П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2024 р. Категорія: 106000000м. ОдесаСправа № 420/13794/24
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1 ; - зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким нарахувати та виплатити військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1 , з 17.12.2022 по 19.05.2023 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; - судові витрати покласти на відповідача; - стягнути з відповідача витрати пов'язані з наданням правничої допомоги на користь позивача, мотивуючи його тим, що позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та за період проходження служби відповідачем в неповному обсязі нараховувалося грошове забезпечення. Представник позивача наголошує, що за період з 17.12.2022 року по 19.05.2023 року ОСОБА_1 не отримав додаткової винагороди за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Сторона позивача вказує, що відповідачем не враховано тієї обставини, що на період дії воєнного стану, військовослужбовці мають право на отримання додаткової винагороди і вказане питання врегульовано зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у вигляді ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17 грудня 2022 року по 19 травня 2023 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17 грудня 2022 року по 19 травня 2023 року в розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах (з урахуванням раніше виплачених сум такої винагороди за цей період). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що додаткову винагороду на період дії воєнного стану за грудень 2022 року позивач отримав в повному обсязі, а відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди встановлено, що під час проходження військової служби позивач неодноразово відмовлявся виконувати бойові завдання, відповідно наказом № 62 від 05.02.2023 року та № 133 від 07.03.2023 року був позбавлений додаткової винагороди на період дії воєнного стану за січень-лютий 2023 року. Також, 28 березня 2023 року позивач вибув з в/ч НОМЕР_1 до в/ч НОМЕР_2 для проходження ВЛК та 08 квітня 2023 року повернувся з довідкою від 07.04.2023 року в якій зазначено про непридатність до служби в морській піхоті. Таким чином, з 28.03.2023 року до 19.05.2023 року (виключення зі списків в/ч НОМЕР_1 ) позивач не залучався до виконання бойових завдань. За таких обставин період за який нібито не виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану становить з 01 березня 2023 року по 27.03.2023 року, за даний період часу в/ч НОМЕР_1 проводить службове розслідування про результати якого буде повідомлено суд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 30 грудня 2023 року Управлінням персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 12.12.2022 року по 03.08.2023 року на посаді навідника.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 за вих. № 871 від 08.12.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, матрос ОСОБА_1 в період з 17.12.2022 по 19.05.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в смт. Велика Новосілка, Донецької області.
Підстава видачі довідки: витяг із журналу бойових дій № 03-50 дск від 24.02.2022; рапорт командира підрозділу від 19.05.2023 вх. № 3311.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за спірний період у розмірі 100 000 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом та просить відновити його порушені права як військовослужбовця.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що за спірний період позивач мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, оскільки позивачем доведено наявність умов, за яких він має право на збільшену додаткову грошову винагороду, натомість відповідачем це не спростовано.
П'ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», “Про Збройні Сили України», “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).
За змістом статті 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту першого статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів другого, третього статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 Постанови КМУ № 704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання Постанови КМУ № 704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 та наразі воєнний стан продовжує свою дію.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168).
Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 07 липня 2022 року № 793, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, та постановами від 01 липня 2022 року № 754, які (зміни) застосовуються з 01.06.2022 року та постановою від 08 жовтня 2022 року № 1146, які застосовуються з 01.09.2022 року, від 20 січня 2023 року № 43, які застосовуються з 21.01.2023 року.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у спірний період врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29).
Пунктом 1 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що слід розуміти під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Згідно пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29, на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
- 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
- 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно пункту 5 Окремого доручення № 912/з/29, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам. (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Згідно пункту 6 Окремого доручення № 912/з/29, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно пункту 7 Окремого доручення № 912/з/29, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних Із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), але не більше періоду дії воєнного стану;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить висновку, що право на додаткову винагороду у розмірі до 100 000, 00 грн. мають зокрема військовослужбовці у двох окремих випадках: якщо вони беруть безпосередню участь у бойових діях; якщо вони забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів.
Як зазначає суд першої інстанції, згідно витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. № 03-50дск від 24.02.2022 року судом встановлено, що 17.12.2022 року о 08:00 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 03-52/168дск/КСП від 07.12.2022 року прибули та приступили до виконання завдань в складі сил та засобів військової частини НОМЕР_1 в ОТУ “ДОНЕЦЬК» наступний особовий склад, зокрема матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
19.05.2023 року о 09:00 вибули зі складу сил та засобів військової частини НОМЕР_1 наступний особовий склад, зокрема, матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Однак, як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою доказів, додаткова винагорода на період дії воєнного стану за грудень 2022 року позивачем отримана у повному обсязі, що підтверджується витягом з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2023 року за № 11 та додатками до нього, а також наданою довідкою про суму нарахованого грошового забезпечення та винагороди військового стану, виданої на ім'я позивача.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди встановлено що під час проходження військової служби позивач неодноразово відмовлявся виконувати бойові завдання та відповідно наказом № 62 від 05 лютого 2023 року та № 133 від 07 березня, які надані до апеляційної скарги був позбавлений додаткової винагороди на період дії воєнного стану за січень-лютий 2023 року. Вказані вище накази є діючими та на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не скасовані.
28 березня 2023 року позивач вибув з в/ч НОМЕР_1 до в/ч НОМЕР_2 для проходження ВЛК та 08 квітня 2023 року повернувся з довідкою від 07.04.2023 року в якій зазначено про непридатність до служби в морській піхоті.
Тобто, з 28.03.2023 року до 19.05.2023 року (виключення зі списків в/ч НОМЕР_1 ) позивач не залучався до виконання бойових завдань.
Наказу про виплату додаткової винагороди позивачу у березні 2023 року, як і будь-яких інших доказів участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, як то рапорти командира підрозділу, журнал бойових дій, бойовий наказ (бойове розпорядження), у вказаний період матеріалі справи також не містять, а отже вказані обставини не є доведеними.
Наявність області в якій перебував Позивач у Переліку №75 не надає Позивачу права на отримання додаткової винагороди, якщо військовослужбовець участь у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не приймав.
Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано судом обставинам, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі № 420/13794/24, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 , - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький