01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 22/669
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Андрійчук О.В. (дов. б/н від 26.10.2010 р.)
від відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Виставковий комплекс "Чубинське"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2010
у справі № 22/669 ( .....)
за позовом ТОВ "Долинський деревообробний завод"
до ТОВ "Виставковий комплекс "Чубинське"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості в розмірі 188658,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Долинський деревообробний завод” (далі за текстом - ТОВ „Долинський деревообробний завод”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий комплекс „Чубинське” (далі за текстом - ТОВ „Виставковий комплекс „Чубинське”, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 188658 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт за договором № 2107/1 від 21.07.2006 р., укладеним між сторонами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі №22/669 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий комплекс „Чубинське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Долинський деревообробний завод” 188658 грн. основного боргу, 2122,58 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 12.07.2010 р. відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі №22/669, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто господарським судом за відсутністю представника відповідача, у зв'язку з чим останній був позбавлений права надати суду докази на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем. В обґрунтування відсутності заборгованості, відповідач посилався на те, що позивачем виконання робіт за договором було здійснено з недоліками; листом №2112/1 від 21.12.2006 р. позивач визнав наявність недоліків та повідомив про згоду їх усунути, проте роботи по їх усуненню виконавцем виконано не було, недоліки було усунено власними силами та за власні кошти ТОВ „Виставковий комплекс „Чубинське”.
03.08.2010 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 29.09.2010 р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Новікова М.М., суддів: Зубець Л.П., Мартюк А.І. ухвалою від 28.09.2010 р. було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий комплекс „Чубинське” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі №22/669 до провадження; призначено розгляд апеляційної скарги на 29.09.2010 р.
В судове засідання апеляційної інстанції 29.09.2010 р. представник відповідача не з'явився.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.09.2010 р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.07.2006 р. між ТОВ “Долинський деревообробний завод”, як виконавцем, та ТОВ “Виставковий комплекс “Чубинське”, як замовником, укладено договір №2107/1 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручив, а виконавець взяв за себе зобов'язання провести поставку матеріалів і змонтувати згідно ДБН (державних будівельних норм), двоповерхові дерев'яні будинки в кількості 3 штуки на території замовника, за адресою: вул. Виставкова 1, с. Чубинське, Бориспільського району Київської області згідно проектно-кошторисної документації (додаток №1 до Договору) та здати їх в обумовлені договором строки замовнику, а також за окремою домовленістю виконавець зобов'язувався виконати роботи по оздобленню будинків та фундаментів, обумовлені в додатку №2; в разі виявлення недоліків або недоробок протягом гарантійного строку виконавець зобов'язувався усунути їх по першій вимозі замовника.
Виходячи зі змісту п. 3.1 Договору загальний строк виконання робіт за договором встановлений до 30.11.2006 р., а згідно з п.10.1 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за жовтень 2006р. на суму 397260 грн. та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Доказів, які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.
Колегія суддів не приймає доданий відповідачем до апеляційної скарги лист ТОВ „Волинський деревообробний завод” вих. №2112/1 від 21.12.2006 р. як належний доказ на підтвердження визнання позивачем недоліків у виконаних підрядних роботах, оскільки на даному листі не міститься підпису директора ТОВ „Долинський деревообробний завод” Грималюк К.І., відсутня також печатка підприємства.
У розділі 2 договору визначений порядок розрахунків за договором; згідно з п. 2.3 Договору остаточні розрахунки по договору проводяться протягом трьох банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору оплачені останнім частково в сумі 208602 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Таким чином, заборгованість відповідача за Договором становить 188658 грн.
В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).
Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
16.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1310/1 від 13.10.2009 р., в якій вимагав сплатити заборгованість в розмірі 188658,00 грн.
Однак дане звернення позивача залишене відповідачем без належного реагування, сума боргу сплачена не була.
Направлення відповідачу претензії підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком УДППЗ „Укрпошти” №5845 від 16.10.2009 р.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати за виконані роботи за Договором №2107/1 від 21.07.2006 р., вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 188658,00 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
15.01.2010 р. позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 10000 грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до складу судових витрат входять, зокрема, витрати по оплаті послуг адвоката.
В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Колегія суддів вважає, що позивачем не надано зазначених доказів та обґрунтувань, а заявлена позивачем сума є явно завищеною виходячи з категорії спору, який не є складним, та відсутністю необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів та інше, а тому витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 10000 грн. не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом процесуального права, слід зазначити наступне.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи надсилалась відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 08.12.2009 р. наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження товариства за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Отже, порушень матеріального та процесуального права при постановленні місцевим господарським судом оскаржуваного рішення не встановлено, а тому Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни зазначеного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виставковий комплекс „Чубинське” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі №22/669 залишити без змін.
Матеріали справи №22/669 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
08.10.10 (відправлено)