18 грудня 2024 року справа № 580/10130/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3, підї., 2 пов.) в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №231250001789 від 16.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
-зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 11.08.1978 року по 11.07.1979 року , 03.12.1979 року по 21.04.1980 року, з 01.09.1980 року по 30.07.1981 року, з 09.04.1990 року по 31.12.1994 року; з 01.01.1995 року по 20.06.1997 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 13.06.1979 року, розглянувши повторно заяву від 09.08.2024 про призначення пенсії за віком та призначити пенсію за віком;
-стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що звернулася до пенсійних органів про призначення пенсії по віку. Відповідач відмовив в призначенні пенсії через не зарахування до страхового стажу періодів роботи. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки періоди роботи підтверджуються поданими позивачем документами.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про пичину суд не повідомив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою від 09.08.2024 про призначення пенсії за віком.
Головне управління ПФУ в Харківській області рішенням від 16.08.2024 №231250001789 відмовило у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності необхідного страхового стажу.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
-трудову книжку НОМЕР_1 від 13.06.1979 року, оскільки на титульній сторінці відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;
- диплом НОМЕР_2 , оскільки не збігаються дати вступу. Період потребує уточнення;
-довідку № 101/107 від 02.04.2021 року, оскільки вона видана не компетентними органами України:
-архівну довідку № Х-4 від 28.10.2017 року, оскільки скорочено ім'я та по батькові, а скорочення в ПІБ не допускається. Також довідку засвідчено печаткою іноземною мовою (Казахською);
-періоди роботи згідно з трудовими угодами від 01.08.1999 та 01.04.2000 рр., оскільки вони не підтверджуються сплатою внесків до Пенсійного фонду України відповідно до даних, які містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Також, ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.
При цьому, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював:
1)10.08.1978 прийнята в штат зернорадгоспу Барвиновський в якості робочої центрального току, Нак. 70-к від 11.08.78;
3)11.06.1979 звільнена з радгоспу за власним бажанням, Нак. № 54-к від 11.06.79;
4)03.12.1979 прийнята на відд. № 2 на посаду ветсанітара радгоспу «Новосвітловський», Нак. № 253пар.3 від 03.12.1973;
6)21.04.1980 звільнена за власним бажанням (ст.38 КЗпП УРСР), Нак. № 83 пар.3 від 21.04.80;
7)01.09.1980 зарахована до складу учнів по спеціальності - телеграфістка технічного училища № 44, Нак. № 212-к від 31.08.80;
8)30.07.1981 відрахована у зв'язку із закінченням навчання з присвоєнням 2 класу, Нак. № 24-к від 30.07.81;
9)13.10.1981 служба в рядах Радянської Армії, Нак. 373 від 15.10.1981;
10)18.06.1987 звільнена в запас у зв'язку з народженням дитини(ст.64 наказу МО СРСР № 286-1976), Нак. 121 від 18.06.1987;
11)09.04.1990 прийнята на роботу почтальйоном 3 кл. по доставці телеграм відділення зв'язку Краснодонського районного вузла зв'язку, Нак. 54-к від 06.06.09.90;
12)31.12.1995 звільнена по переводу в Краснодонський районний вузол електрозв'язку «Краснодонрайтелеком» п.5 ст. 36КЗпП України у зв'язку з реорганізацією Краснодонського РВЗ, Нак. 328-к від 30.12.94;
13)01.01.1995 прийнята почтальйоном 3 кл. об'єднаної дільниці ел. зв'язку по переводу з Краснодонського РВЗ, Нак. 2-л від 02.01.95;
14)20.06.1997 звільнена по ст.38 КЗпП України у зв'язку із зміною місця проживання, Нак. 43-л від 20.06.97…
При цьому дані періоди не були зараховані до страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
У постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Також суд зазначає, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.
Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині періоду роботи містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому вище зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні пенсії.
Також, копією архівної довідки Філії КГУ «Державний архів Кустанайської області» від 08.10.2017 № Х-4 підтверджується робота позивача в зернорадгоспі «Барвинковський»
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином суд зазначає, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням перевірки достовірності відомостей про позивача, а відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 11.08.1978 по 11.07.1979, з 03.12.1979 по 21.04.1980, з 01.09.1980 по 30.07.1981, з 09.04.1990 по 31.12.1994; з 01.01.1995 по 20.06.1997.
Таким чином, оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії в частині зарахування страхового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.08.2024 №231250001789 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 11.08.1978 по 11.07.1979, з 03.12.1979 по 21.04.1980, з 01.09.1980 по 30.07.1981, з 09.04.1990 по 31.12.1994; з 01.01.1995 по 20.06.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 09.08.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР