01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.09.2010 № 18/095-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
позивача: Лєшков Г.Ю., довіреність б/н від 08.09.2010 року;
відповідача: Пакулін К.А., довіреність № 11 від 08.02.10р.,
Ситенок О.Д., довіреність № 12 від 08.02.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002»
на рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2010
у справі № 18/095-10 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Інвест А-Я»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002»
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
ТОВ «Білдінг Інвест А-Я» звернулось в господарський суд Київської області з позовом до ТОВ «Вектор 2002» про усунення перешкод в користуванні орендованою Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Інвест А-Я» земельною ділянкою (кадастровий номер 3210900000:0011) площею 0,3038 га в м. Ірпені по вул. ІІІ Інтернаціоналу шляхом звільнення від споруд літер М», «М 1», «М 2», «Н», «Н 1», огорожі та замощення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального а матеріального права.
Зокрема апелянт стверджує, що спірна земельна ділянка була надана позивачу незаконно.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Рішенням Ірпінської міської ради № 787-23-ХХІУ від 17.06.2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано в оренду терміном на п'ять року ТОВ «Стройпрофі» земельну ділянку площею 0,3038 га в м. Ірпінь по вул. III Інтернаціоналу для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу.
12.06.2007 року рішенням Ірпінської міської ради № 585-19-У право оренди земельної ділянки площею 0,3038 га. для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу в м. Ірпені по вул. III Інтернаціоналу було передано ТОВ «Білдінг Інвест «А-Я» та припинено право користування земельною ділянкою ТОВ «Стройпрофі».
На підставі даного рішення 20.08.2007 року з позивачем у справі було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований за № 040734000022 та 19.09.2007 року підписано відповідний акт приймання-передачі даної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки рикає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, кий реєструється відповідно до закону.
Отже, позивач у справі є належним та правомірним користувачем вказаної земельної ділянки площею 13038 га., що своєчасно та в повному обсязі виконує зобов'язання за договором оренди та згідно із вимогам ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України має виклюне право на час дії договору оренди земельної ділянки на її використання. Правомірність користування земельною ділянкою підтверджується Постановою Київського міжобласного господарського суду від 24.12.2009 року та Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 у справі № 10/088-08/9/20-09.
Судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,3038 га, право оренди якої належить позивачу з 19.09.2007 року, знаходяться споруди: склади «М», «МІ», М2», «Н», «НІ», право власності на які було визнано за відповідачем - ТОВ «Вектор 2002» постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.11.2008 року. Знаходження казаних споруд на земельній ділянці, право користування на яку в передбаченому законом порядку набув позивач, порушують права позивача як землекористувача, що надані йому економ та обумовлені договором оренди від 20.08.2007 року.
Позивач стверджує, про те, що він не може використовувати надану йому в користування земельну ділянку за призначенням, оскільки на ній розташовані об'єкти самочинного будівництва, на які після набуття позивачем права користування спірною земельною ділянкою, було визнано право власності за відповідачем.
Зокрема, як вбачається з Постанови Вищого господарського суду України від 10.04.20010 року у справі № 10/088-08/9/20-09, на час розгляду справи в суді першої інстанції в інвентаризаційній справі, складеній Ірпінським БТІ 10.08.2002 року, склади під літерами М», «МІ», «М2», «Н», «НІ», є об'єктами самочинного будівництва і доказів про зворотне суду не було надано.
Також, до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду попередньому землекористувачу ТОВ «Стройпрофі» від 15.04.2004 року долучено лист відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 308 гід 21.04.2004 року, де підтверджено факт самочинного будівництва вищезазначених складів а споруди під літерою «Ж».
Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки останній у відзиві посилається на відповідні норми законодавства, які регулюють порядок набуття прав на земельну ділянку в юзі придбання розташованих на ній об'єктів нерухомості, зокрема, шляхом переходу прав на землю від попереднього власника будівель. Однак, відповідач не наводить обставин та доказів, які свідчать про придбання ним спірних будівель та відповідного переходу прав на земельну ділянку на праві, на якому така земельна ділянка належала попередньому власнику.
Визнання за відповідачем права власності на спірні об'єкти нерухомості, які розташовані на наданій позивачу в користування земельній ділянці, свідчить про набуття відповідачем цивільного права власності на майно, яке розташоване на чужій земельній ділянці.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до власника нерухомого майна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення спірних об'єктів самочинного будівництва.
Судом встановлено, що право власності на склади «М», «МІ», «М2», «Н», «НІ» за відповідачем ТОВ «Вектор 2002» було визнано Постановою Ірпінського міського суду від 05.11.2008 року в результаті розгляду адміністративного позову ТОВ «Вектор 2002» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. При цьому суд не досліджував в ході розгляду означеного спору обставини, які пов'язані з набуттям відповідачем права власності на самочинне будівництво з дотриманням відповідної норми ст. 376 Цивільного кодексу країни та дослідженням прав інших осіб, яких може стосуватись визнання такого права.
Зі змісту, зокрема, ч. ч. 2, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, враховуючи зміст Постанови Ірпінського міського суду та факти які досліджувались в ході розгляду відповідної справи, обов'язковим для господарського суду є висновок про протиправність бездіяльності Ірпінської міської ради щодо виправлення помилки в зазначеному в Свідоцтві про право власності переліку об'єктів нерухомості. Визнання права власності відбулось у зв'язку зі включенням спірних об'єктів нерухомості до Свідоцтва, при цьому жодних обставин щодо набуття права власності на самочинне будівництво судом не досліджувалось.
Крім того, таке визнання права власності на майно за відповідачем відбулося після надання земельної ділянки в користування позивачу, при цьому спірні споруди не були введені в експлуатацію в передбаченому законом порядку. Всупереч ч. 4, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України при визнанні за відповідачем права власності на спірне майно не були враховані права та охоронювані законом інтереси користувача земельної ділянки -позивача.
Відповідно до частини 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; частиною 4 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню собою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що знаходження складів «М», «МІ», «М2», «Н», «НІ» на земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача, порушує його право на здійсиення господарською діяльності, зокрема використання земельної ділянки за призначенням для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть що ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
З огляду на вимоги ст. ст. 95, 152 Земельного кодексу України та ст. 376 Цивільного кодексу України порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача нести об'єкти самочинного будівництва, звільнивши земельну ділянку від спірних споруд.
За таких обставин вимоги ТОВ «Білдінг Інвест А-Я» до ТОВ «Вектор 2002» про усунення перешкод в користуванні орендованою Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Інвест А-Я» земельною ділянкою (кадастровий номер 3210900000:0011) площею 0,3038 га в м. Ірпені по вул. ІІІ Інтернаціоналу шляхом звільнення від споруд літер М», «М 1», «М 2», «Н», «Н 1», огорожі та замощення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Київської області від 03.08.2010 року у справі № 18/095-10 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 03.08.2010 року у справі № 18/095-10.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду Київської області від 03.08.2010 року у справі № 18/095-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор 2002» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
08.10.10 (відправлено)