18 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18798/24
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №420/18798/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
15 червня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 18 січня 2019 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №420/18798/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 02.12.2024 року представником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Разом з апеляційною скаргою представником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування підстав поданого звернення вказано про незадовільний майновий стан скаржника у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, що на думку відповідача є достатніми підставами для вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Надаючи оцінку вище означеному клопотанню суб'єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити про таке.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення відповідного питання також оцінці підлягають дії, вчинені стороною задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Проте, будь-яких доказів про наявність об'єктивних підстав щодо відстрочення сплати судового збору у зв'язку з майновим станом, скаржником не надано до суду апеляційної інстанції.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише посилання на факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (обов'язку сплати судового збору), за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу суб'єкта владних повноважень.
Ураховуючи те, що клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником належним чином не обґрунтовано та до нього не додано доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що законодавчо передбачених підстав для задоволення поданого клопотання немає.
Щодо розміру судового збору за подачу апеляційної скарги у даній справі.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору установлюються у таких розмірах, зокрема, позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У відповідності із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 1 січня 2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
Розрахований відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 1816 грн. 80 коп. (1211 грн. 20 коп. х 150%)
Виходячи із зазначеного та з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1816 грн. 80 коп. на рахунок UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.
Згідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №420/18798/24 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій