Справа № 320/31076/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
18 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Грибан І.О., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - відповідач 1), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - відповідач 2, апелянт), у якому, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 15.07.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області поновити провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте за відсутності фактичних та правових підстав для його прийняття.
За доводами позивача, ні Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III, ні Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, не передбачає можливості припинення провадження за заявою іноземця про набуття громадянства України у випадку отримання від Служби безпеки України відомостей про те, що дії іноземця можуть становити загрозу національній безпеці України.
ОСОБА_1 стверджує, що інформація, наведена у листі Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області від 04.07.2023 №51/1-11/121-298 не містить конкретних відомостей та фактів, які б підтверджували обставини того, що її дії (та дії її дітей) можуть загрожувати національній безпеці держави.
ОСОБА_1 підкреслює, що має стійкий правовий та соціальний зв'язок з Україною, адже проживає разом з чоловіком та двома їхніми дітьми в Україні з 2010 року, документована посвідкою на постійне проживання в Україні, засуджує широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України та підтримує український народ.
За весь час проживання в Україні до кримінальної відповідальності не притягувалася, є несудимою, в статусі підозрюваного чи обвинуваченого не перебуває. Крім того, зауважує, що у червні 2023 року проходила очну співбесіду зі співробітником Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області і жодних питань до неї не виникало.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 15.07.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням.
Зобов'язано Боярський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (ідентифікаційний код відсутній) поновити провадження за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 вересня 2024 року Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що отримавши інформацію, викладену у листі Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області № 51/1-11/121-298 від 04.07.2023, правомірно повернув до Боярського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області матеріали справи щодо набуття позивачем громадянства України.
Враховуючи наведене, апелянт вважає, що Боярським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області правомірно прийнято рішення від 15.07.2023 про припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття останньою громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 та від 12.11.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 та Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянкою Республіки Білорусь, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 від 05.12.2014.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 27.06.2009 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 є матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 07.03.2017, та дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11.05.2023.
Позивач разом з дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать відповідні витяги з реєстру Білогородської територіальної громади.
02.09.2015 ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_6 з терміном дії безстроково, ОСОБА_3 - посвідкою на постійне проживання в Україні № НОМЕР_7 з терміном дії до 15.11.2032, ОСОБА_5 - посвідкою на постійне проживання в Україні № НОМЕР_8 з терміном дії до 01.11.2032.
03.05.2023 позивач звернувся до Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області із заявою про набуття громадянства України разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за територіальним походженням.
Згідно із поданою заявою позивач просив оформити набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III, оскільки її дід народився на території України до 24.08.1991.
Одночасно, позивач подав заяву про зміну громадянства, у якому зобов'язався припинити іноземне громадянство.
У травні 2023 року Боярським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області направлено справу про набуття громадянства України громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Листом від 14.07.2023 №278/8040.1-23 Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України від 04.07.2023 №51/1-11/121-298, повернуто матеріали справи про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 разом з дітьми для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства України, оскільки її дії можуть загрожувати національній безпеці України.
15.07.2023 Боярським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області прийнято рішення про припинення провадження за заявою громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 .
Листом від 15.07.2023 № 8040-1056/8040.1-23 Боярським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області повідомлено позивача, що відповідно до пункту 94 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 (в редакції Указу від 27.06.2006 №588/2006) припинено розгляд її заяви про набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III.
07.08.2023 представником позивача адвокатом Солоненком Семеном Олександровичем в її інтересах направлено відповідні адвокатські запити до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області та Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області.
Центральним міжрегіональним управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області за результатом розгляду адвокатського запиту листом від 10.08.2023 №8040.4.1-28969/80/3-23 повідомлено, що на його запит Службою безпеки України зазначено про доцільність відмови в прийнятті до громадянства України вказаної іноземної громадянки та її дітей, оскільки її дії можуть загрожувати національній безпеці України.
Головним управлінням Служби безпеки України в м. Києві та Київській області листом від 17.08.2023 №51/17-C-2179-29 щодо адвокатського запиту проінформовано, що Головним управлінням за запитом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області проведено перевірочні заходи стосовно громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 , за результатами яких отримано інформацію, що свідчить про можливу загрозу її дій національній безпеці України.
Зазначено, що згідно з окремими положеннями Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 №383, відомості про зміст, організацію, форми та результати проведення Службою безпеки України оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів мають відповідні грифи обмеження доступу.
У листі від 17.08.2023 №51/17-C-2179-29 також повідомлено, що станом на 17.08.2023 у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Головним управлінням, громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не повідомлялося.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 15.07.2023 про припинення провадження за його заявою, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.01.2024 витребував у Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області копії всіх матеріалів, на підставі яких Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області зроблено висновок про те, що дії ОСОБА_1 можуть загрожувати національній безпеці України, про що вказано у листі Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 04.07.2023 №51/1-11/121-298.
Третя особа надала письмові пояснення щодо позову, в яких підтвердила достовірність викладеної у листі від 04.07.2023 №51/1-11/121-298 інформації та надала суду письмове повідомлення начальника 3 відділу УКР ГУ СБУ від 08.01.2024№51/1/3-218з додатком на підтвердження наведеної нею інформації.
За текстом письмового повідомлення начальника 3 відділу УКР ГУ СБУ від 08.01.2024 №51/1/3-218, Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області проведено перевірочні заходи стосовно громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 та отримано інформацію, що її дії можуть створювати загрозу національній безпеці. Зокрема, стверджується про можливу причетність вказаної іноземної громадянки до білоруських та російських спецслужб та її спроб легалізуватися в Україні для подальшого проведення розвідувально-підривної та іншої протиправної діяльності.
Як вказано в письмовому повідомленні від 08.01.2024 №51/1/3-218, зазначені дані були отримані у встановленому порядку від осіб, залучених до негласного співробітництва, які на добровільній основі надають сприяння органам Служби безпеки України у вирішенні покладених на них завдань.
При цьому у письмовому повідомленні вказано, що здобута стосовно громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 інформація оформлена відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, а також відомчих нормативно-правових актів. Зазначені документальні матеріали мають гриф обмеження доступу «таємно», через що їх оприлюднення можливо лише після їх зняття у встановленому законодавством порядку. Водночас повідомлено, що надати ці документи до Київського окружного адміністративного суду неможливо, оскільки в суді відсутній режимно-секретний орган та він не має дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Згідно з письмовим повідомленням від 08.01.2024 №51/1/3-218 на основі цієї інформації стосовно ОСОБА_1 щодо можливої загрози її дій національній безпеці України надіслано інформування до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області листом від 04.07.2023 №51/1-11/121-298.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що покладений в основу оскаржуваного рішення висновок Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській про те, що дії позивача можуть загрожувати національній безпеці України, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду судом цього спору, оскільки на підтвердження існування цих обставин та фактів останнім не надано до суду жодного доказу. Інших обставин для припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття нею та її дітьми громадянства України за територіальним походженням відповідачами не наведено, а судом з матеріалів справи не встановлено.
На підставі означених обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 15.07.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за територіальним походженням та наявність підстав для його скасування.
Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне зобов'язати Боярський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області поновити провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України разом із дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням.
Поряд з цим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про поновлення провадження за заявою позивачки про набуття громадянства України разом з дітьми за територіальним походженням, звернутих до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006) (далі - Порядок №215).
Пунктом 1 Порядку №215 визначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.
Відповідно до пункту 3 Порядку №215, заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Пунктом 24 Порядку №215 передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24.08.1991 на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Згідно з пунктом 26 Порядку № 215, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24.08.1991 на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина 1 статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Пунктами 92-94 Порядку № 215 визначено порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України.
Так, територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Відповідно до пункту 95 Порядку № 215, рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Так, під час перевірки матеріалів справи про набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідачем 1 в межах компетенції було встановлено, що документи, подані заявником, були оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, які є підставами для набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
Наведене слугувало підставою для подальшого направлення Боярським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області справи про набуття громадянства України громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області для подальшого розгляду та прийняття рішення.
На підставі аналізу абзацу 1 пункту 94 Порядку № 215, колегія суддів зауважує, що територіальний орган Державної міграційної служби України після отримання документів від територіального підрозділу Державної міграційної служби України, в спірному випадку відповідача 1, перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства лише вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.
В свою чергу, якщо під час перевірки територіальний орган Державної міграційної служби України встановить, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Відповідно, підставами для повернення документів можуть слугувати:
1) невідповідність оформлення документів відповідно до вимог законодавства України;
2) не підтвердження наявності фактів, з якими Закон України «Про громадянство України» пов'язує набуття особою громадянства України.
Надалі, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Таким чином, прийняттю рішення про припинення провадження за заявою позивача повинна була передувати процедура надання відповідачем 1 двомісячного строку для усунення недоліків, в разі їх наявності, та не подання позивачем документів повторно.
За змістом фактичних обставин справи вбачається, що відповідної процедури відповідачами не дотримано.
Натомість, з оскаржуваного рішення встановлено, що фактичною підставою для припинення провадження за заявою позивача слугував лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 04.07.2023 №51/1-11/121-298.
В контексті вищенаведеного, колегія суддів зауважує, що положеннями абзацу 4 пункту 94 Порядку № 215 визначено, що документи щодо поновлення особи у громадянстві України надсилаються до органів Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції перевіряють відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається; про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніше як у двомісячний строк з дня одержання документів.
Водночас, повноважень відповідачів для направлення до Служби безпеки України документів щодо набуття особою громадянства України за територіальним походженням та їх перевірки, Порядком № 215 не передбачено.
За змістом апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, зворотного не доведено.
Таким чином, доводи позивача про те, що Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, не передбачає можливості припинення провадження за заявою іноземця про набуття громадянства України у випадку отримання відомостей від Служби безпеки України є спроможними.
За загальними вимогами, які висуваються до актів суб'єктів владних повноважень, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Загальне посилання відповідача 1 у спірному рішенні від 15.07.2023 на лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 04.07.2023 №51/1-11/121-298 не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у задоволенні заяви про оформлення набуття особою громадянства України, що є неприпустимим.
Водночас, колегія суддів зауважує, що предметом спору у вказаній справі є не правомірність висновків Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо позивача, а законність та обґрунтованість рішення Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, яким припинено провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до правової позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена у рішенні від 20.01.2012 (заява №29979/04) "Рисовський проти України", ризик будь-якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи. Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 195, 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі № 320/31076/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: І.О. Грибан
О.М. Кузьмишина