01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 6/332
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Гончарук М.О. (довір. б/н від 01.09.10);
Чадріна Т.В. (довір. б/н від 01.09.2010);
Від відповідача - Кулинич В.П. ( довір. б/н від 25.11.2009);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістей Компані”
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010
у справі № 6/332 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Верхньодніпровський авторемонтний завод”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістей Компані”
про стягнення 93776,16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. у справі №6/332 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістей Компані” на користь Відкритого акціонерного товариства „Верхньодніпровський авторемонтний завод” 62995,14 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3799,15 грн. - трьох процентів річних, 26981,87грн. пені, 937,76грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що замовником (відповідачем) поставлений товар оплачено частково, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 40000 грн. належним чином доведений та не спростований відповідачем.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. та винести нове, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що дійсно, між позивачем та відповідачем укладено договір №72/10-П від 15.10.2007р., проте згідно з п.1.1. даного договору позивач зобов'язувався виготовити лише 1 напівпричіп ВАРЗ-НПС та його вартість складає 205000,00 грн. ТОВ „Арістей Компані” своє зобов'язання щодо оплати вартості напівпричіпа ВАРЗ-НПС виконало повністю та перерахувало на користь позивача 205000,00 грн.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.
Між відкритим акціонерним товариством “Верхньодніпровський авторемонтний завод” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Арістей Компані”(замовник) 15.10.2007р. укладено договір поставки № 72/10-П.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність замовника напівпричіп ВАРЗ-НПС у кількості 2-х одиниць, а замовник прийняти товар і сплатити за нього.
Відповідно до п. 2.2 ціна договору складає 410000 грн.
Згідно з п.4.2 договору постачальник зобов'язався виготовити продукцію замовнику протягом 60 днів з моменту отримання авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника, в розмірі, зазначеному п. 6.1 Договору.
Відповідно до п. 6.1 договору розрахунок за продукцію здійснюється у національній валюті шляхом перерахування замовником на рахунок постачальника 50% від вартості замовлення, що дорівнює 205000,00 гривень.
Згідно з п.6.2 договору сплату частини вартості замовлення, яка залишилася, замовник повинен здійснити після отримання листа-повідомлення про виконання замовлення, але не пізніше строку, зазначеного в п.4.2 договору.
30.11.2007р. постачальник (позивач) на підставі актів приймання-передачі №46/11 та № 59/11 передав замовнику продукцію.
Замовником поставлений товар оплачено частково на суму 370000 грн.
Господарським судом міста Києва встановлено, що розмір заборгованості замовника перед постачальником за договором становить 40000 грн., яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність замовника для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач зобов'язувався виготовити лише 1 напівпричіп ВАРЗ-НПС та його вартість складає 205000,00 грн. не заслуговують на увагу оскільки, відповідно до п. 1.1 договору позивач, як постачальник брав на себе зобов'язання виготовити та передати у власність замовника напівпричіп ВАРЗ-НПС у кількості 2-х одиниць, а замовник (відповідач) прийняти товар і сплатити за нього. Ціна договору, відповідно до п. 2.2 договору складає 410000 грн. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 30.11.2007 р. постачальник (позивач) на підставі актів приймання-передачі № 46/11 та № 59/11 передав а замовник (відповідач) прийняв продукцію (напівпричіп ВАРЗ-НПС у кількості 2-х одиниць.
Таким чином, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 40000 грн. належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що за невиконання зобов'язань згідно п.4.2 замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати суми, яка залишилася.
Відповідно до розрахунку позивача, перевіреним судом, пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 26281,87 грн.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, інфляційна складова боргу становить 22995,14 грн. (62995,14 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції), три проценти річних становлять 3799,15 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арістей Компані” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. у справі № 6/332 залишити без змін.
3 . Матеріали справи № 6/332 повернути до Господарського суду міста Києва .
Головуючий суддя
Судді
04.10.10 (відправлено)