.03.2009 року здачі - прийомки виконаних робіт за лютий місяць, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками;
- Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 9641 від 30.09.2009 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками;
- Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 9954 від 31.10.2009 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками;
- Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 9954 від 30.11.2009 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено під час розгляду справи місцевим господарським судом та не заперечувалось позивачем в апеляційній інстанції 21.02.2010 року між сторонами було проведено взаємозалік, що підтверджується протоколом погашення взаємної заборгованості на загальну суму 4 003,40 грн. за 2009 рік та копіями платіжних доручень, наданих відповідачем.
Таким чином, згідно з уточненими позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за орендну плату за фактичне користування ліжко - місцями з січня по 13 травня 2010 року у розмірі 8 690,74 грн.
При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно з п.п. 11.1, 11.4, 11.5 Договору визначено строк чинності цього договору до 31.12.2009 року, Договір може бути припинено за ініціативою Наймодавця, або Наймача за умови письмового повідомлення сторонами за 1 (один) місяць. Даний Договір буде вважатися припиненим після виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором та проведення остаточних взаєморозрахунків.
З урахуванням викладеного, позивачем було підготовлено додаткові угоди (№№ 1, 2) до Договору найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року, які було направлено на адресу відповідача.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 майно передається в найм (оренду) на строк з 01.01.2009 року до 31.12.2010 року.
Додатковою угодою № 2 до Договору від 01.02.2010 року передбачено, що плата за найм житла є договірною та складається з: оплати за комунальні послуги; оплати за надання послуг з утримання, обслуговування будинку (гуртожитку) та прибудинкової території.
Плата за найм одного ліжко - місця в гуртожитку складає 476,51 грн., в тому числі ПДВ 76,08 грн.
Щомісячна плата за 5 ліжко - місць гуртожитку складає 2 382,55 грн., в тому числі ПДВ.
Разом з тим, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов Додаткових угод, які доречі підписані останнім не були, взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконував.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 0198 від 19.02.2010 року на загальну суму 3 623,22 грн. з вимогою погасити заборгованість, але відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.
У зв'язку з невиконанням умов Договору заборгованість відповідача перед позивачем, за твердженням останнього, по сплаті орендної плати станом на дату винесення рішення становить 8 690,74 грн., і яку розраховано позивачем з січня 2010 року по 13 травня 2010 року, виходячи зі збільшеного розміру орендної плати - 2 382,55 грн., передбаченої Додатковою угодою № 2.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що позивачем не вмотивовано було підвищено вартість найму (оренди) майна, та акцентував увагу на тому, що зазначений Договір не є пролонгований, оскільки згоди на укладення Додаткових угод відповідач не давав.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до умов Договору та закону відповідач не повідомляв позивача про намір повернути майно після закінчення строку дії Договору, а продовжував фактично користуватись об'єктом оренди протягом січня - травня 2010 року, у зв'язку з чим, позивачем у 2010 році, було направлено, додаткову угоду № 1 про продовження дії договору на 2010 рік та додаткову угоду № 2 про збільшення розміру орендної плати з 01.02.2010 року на адресу Відповідача, відповідно до ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором найму (оренди) житла № 34 від 05.01.2009 року, з урахуванням додаткових угод, в розмірі 8 690,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте колегія суддів частково не може погодитись з таким висновком Господарського суду міста Києва з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарські договори, за змістом п. 7 ст.179 ГК України, укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно ч.ч. 2, 3 вказаної норми, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, зазначена норма не визначає, що у випадку неотримання відповіді на пропозицію, вона вважається такою, що прийнята.
Таким чином, до відсутності згоди однієї із сторін на внесення змін до договору прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію змінити договір.
При цьому, апеляційна інстанція вважає, що продовження відповідачем користуватися ліжко - місцями в кількості 5 шт., за змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, не є дією, що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції позивача щодо зміни розміру орендної плати.
Так, відповідно до вказаної норми, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, для висновку про те, що відповідач прийняв пропозицію про збільшення орендної плати необхідно встановити, що він вчинив дії відповідно до вказаних у пропозиції умов, у даному випадку - платив орендну плату за новою, запропонованою позивачем, ставкою.
Між тим, місцевим господарським судом не встановлено, що позивач сплачував у спірному періоді оренду плату за запропонованою позивачем новою ставкою.
Умовами договору передбачено право позивача на зміну орендної плати з відповідним повідомленням про це орендаря. Відсутність згоди орендаря - відповідача у даній справі на зміну умов договору в частині розміру орендної плати є підставою для розірвання договору або ж вирішення такого питання в судовому порядку.
