18 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2269/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У поданому до суду позові ОСОБА_1 просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 , у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до Постанови КМУ № 118, починаючи з 01.03.2022 р., та з урахуванням індексації пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, відповідно до Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023 р. та з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024 р.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області допустило протиправну бездіяльність щодо не проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні та який враховується при обчисленні його пенсії у розмірі 1,14, 1,197 і 1,0796.
Ухвалою від 03.06.2024р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Заперечуючи проти позову зазначив, про правильність розрахунку розміру пенсії позивача та відсутність порушень з боку пенсійного органу його прав.
При цьому звертав увагу суду на те, що підстав для перерахунку пенсії немає, а позивач отримує пенсію, розраховану у відповідності до тих вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач починаючи з 11.12.2021 року отримує пенсію за віком, призначену та обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У березні 2024 році адвокат Співак В.В. звернулась в інтересах позивача до пенсійного органу із адвокатським запитом, у якому просила здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні за три останніх роки, який враховується при обчисленні його пенсії у розмірі 1,14, 1,197 і 1,0796.
За результатами розгляду запиту листом від 05.04.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило, зокрема, що відповідно до п.6 Постанови №168, з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01.03.2023 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону. Відтак, розмір пенсії зріс на 100,00 грн. Також зауважено, що відповідно до п.6 Постанови №185, до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови КМУ від 22.02.2021 №127, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Повідомлено, що за наявними документами у пенсійній справі пенсія з 01.03.2023 та 01.03.2024 перерахована, обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України, підстав для виплати пенсії в іншому розмірі немає.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації його пенсії у належному розмірі звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина п'ята статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Суд зауважує, що індексація пенсії згідно з цією нормою відбувається не шляхом безпосереднього збільшення її розміру на певний коефіцієнт, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.
Цей показник у відповідності до абзацу 2 частини другої статті 42 Закону №1058-IV збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).
Разом з цим, хоча вказаний Порядок і затверджений у 2019 році, але враховуючи пункт 1 Порядку №124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Таким чином запроваджений механізм індексації обчислюється з урахуванням збільшених у попередніх роках показників середньої заробітної плати. Тому передбачений статтею 42 Закону №1058-IV перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється з використанням спеціально визначеного для цього показника середньої заробітної плати.
Цей показник розраховується саме з метою використання при розрахунку індексації пенсії, що визначає сферу його застосування.
Згідно з даними розміщеними на веб-сайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45грн, за 2015 рік 3661,41грн, за 2016 рік 4482,35 грн. Отже, середній показник станом на 01 жовтня 2017 становить 3764,40грн ((3149,45грн + 3661,41грн + 4482,35грн) : 3 = 3764,40 грн).
З 01.03.2021 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році».
Зокрема, у 2022 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 (далі - Постанова №118) було передбачено коефіцієнт 1, 14. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 6186,32грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11х 1,14 = 6186,32грн) - з 01 березня 2022 року.
У 2023 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 (далі - Постанова №168) було передбачено коефіцієнт 1,197. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 7405,03грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 гривні) - з 01 березня 2023 року.
У 2024 році пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 (далі - Постанова №185) було передбачено коефіцієнт 1,0796. Тому при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку №124 з метою індексації пенсій використовувався показник середньої заробітної плати 7994,47грн (3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7405,03 гривні) - з 01 березня 2024 року.
З урахуванням вищенаведених показників органи Пенсійного фонду Україні зобов'язані були визначати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (Зс), згідно з статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вже зазначалося, такий розрахунок здійснюється саме з метою використання у механізмі індексації. Автономний характер такого розрахунку обмежує його застосування у інших процедурах, зокрема при призначенні пенсій.
Тому фактично у відносинах пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: розрахований з метою індексації пенсій та визначений для інших цілей, у тому числі для призначення пенсій.
В межах даних спірних правовідносин розраховані з метою індексації пенсії у 2022, 2023 та 2024 роках показники середньої заробітної плати складають 6186,32грн, 7405,03грн та 7994,47грн відповідно.
Як свідчать встановлені у цій справі обставини, при обчисленні пенсії позивача відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який обраховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (останні три роки, що передували року призначення позивачу пенсії) - 7763,17 грн.
Цей розмір є більшим за розмір показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2024 роки, і які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з індексацією відповідно до статті 42 Закону №1058-IV.
У разі їх застосування при перерахунку пенсії позивача розмір останньої не збільшиться, оскільки при призначенні пенсії був застосований більший показник середньої заробітної плати (7763,17 грн).
Таким чином, згідно з Порядком №124 пенсія позивача з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 не збільшується. У цьому разі пунктом 4 постанови №118, пунктом 6 постанови №168 та пунктом 6 постанови №185 передбачені виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 135, 100 та 100 гривень відповідно, які були призначені позивачу за результатами проведених перерахунків на виконання названих постанов Кабінету Міністрів України.
Тобто, призначені у 2021 році пенсії (саме в цьому році позивачу було призначено пенсії відповідно до Закону №1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати 7763,17грн не індексуються із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 (01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року) та 1,0796 (з 01 березня 2024 року). Проте до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 135грн (з 01 березня 2022 року), 100грн (з 01 березня 2023 року) та 100грн (з 01 березня 2024 року) у межах максимального розміру пенсії.
Суд зауважує, що вказані норми постанов №118, №168 та №185 прямо допускають, що внаслідок перерахунку певні пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не підвищаться. У зв'язку з цим для досягнення мети індексації установлені щомісячні доплати.
Вказане спростовує доводи позивача про обов'язкове підвищення пенсії внаслідок проведення індексації відповідно до статті 42 Закону №1058-IV.
Вирішуючи даний спір, суд не вбачає проявів дискримінації до позивача за ознакою року виходу на пенсію при проведенні індексації пенсії. Послідовне щорічне застосування коефіцієнтів підвищення показників середнього заробітку, внаслідок якого з часом таке значення при проведенні індексації зрівняється з іншими, забезпечить рівність осіб в контексті індексації незалежно від року призначення їм пенсії.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача за період з 2022 року по 2024 рік у зв'язку з індексацією, діяв обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства. Відтак, заявлений позов не підлягає задоволенню.
При вирішенні даного спору судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 липня 2024 року (справа №380/27728/23) в подібних відносинах.
Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16 травня 2024 року у справі №120/16269/23.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин 1-3 статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних дій, натомість відповідач довів їх обґрунтованість.
Враховуючи викладене, даний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із відсутністю доказів понесення відповідачем витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, зважаючи на те, що у позові відмовлено, немає підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м. Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір