01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2010 № 37/211
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
заявника: Лябах О.О., довіреність № 1075/09 від 05.10.09р.,
позивача: Дутковський Б.В., довіреність б/н від 27.09.10р.,
відповідача: Вабіщевич Т.В., довіреність № 50 від 10.02.10р.,
Кириченко О.А., довіреність № 400 від 27.09.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2010
у справі № 37/211 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»
до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»
про стягнення 17301560,00 грн.
ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ» звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» про стягнення 17 301 560, 00 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б 24/3-5/09 від 03.11.2009 р., № Б 31/3-5/09 від 11.12.2009 р. та № Б 33/3-5/09 від 25.12.2009 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
ПАТ «Альфа-Банк» не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального а матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що позивач не мав права від свого імені укладати договори купівлі-продажу цінних паперів та набувати за ними права щодо отримання від відповідача грошових коштів. Також на думку апелянта укладені між сторонами у справі договори не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме ч. 4 ст. 197 Цивільного кодексу України.
Представники позивача та відповідача у судовому засіданні просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
У судовому засіданні 28.09.2010 р. апелянтом було заявлено клопотання про витребування у зберігача цінних паперів ТОВ «ФК «Даліз-Фінанс» виписки з рахунку у цінних паперів, а також витребування у ВАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» зведений реєстр власників цінних паперів.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судова колегія відзначає, що при перегляді рішення місцевого суду у справі, предметом якої є стягнення заборгованості за чинними договорами купівлі-продажу цінних паперів, зазначені апелянтом у клопотанні документи будь-яким чином не встановлюють наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору. Відтак у задоволенні вказаного клопотання ПАТ «Альфа-Банк» належить відмовити.
Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ПАТ «Альфа-Банк» про залучення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, в силу ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Колегія суддів вважає, що рішення з господарського спору у даній справі будь-яким чином не впливає на права або обов'язки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо однієї з сторін, а тому відсутні підстави для залучення останньої до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів № Б 24/3-5/09 від 03.11.2009 р., № Б 31/3-5/09 від 11.12.2009 р. та № Б 33/3-5/09 від 25.12.2009 р.
З преамбули вказаних договорів вбачається, що вони були укладені на виконання договору доручення. Від імені відповідача ці договори були укладені на підставі договору доручення повіреним - юридичною особою, яка діє на підставі ліцензії ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
На підставі п.1.1. даних договорів продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери емітента на умовах передбачених цими договорами.
Згідно з умовами зазначених договорів, відповідач зобов'язався передати у власність покупця іменні цінні папери у бездокументарній формі номінальною вартістю 1 000,00 грн. за 1 штуку у кількості:
- 4 000 шт. за договором № Б 24/3-5/09 від 03.11.2009 р.,
- 5 210 шт. за договором № Б 31/3-5/09 від 11.12.2009 р.,
4 955 шт. за договором № Б 33/3-5/09 від 25.12.2009 р.
Пунктами 1.2. вищевказаних договорів визначено, що загальна сума договору № Б 24/3-5/09 від 03.11.2009 р. становить 5 296 375, 00 грн., договору № Б 31/3-5/09 від 11.12.2009 р. -5 210 000, 00 грн., договору № Б 33/3-5/09 від 25.12.2009 р. -4 955 000, 00 грн.
Згідно з пунктами 2.1 зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів, продавець зобов'язаний сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору, вказану в п.1.2. даних договорів, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту виконання покупцем пункту 3.1. даного договору.
Пунктами 3.1 даних договорів сторони погодили, що протягом 5-ти банківських днів за договором № Б 24/3-5/09 від 03.11.09 р. та 15-ти банківських днів за договорами № Б 31/3-5/09 від 11.12.2009 р. та № Б 33/3-5/09 від 25.12.2009 р. з моменту підписання договору, вони здійснять переоформлення прав власності на цінні папери.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за вищезазначеними договорами виконав належним чином, здійснивши передачу іменних інвестиційних сертифікатів у бездокументарній формі у кількості та загальною вартістю, зазначених в пунктах 1.1. кожного з договорів, що підтверджується наданими позивачем актами прийому-передачі цінних паперів до договорів купівлі-продажу цінних паперів, копії яких залучені судом до матеріалів справи.
Загальна вартість переданих цінних паперів вищезазначених договорів становить 17 301 560, 00 грн.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати цінних паперів згідно вищевказаних договорів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду заборгованість ВАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” перед позивачем становить 17 301 560, 00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків на 10.02.2010 р. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості у вказаному позивачем розмірі.
У відповідності ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин судова колегія вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 301 560, 00 грн. обґрунтованим, та такими, що підлягають задоволенню.
ПАТ «Альфа-Банк», оскаржуючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, посилається на те, що оскаржуване рішення стосується визначення права банку на участь у справі про банкрутство ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів». Апелянт обґрунтовуючи вимогу про скасування рішення та відмову у позові, стверджує про недійсність договорів, уколених сторонами у справі, з приводу невиконання яких заявлені вимоги про стягнення коштів, а саме про умисне збільшення кредиторської заборгованості банкрута (відповідача у даній справі).
Колегія суддів відзначає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлений інший порядок визнання угод, укладених боржником, недійсними.
Так, згідно із ч. 11 ст. 17 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:
угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;
угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.
Все отримане за такою угодою повертається сторонам.
Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.
Отже, захист прав та інтересів ПАТ «Альфа-Банк» як кредитора у справі про банкрутство ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» може бути здійснений не шляхом оскарження рішення у справі про стягнення заборгованості за угодою, в якій банк не є стороною, а шляхом визнання такої угоди недійсною у процесі провадження справи про банкрутство.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 37/211 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 37/211.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 37/211 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
07.10.10 (відправлено)