За таких обставин, враховуючи, що Додаткові угоди до Договору № 34 від 05.01.2009 року відповідачем не підписано, відповідних дій на прийняття пропозиції щодо збільшення орендної плати не вчинено, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав вважати, що у відповідача з 01.02.2010 року виник обов'язок сплачувати орендну плати за ставкою, що запропонована позивачем в Додатковій угоді № 2 до Договору від 01.02.2010 року, якою визначено розмір орендної плати за 5 ліжко - місць гуртожитку в сумі 2 382,55 грн., замість встановленої п. 3. 1 Договору найму (оренди) № 34 від 05.01.2010 року суми орендної плати у розмірі 1 000,85 грн.
Згідно п. 11.4, п. 11.5 Договору найму (оренди) № 34 від 05.01.2009 року Договір може бути припинено за ініціативою Наймодавця, або Наймача за умови письмового повідомлення сторонами за 1 (один) місяць. Даний Договір буде вважатися припиненим після виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором та проведення остаточних взаєморозрахунків.
Враховуючи те, що ані позивач, ані відповідач за місяць не повідомили один одного про припинення Договору найму (оренди) № 34 від 05.01.2009 року, останній є таким, що не припинив свою дію з 31.12.2009 року, а отже, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з п. 3.1 Договору плата за оренду майна є договірною. Розмір орендної плати за перший місяць оренди майна складає 166,81 грн., крім того ПДВ 33,36 грн., разом з ПДВ 200,17 грн. на місяць. Щомісячна плата за 5 ліжко - місць гуртожитку складає 1000,85 грн., в тому числі ПДВ.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його виконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи фактичне користування відповідачем 5 ліжко - місцями з січня 2010 року по 13 травня 2010 року та не внесення орендних платежів у цей період, що є порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 34 від 05.01.2009 року, з останнього підлягає стягненню заборгованість в розмірі 4 390,88 грн. (1000,85 грн. за січень2010 року, 1000,85 грн. за лютий 2010 року, 1000,85 грн. за березень 2010 року, 1000,85 грн. за квітень 2010 року, 387,48 грн. - за дванадцять днів у травні 2010 року).
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, з'ясовуючи фактичні обставини справи та встановивши факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо сплати орендних платежів, дійшов вірного висновку щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах, проте помилково стягнув з відповідача суму основного боргу за період з 01.01.2010 року по 13.05.2010 року в розмірі 8 690,74 грн., а тому оскаржуване рішення слід змінити, зменшивши суму основного боргу, що підлягає стягненню, до 4 390, 88 грн.
Разом з тим, твердження відповідача, викладене в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при розрахунку суми основного боргу не було враховано ту обставину, що 21.02.2010 року між сторонами у справі та ДП “Житло - експлуатація” ВАТ “Трест “Київміськбуд-2” було підписано протокол погашення взаємної заборгованості, відповідно до якого були зараховані зустрічні однорідні грошові вимоги сторін на суму 4 003,40 грн., а тому в цій частині стягнення з відповідача на користь позивача провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, колегією суддів відхиляється, як безпідставне та таке, що спростовується наявними матеріалами справи, оскільки відповідно до вказаного протоколу було проведено взаємозалік заборгованості у розмірі 4 003,40 грн. за 2009 рік, що враховано позивачем при розрахунку заборгованості та місцевим господарським судом при винесенні рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 року у справі № 35/179 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, п/р № 26001513587001 у ВАТ АБ „Приватінвест” м. Чернігів, МФО 353489, код ЄДРПОУ 055033610) на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд - 2” (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 26-А, п/р 2600710148201 в АКБ „Юнекс” м. Києва, МФО 322539, код ЄДРПОУ 04012661) 4 390 (чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 88 коп. заборгованості, 43 (сорок три) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити”.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд - 2” (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 26-А, п/р 2600710148201 в АКБ „Юнекс” м. Києва, МФО 322539, код ЄДРПОУ 04012661) на користь Дочірнього підприємства „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, п/р № 26001513587001 у ВАТ АБ „Приватінвест” м. Чернігів, МФО 353489, код ЄДРПОУ 055033610) 25 (двадцять пять) грн. 23 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
4. Повернути Дочірньому підприємству „Автотранспортне підприємство № 6” Відкритого акціонерного товариства „Міськбудтранс” (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, п/р № 26001513587001 у ВАТ АБ „Приватінвест” м. Чернігів, МФО 353489, код ЄДРПОУ 055033610) з Державного бюджету України 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. зайво сплаченого платіжним дорученням № 307 від 07.07.2010 року державного мита.
5. Справу № 35/179 повернути до Господарського суду міста Києва
Головуючий суддя
Судді
07.10.10 (відправлено)