1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 грудня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України,-
за участі: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обрано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, у зв'язку з неповнотою судового розгляду.
Зазначає, що ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної, оскільки їй не вручено підозру та вона не є особою яку оголошено у міжнародний розшук, з тих підстав, що даний факт не підтверджено доказом.
Також вважає, що на час розгляду клопотання строк досудового розслідування сплив, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова про зупинення строку досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 грудня 2012 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012100010000058, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 149 КК України.
26 серпня 2005 року на підставі КПК України в редакції 1960 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_6 як обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 149 КК України.
29 серпня 2005 року ОСОБА_6 оголошено у розшук у зв'язку з тим, що вона переховується від слідства та її місцезнаходження не встановлено.
09 вересня 2005 року постановою Миронівського районного суду Київської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 та її доставку під вартою до суду для обрання запобіжного заходу.
08 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100010000058 внесено відомості щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15 ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 149 КК України.
19 грудня 2012 року слідчим управлінням ГУМВС України в Київській області за погодженням з прокуратурою Київської області ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 149 КК України.
06. листопада 2024 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук з метою її арешту та екстрадиції.
В клопотанні прокурора вказано, що відповідно до інформації Державної прикордонної служби України за вих. № 0.253-18788/0/15-08 від 03.12.2008 ОСОБА_6 о 15 год. 15 хв. 10.05.2004 через пункт пропуску «Бачівськ» виїхала з території України та станом на 02.10.2024 на територію України не поверталася.
08 листопада 2024 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року клопотання задоволено та обрано підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку прокурора, захисника, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особу, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Також, наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 149 ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення її у міжнародний розшук.
З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (а.с. 99-106, т. 1).
Доводи захисника, що ОСОБА_6 не вручено повідомлення про підозру, а відтак вона не набула статусу підозрюваної, є необґрунтованими, оскільки як убачається із матеріалів провадження органом досудового розслідування вжито всіх заходів, передбачених КПК України для вручення підозри (а.с. 82).
Посилання сторони захисту на те, що строки досудового розслідування закінчилися, то вказане підлягає вирішенню в порядку ст. 284 КПК України.
Інші доводи захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10
Єдиний унікальний № 761/41885/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Провадженя № 11-сс/824/7602/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України