12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14265/24
Головуючий суддя І інстанції - Турлакова Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року в адміністративній справі №160/14265/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність їх скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тортова Група «ТНП» та «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD» (Китай) було укладено зовнішньо - економічний Контракт №MEIBO-TNPTG-2020, за умовами якого, ТОВ «ТГ «ТНП» (Покупець) купує товар у «JIAOZUO МЕІВО CERAMIC CO.LTD»,- Китай (Продавець).
Пунктом 1.1 Контракту визначено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити на умовах FOB, QINGDAO, Китай /Інкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких вказується в Специфікаціях до цього Контракту.
Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США, на умовах FOB, QINGDAO, Китай та вказується у специфікації на відповідну поставку.
Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації):
- 30% передоплата балансовий платіж по відповідному інвойсу не пізніше 2 тижнів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу товару з порту відвантаження рахувати дату, вказану у коносаменті.
15.05.2020р. між ТОВ «ТГ «ТНП» та «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD» (Китай) було підписано Додаткову угоду №1 до Контракту №MEIBO-TNPTG-20208, у якій Сторони внесли зміни до п. 7 Контракту, виклавши умови застосування ексклюзивних прав на продаж товарів торгівельної марки КЕRАМІА.
22.02.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію № 24UA1O0060205216U5, відповідно до якої була заявлена вартість товару за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції), а саме, що вказана в Комерційному Інвойсі N2MB232S-2 від 18.10.2023 року, у розмірі - 23 547, 48USD.
На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:
- сертифікат якості сертифікат хімічного аналізу від 18.10.2023;
- сертифікат якості б/н від 18.10.2023;
- пакувальний лист МВ2325-2 від 18.10.2023;
- рахунок-проформа МВ2325 від 09-06.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) MB232S.2 від 28.10.2023;
- коносамент ZM2310Q364 від 22.10.2023;
- накладна ЦІМ 03138 від 03.022024;
- автотранспортна накладна 00015961 від 16.02.2023;
- сертифікат про походження товару С237779702840016 від 10.12.2023;
- банківські платіжні документи, що стосуються товару swift від 16.06,2023, 19.06.2023, 21.09.2023, 31.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 264 від 19.02.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 278 від 22.022024 ;
- довідка про транспортні витрати №1902 від 19.02.2024;
- прейскурант (прайс лист) виробника товару комерційна пропозиція б/н від 15.05.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного додатково угода №1 від 15.04.2020, №2 від 0304.2023, №3 від 15.06.2023, №4 від 24.08.2023, №2 від 09.06.2023 ;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних э ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів MEI80-TNPTG-2020 від 14.04.2020;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) додаткова угода №1 від 25.08.2023;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) заявка №7 від 20.10.2023;
- договір про надання послуг митного брокера К -110/2024 від 10.01.2024;
- договір (контракт) про перевезення 210423/1-1 від 21.04.2023;
- митна декларація 23UA100060510518UО від 30.11.2023;
- митна декларація UA 110150/2021/000694 від 20.01.2021;
- висновок експерта ДТПП №Г0-132 від 29.11.2023;
- конт. талон за 24UA100000726369 від 11.02.2023;
- КT-UA110000-00004-2021 від 19.01.2021;
- технічна схема виробництва від 29.10.2023;
- фото товару від 18.10.2023;
- судове рішення у адміністративній справі №160/8616/21 від 04.08.2021 ;
- копія митної декларації країни відправлення 23PL322080NS6EDIR7 від 15.01.2024 ;
- копія митної декларації країни відправлення 421320230000189036 від 18.10.2023;
- митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA100060205216U5 від 22.02.2024.
При проведені митного контролю за даною митною декларацією Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ( далі -АСАУР) за даною МД були згенеровані наступні форми контролю: « 105-2» Контроль правильності визначення митної вартості товарів; « 106-2» Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами застосування системи управління ризиками згідно вимог частини першої статті 320 Кодексу та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації), при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались, окрім інших, у тому числі такі заходи: перевірка числового значення заявленої митної вартості; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.
Позивачем отримано від Київської митниці повідомлення в якому зазначено:
1) надано експортна МД країни відправлення № 421320230000189036 містить інформацію щодо кодування товару 6912002100. В той же час згідно до сайту stats.custams.gov.cn/indexEN, який містить статистичні відомості щодо експорту/Імпорту товарів КНР, таке кодування товару відсутнє, що може свідчити про викривлення змісту та даних в експортної МД № 421320230000189036;
2) до митного оформлення подано судове рішення № 160/8616/21, проте воно не може слугувати документом, який підтверджує митну вартість товарів. Рішення про коригування митної вартості митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості товару у кожному конкретному випадку їх Імпорту за результатом оцінки на основі пред'явлених декларантом документів у контексті ряду критеріїв (умови поставки, договірні зобов'язання, тощо);
3) до митного оформлення надана додаткова угода від 24.08.2023 № 4, яка містить відмінні відомості щодо підписанта угоди, а саме «Директор Wang Cheng», що суперечить даним про Продавця згідно до вищезазначеної угоди та контракту №MEIBO-ТNPTG-2020 - «Директор Jiniing Liu». Термін дії контракту ставиться під сумнів. Додатково зазначаємо, що інвойс № МВ2325-2 та специфікація №2 має підпис «Anna» на печатці фірми «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO, LTD», що неможливо співставити з даними щодо Продавця товару;
4) висновок експерта ДТПП від 29.11.2023 №ГО-1326 стосується товарів за інвойсом №МВ2325-1, який не стосується партії товарів, що оцінюється. В зазначеному Висновку для визначення ринкової вартості товару надані інші товаросупровідні документи ніж ті, які заявлені в митній декларації та надані до митного оформлення;
5) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2020 № MEIBO-TNPTG-2020 товар постачається на митну територію України відповідно до умов поставки FOB QINGDAO, Відповідно до коносаменту від 22.10.2023 № ZM23100364 порт призначення товару - м. Гданськ (Польща). В залізничній накладній від 03.02.2024 №03138 станція відправлення товару залізничним транспортом - Славков ЛХС (Польща). В довідці про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264 зазначено вартість міжнародного перевезення вантажу від порту Гданськ до станції Ізов (Україна). Тобто декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість всіх складових витрат при перевезенні оцінюваних товарів, а саме - витрати на перевантаження, зберігання та доставки контейнерів від порту Гданськ до залізничної станції Славков;
6) у графі 20 митної декларації відповідно до контракту від 14.04.2020 № MEІBO-TNPTG-2020 задекларовано умови поставки FOB - NiNGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278, видані ТОВ «АТСФ». За результатами опрацювання даних документів встановлено наступне. Зазначені документи видані ТОБ «АТСФ». В той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 18.10.2023 № ZM23100364 перевізником товару є «Translated international Forwarding CO, Limited». Відповідно даних, зазначеній в залізничній накладній від 03.02.2024 № 03133 перевізником є ТОВ «ПКЛ «ЛХС - Евротерминал Словков». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документа для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно Ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.
На підставі частин 2, 3 ст.53, 54 МКУ відповідачем повідомлено позивача про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або Інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
ТОВ «ТГ «ТНП» надіслано лист від 26.02.2024 №202440226/1, в якому зазначено перелік додаткових документів, які надіслані до митного органу, а також надані наступні документи: - лист від 26.02.2024 б/н про помилку в додатковій угоді від 24.08.2023 №4; -додаткову угоду від 24.08.2023 №4; - прайс - лист від 15.03.2023 б/н; - бухгалтерську довідку №1; - оборотно-сальдову відомість за січень - лютий 2024 року; - лист компанії JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO., LTD від 26.02.2024 щодо осіб, уповноважених на підпис документів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Київською митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024р., яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів за резервним методом. Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала -528 028,64 грн.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року.
Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року та картка відмови у митному оформленні №UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки про те, що:
- надана експортна МД країни відправлення № 421320230000189036 містить інформацію щодо кодування товару 6912002100. В той же час згідно до сайту stats.custams.gov.cn/indexEN, який містить статистичні відомості щодо експорту/Імпорту товарів КНР, таке кодування товару відсутнє, що може свідчити про викривлення змісту та даних в експортної МД № 421320230000189036;
- до митного оформлення подано судове рішення № 160/8616/21, проте воно не може слугувати документом, який підтверджує митну вартість товарів. Рішення про коригування митної вартості митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості товару у кожному конкретному випадку їх Імпорту за результатом оцінки на основі пред'явлених декларантом документів у контексті ряду критеріїв (умови поставки, договірні зобов'язання, тощо);
- до митного оформлення надана додаткова угода від 24.08.2023 № 4, яка містить відмінні відомості щодо підписанта угоди, а саме «Директор Wang Cheng», що суперечить даним про Продавця згідно до вищезазначеної угоди та контракту №MEIBO-ТNPTG-2020 - «Директор Jiniing Liu». Термін дії контракту ставиться під сумнів. Зазначено, що інвойс № МВ2325-2 та специфікація №2 має підпис «Anna» на печатці фірми «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO, LTD», що неможливо співставити з даними щодо Продавця товару;
- висновок експерта ДТПП від 29.11.2023 №ГО-1326 стосується товарів за інвойсом №МВ2325-1, який не стосується партії товарів, що оцінюється. В зазначеному Висновку для визначення ринкової вартості товару надані інші товаросупровідні документи ніж ті, які заявлені в митній декларації та надані до митного оформлення;
- відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2020 № MEIBO-TNPTG-2020 товар постачається на митну територію України відповідно до умов поставки FOB QINGDAO. Відповідно до коносаменту від 22.10.2023 № ZM23100364 порт призначення товару - м. Гданськ (Польща). В залізничній накладній від 03.02.2024 №03138 станція відправлення товару залізничним транспортом - Славков ЛХС (Польща). В довідці про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264 зазначено вартість міжнародного перевезення вантажу від порту Гданськ до станції Ізов (Україна). Тобто декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість всіх складових витрат при перевезенні оцінюваних товарів, а саме - витрати на перевантаження, зберігання та доставки контейнерів від порту Гданськ до залізничної станції Славков;
- у графі 20 митної декларації відповідно до контракту від 14.04.2020 № MEІBO-TNPTG-2020 задекларовано умови поставки FOB - NiNGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278, видані ТОВ «АТСФ». За результатами опрацювання даних документів встановлено наступне. Зазначені документи видані ТОБ «АТСФ». В той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 18.10.2023 № ZM23100364 перевізником товару є «Translated international Forwarding CO, Limited». Відповідно даних, зазначеній в залізничній накладній від 03.02.2024 № 03133 перевізником є ТОВ «ПКЛ «ЛХС - Евротерминал Словков». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документ для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно Ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2020 № MEIBO-TNPTG-2020 товар постачається на митну територію України відповідно до умов поставки FOB QINGDAO.
У відповідності до положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити договір морського перевезення.
21.04.2023 року між позивачем та ТОВ «АТСФ» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 210/423/1-1.
Відповідно до п. 1.1 наведеного договору, експедитор зобов'язується за рахунок і за плату Клієнта у відповідності до умов цього договору та узгоджених сторонами заявок виконати комплекс послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню, організувати міжнародні та/або внутрішньодержавні перевезення та/або мультимодальні перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу, а також надавати послуги погоджені Сторонами.
Відповідно до заявки на транспортно-експедиційні послуги від 20.10.2023 року № 7, позивачем було замовлено у ТОВ «АТСФ» транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MSKU0944897 з порту відправлення Quindao China до місця розвантаження в місті Дніпро.
З матеріалів справи видно, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом позивача надано Коносамент від 18.10.2023 № ZM23100364, залізнична накладна СІМ від 03.02.2024 № 03138, а також довідка про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 19.02.2024 року № 1902/01, виданої ТОВ «АТСФ», транспортні витрати на ТЕО вантажу за межами України згідно коносаменту № ZM23100364 на адресу компанії ТОВ «Торгова група «ТНП» склали:
- міжнародне морське перевезення по маршруту Quindao (China) - Gdansk (Poland), оформлення документів за межами митної території України склало 47275.02 грн.;
- транспортно-експедиційні послуги залізничним транспортом за маршрутом Gdansk (Poland) - м.п. Ізов-Грубешов (Україна) склали 55342.32 грн.;
- винагорода експедитора склала 1582.16 грн. (т. 1 а.с. 35).
Наведена інформація також відображена в рахунку на оплату від 19.02.2024 року № 264, виданої ТОВ «АТСФ.
Згідно листа ТОВ «АТСФ» від 26.02.2024 року, експедитором було зазначено, що послуга «Доставка контейнерів залізничним транспортом із Гданська до Славкова (Польща) (контейнери були навантажені на поїзд та доставлені з Гданська до Славкова, а далі у Славкові контейнери були перевантажені на поїзд, який згодом прямував до України) враховано в рахунку від 19.02.2024 року № 264 та довідці про транспорті витрати вих: 1902/01 від 19.02.2024 року у пункті «транспортно-експедиційні послуги залізчним транспортом за маршрутом Gdansk (Poland) - м.п. Ізов-Грубешов (Україна) (т. 1 а.с. 124).
Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що позивачем було належним чином підтверджено транспортну складову митної вартості товару.
Що стосується посилань митного органу на залучення позивачем третіх осіб для транспортування товару, які повинні однозначно ідентифікуватись з ним, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 5.1 Договору № 210/423/1-1, для виконання цих обов'язків за цим Договором Експедитор має право залучать будь-яких третіх сторін (портових агентів, морській лінії, перевізників, організації по перевалці вантажів), укладати будь-які договори і виставляти рахунки від свого імені.
З матеріалів справи видно, що на запит позивача ТОВ «АТСФ» були надані копії договорів між ТОВ «АТСФ» і «Сінекс», між «Сінекс» і Translead International Forwarding CO, Limited та Договір між ТОВ «АТСФ» і ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС», які були залучені до виконання транспортування товару, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на непідтвердження транспортної складової митної вартості товару.
Що стосується посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано додаткову угоду від 24.08.2023 № 4, яка містить відмінні відомості щодо підписанта угоди, а саме «Директор Wang Cheng», що суперечить даним про Продавця згідно до вищезазначеної угоди та контракту №MEIBO-ТNPTG-2020 - «Директор Jiniing Liu», а також те, що інвойс № МВ2325-2 та специфікація №2 має підпис «Anna» на печатці фірми «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO, LTD», що неможливо співставити з даними щодо Продавця товару, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до листа JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD від 26.02.2024 року, останнім було повідомлено позивача, що була допущена помилка в імені та прізвищі Директора в доп. Угоді 4 до контракту №MEIBO-TNPTG-20208 від 14.04.2020 року. Підтверджено, що Директором компанії JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD є Jinling Liu.
Також, згідно листа JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD від 26.02.2024 року зазначено, що директором JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD є Jinling Liu. Анна є менеджером з правом підпису документів від імені JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD є Jinling Liu (т. 1 а.с. 121).
Отже, наведеними листами контрагента позивача підтверджено факт саме помилки в оформленні документів та зазначено коректні відомості в частині суперечливого змісту останніх, що свідчить про безпідставність висновків відповідача.
Щодо посилань відповідача на неналежність складення висновку експерта ДТПП, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини подається декларантом у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Поряд з вказаним, зазначений довод відповідача, сам по собі не може слугувати належною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на незазначення митним органом причин неможливості перевірки митної вартості товару на підставі наданих декларантом документів та необґрунтування необхідності надання декларантом, саме цих документів для підтвердження митної вартості такого товару.
Що стосується посилань відповідача на те, що експортна МД країни відправлення № 421320230000189036 містить інформацію щодо кодування товару 6912002100 в той час як згідно до сайту stats.custams.gov.cn/indexEN, який містить статистичні відомості щодо експорту/Імпорту товарів КНР, таке кодування товару відсутнє, що може свідчити про викривлення змісту та даних в експортної МД № 421320230000189036, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем експортної декларації країни відправлення з помилками не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару.
Інші доводи митного органу щодо правомірності прийнятих рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняті митної декларації, до уваги колегією суддів апеляційного суду не приймаються, оскільки не мають правового значення для правильності вирішення спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами ст. 139 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП"- задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року в адміністративній справі №160/14265/24 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП"- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" понесені витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 10948.43 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 13138.12 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва