П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11062/24
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №02-577/24 від 05.04.2024 року, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позову вказувала, що позивачка звернулась до начальника ТУ ДСА в Херсонській області із заявою від 13.03.2024 року в якій просила видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку позивач займала до звільнення у відставку з посади судді, та розміру доплат за вислугу років, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абз. 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме - з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028,00 грн.
ТУ ДСА в Херсонській області видало позивачу довідку №02-577/24 від 05.04.2024 року, в якій розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., а не з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн.
Не погодившись із діями відповідача позивачка звернулась до суду із даною позовною заявою.
Отже, правомірність відмови у надання оновленої довідки для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання видати довідку - задоволений повністю.
Визнані протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №02-577/24 від 05.04.2024 року, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді складає 2102,00 грн.
Крім того, апелянт зазначає, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, нараховує суддівську винагороду суддям у 2024 році на основі вищезазначених норм ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік».
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач, посилається на правомірність оскаржуваного судового рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що в 1995 році ОСОБА_1 обрана суддею Комсомольського районного суду м. Херсона.
Постановою Верховної Ради України №1497-ІІІ від 02.03.2000 ОСОБА_1 обрана суддею Комсомольського районного суду м. Херсона безстроково.
Указом Президента України №341/2016 від 22.08.2016 року ОСОБА_1 переведена на посаду судді Херсонського міського суду Херсонської області.
За рішенням Вищої ради правосуддя №1168/0/15-17 від 18.05.2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Так, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно ч. 1 ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому, Закон України «Про прожитковий мінімум», відповідно до статті 46 Конституції України, дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
В свою чергу, ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Між тим, згідно ч. 4 ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
В свою чергу, Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2) (далі Порядок № 3-1)
Згідно п. 1 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Згідно п. 2 розділу IV Порядку № 3-1, Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Згідно п. 3 розділу IV Порядку № 3-1, органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
Згідно п. 4 розділу IV Порядку № 3-1, на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно п. 5 розділу IV Порядку № 3-1, довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Згідно п. 6 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Апеляційний суд встановив, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо визначення розміру суддівської винагороди у довідці № 80-02/24 від 11 січня 2024 року, який застосовується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що позивачці, як судді у відставці, розраховано в спірній довідці розмір суддівської винагороди з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
В свою чергу, позивачка вважає, що вона має право на отримання довічного грошового утримання судді, при обрахуванні якого мав застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2024 року, згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Між тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, згідно ч. 2 ст. 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється виключно законом про судоустрій.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
В свою чергу, вищевикладеними положеннями ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Тобто, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та ЗУ «Про прожитковий мінімум» не передбачено існування будь-якого альтернативного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а як наслідок і обов'язку застосування такої величини.
В даному випадку, зменшений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для обрахунку розміру суддівської винагороди у відповідний період встановлювався лише в ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Тому, апеляційний суд вважає, що саме ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено альтернативний підхід до розрахунку суддівської винагороди у відповідному періоді, який відрізняється від механізму розрахунку суддівської винагороди, встановленому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
В свою чергу, враховуючи вищевикладені приписи Конституції України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у тому, що відповідач протиправно не видав позивачу довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, розраховану виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), згідно ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Щодо понесених позивачем судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В матеріалах справи наявні копія договору про надання правової допомоги №4/24/2 від 06.04.2024 року, копія додаткової угоди № 1 від 06.04.2024 року до Договору № 4/24/2 від 06.04.2024 року та АКТ № 2 наданих послуг за Договором № 4/24/2 від 06.04.2024 року, відповідно до якого сторони Договору № 4/24/2 від 06.04.2024 року про надання правової допомоги, адвокат Строілов Сергій Олександрович (надалі - Адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), з іншої сторони, у відповідності до Договору № 4/24/2 від 06.04.2024 року про надання правової допомоги та додаткової угоди №1 від 06.04.2024 року, склали цей акт про те, що Адвокат передав, а Клієнт прийняв наступні послуги Адвоката щодо захисту інтересів Клієнта пов'язаних з розглядом П'ятим апеляційним адміністративним судом адміністративної справи № 420/11062/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, а саме - Ознайомлення з апеляційною скаргою. Дослідження нормативних актів зазначених у апеляційній скарзі. Аналіз судової практики. Складання і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу. Складання і подання до суду клопотання про долучення документів та стягнення судових витрат.
Загальний час витрачений Адвокатом становить - 3 (три) години.
Загальна вартість винагороди (гонорару) Адвоката становить - 3000 (три тисячі) гривень
Апеляційний суд зауважує, що доводи відповідача у клопотанні про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу наведених судом висновків та наданих позивачем доказів не спростовують, оскільки зводяться до незгоди із співмірністю заявленої суми на правничу допомогу без зазначення будь-яких належних на то підстав.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 420/11062/24 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 26283946; 73003, Україна, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок, 5) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на стадії апеляційного розгляду справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу, розміром 3 000 (три тисячі) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 17.12.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький