П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12236/24
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 згідно з вимогами ст.64 Закону України №2262-ХІІ без обмеження пенсії та індексації як складової розміру пенсії максимальним розміром, відповідно до постанови КМУ №185 від 23.02.2024 з врахуванням доплати відповідно до постанови КМУ №713 від 14.01.2021, яка підлягає індексації з застосуванням коефіцієнту збільшення -1,0796,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо обмеження максимальним розміром в сумі 1500 грн при нарахування індексації ОСОБА_1 , згідно п.2 та абз.2 п.3 Постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 року “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 , з 01.03.2024 згідно вимог ст. 64 ЗУ №2262-ХІІ без обмеження пенсії та індексації як складової розміру пенсії максимальним розміром без обмеження індексації граничною величиною розміром 1500 грн, п.1, абз2 п/ п 1, п.2, п.6, абз.2 п.3 Постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 року “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 року з врахуванням доплати згідно Постанови КМУ №713 від 14.01.2021 року, як складову доходу, яка підлягає індексації з застосуванням коефіцієнту збільшення -1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати та випалити суму недоотриманої індексації з 01.03.2024 по час фактичного перерахунку у відповідності до вимог ст.52,55,64 ЗУ№2262-ХІІ не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія при здійсненні перерахунку з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позову вказував, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років за Законом Украйни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262- ХІІ. Згідно матеріалів пенсійної справи відповідно до наказу МВС №1067 о/с від 18.06.2010. Станом на 01.03.2024, відповідач обмежив розмір 1500,00 грн згідно п.2 та абз.2 п.10 постанови Кабінету Міністрів України №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн мав би складати: 44072 грн х0,0796=3508,13 грн, тобто новий розмір пенсії з 01.03.2024 мав би складати (44072+3508,13)=47580,13 грн, а не 40284,57 грн.
Так п.1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 передбачено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Враховуючи, що відповідач з 01.03.2024 не нарахував та не виплатив пенсію з урахуванням коефіцієнту збільшення в розмірі 1.0796, а сплатив в розмірі максимальної величини -1500,00 грн, що суперечить ст.64 Закону України №2262-ХІІ та п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» то дані дії (бездіяльність) Відповідача є протиправною та підлягає захисту у судовому порядку.
Позивач зазначає, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Тобто до основного розміру пенсії, який визначається у відсотковому розмірі від грошового забезпечення у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських з урахуванням доплат та підвищень. Так в даному випадку доплатою є 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.01.2021, а підвищенням є коефіцієнт збільшення встановлений Кабінетом Міністрів України п.1 відповідної постанови Кабінету Міністрів України як мінімальна величина на 01 березня поточного року, яка в даному випадку є 1,0796, а не 1500,00 грн. Відповідач за основу бере старий розмір пенсії станом на 19.11.2019 та додатково обмежує двічі з одного боку зменшуючи мінімальний коефіцієнт збільшення до 1500 грн та виключаючи з розрахунку індексації суми доплати -2000,00 грн, що є протиправним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії Позивача згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 124 від 20.02.2019 року, проте, на думку скаржника, зазначена постанова Кабінету Міністрів України не підлягає застосуванню, оскільки остання суперечить частині 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за приписами якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
На думку апелянта, суд помилково застосував до спірних правовідносин положення абзацу 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124, натомість застосуванню підлягають положення частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та пункту 3 зазначеного Порядку. У зв'язку з чим, дійшов до неправильного висновку про те, що року при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 Постанови № 118, на коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023 року при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 Постанови № 168 та на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024 року при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 Постанови № 185.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач, посилався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", встановлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної постанови.
Індексація пенсії позивача за 2024 рік склала 1500 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що індексація пенсії позивача з 01.03.2024 проведена відповідачем у межах чинного законодавства.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення частини 3 статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, а індексації розміру пенсій - положення статті 64 Закону №2262-XII.
На момент призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ редакцією статті 64 Закону №2262-ХІІ було визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Закон України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону №1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина 1 статті 9 Закону №1282-XII).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (застосовується з 1 березня 2022 року) визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Крім того, пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що 2024 році, зокрема, ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище пункти Закону є чинними та неконституційним не визнавалися.
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 01.03.2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що: «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень».
Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 01.03.2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 3 Постанови №185 установлено, що: «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.».
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
З огляду на зазначене, судова колегія зазначає, що положеннями абзацу 2 пункту 10 Постанови №168 щодо індексації пенсії за 2023 рік та абзацу 2 пункту 3 Постанови №185 щодо індексації пенсії за 2024 рік визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання, зокрема пункту 1 цих постанов з 01.03.2023 року та 01.03.2024 року пенсій, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 в 2023 році та у розмірі 1,0796 в 2024 році не можуть бути більшою ніж 1 500 грн..
З урахуванням вищенаведених положень законодавства, апеляційний суд зазначає, що відсутні підстави вважати дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії Позивача року проведена пенсійним органом із дотриманням вимог чинного законодавства.
При цьому апеляційний суд зазначає, що загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 року на території України воєнного стану.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 року по справі №440/3321/23.
Відповідно до пункту 4 Указу №64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов'язано) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Такі положення Указу №69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами 2 та 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25.01.2012 року №3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у Кабінет Міністрів України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у Рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії РФ.
Таким чином, враховуючи те, що пенсія позивача проіндексована в розмірі 1500 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 Постанови №168, а також абзацу 2 пункту 3 Постанови №185, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 року по справі №420/25804/23.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 420/12236/24 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 17.12.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький