П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/17066/24
Перша інстанція: суддя Огренич І.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій інспектора УПП в Одеській області щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2179875 від 18.05.2024,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати дії інспектора УПП в Одеській області щодо складання постанови серії ЕНА №2179875 від 18.05.2024 незаконними;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2179875 від 18.05.2024.
В обґрунтування позову вказував, що зазначена постанова була прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені частково.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2179875 від 18.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасована і закрито справу про адміністративне правопорушення, в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено докази надані стороною відповідача.
Апелянт вказує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи (суд дійшов висновків про недоведеність вини позивача, хоча з відеозапису вбачається протилежне).
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2179875 від 18.05.2024, ОСОБА_1 18 травня 2024 року в м. Одеса, по вул. Чубаївська, керуючи автомобілем «БМВ» НОМЕР_1 порушив вимогу дорожнього знаку 5.5, чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що наявний в матеріалах справи відеозапис не підтверджує факту правопорушення, будь-яких інших належних та допустимих доказів про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України відповідачем не надано. відеозапис не підтверджує факту правопорушення, будь-яких інших належних та допустимих доказів про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України відповідачем не надано.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
В силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 8.1 ПДР встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.4 ПДР Дорожні знаки поділяються на групи.
Відповідно до п. 8.4 ґ ПДР інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Дорожній знак 5.5 "Дорога з одностороннім рухом", передбачає, що дорога або відокремлена проїзна частина, по якій рух транспортних засобів за всією шириною здійснюється лише в одному напрямку.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частина перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частина перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2, ч. 4, ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем надано відеозаписи з місця події.
Так, судом апеляційної інстанції досліджено відеозаписи наявні в матеріалах справи, з яких чітко вбачається, як позивач керуючи автомобілем BMW M3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса, здійснив рух транспортного засобу у протилежному, ніж дозволеному, напрямку.
При цьому, факт порушення позивачем вимоги дорожнього знаку 5.5 та п.8.4.ґ ПДР не викликає жодних сумнівів.
Таким чином, наданими відповідачем відеозаписами підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).
Разом з цим, вирішуючи справу, суд першої інстанції помилково не дослідив зміст оскаржуваної постанови та розглянув справу за відсутності рішення, яке оскаржувалось.
Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не витребував копію оскаржуваної постанови та розглянув справу за відсутності рішення, яке оскаржувалось у справі.
В свою чергу, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, Департаментом патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області надано копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, яка досліджена судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року у справі №947/17066/24 - скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 17.12.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький