18 грудня 2024 року справа № 580/10370/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
21.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаного вище рішення суду та норм законодавства. Вважає, що такі дії відповідача не відповідають чинному законодавству.
Ухвалою від 25.11.2024 суд задовольнив частково Заяву вх. від № 53867/24 позивачки,
прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині позовних вимог про:
визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати пенсії з 16.04.2024 згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачки за період з 16.04.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції вказаного вище Закону №230/96-ВР у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, виплачувати їй основну пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.
Повернув її позовну заяву частині іншого заявленого періоду вказаних позовних вимог.
11.12.2024 від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що позивачка недотрималася порядку звернення за перерахунком пенсії та подала заву у довільній формі. Тому він розглянув її відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом надав відповідь, який носить роз'яснювальний характер та не є рішенням - індивідуальним актом розпорядчого характеру. Чинним законодавством не передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону №796-ХІІ, зокрема, за 3 групою інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) та інвалідом 3 групи.
Посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачці призначена пенсія за віком. Згідно з протоколом про призначення пенсії в пенсійній справі позивачки її пенсія перерахована з 27.02.2024 у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму.
Позивачка 09.09.2024 звернулася заявою до відповідача щодо перерахунку розміру її основної пенсії, яка має становити 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до постанови Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, яка є аналогічною справою за своїми фактичними обставинами, а за результатами розгляду заяви в 10-денний строк з моменту її отримання ухвалити рішення.
Відповідач розглянув заяву позивачки відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 03.10.2024 повідомив про виклад у новій редакції ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою у всіх випадках розмір пенсії з інвалідності 3 групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим за 3700,0грн. Тому ч.4 ст.54 вказаного Закону у редакції Закону України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню не підлягає. Чинним законодавством не передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Вказав, що він не є стороною у судовій справі №460/20412/23, на яку посилалася позивачка у заяві, та постановою Верховного Суду від 17.04.2024 на нього не покладено зобов'язань. Тому відсутні підстави для задоволення заяви позивачки.
Не погоджуючись з діями відповідача позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - ЗУ 796-ХІІ).
Частиною першою ст. 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 54 ЗУ 796-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. {Частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024. Частина третя статті 54 утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 та у п.13 встановлює, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:
1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні; особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні; особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні; для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні; особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні; особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні;
2) особам, що належать до категорій 2-4: особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні; особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні; особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні;
3) дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 170,82 гривні.
Тобто, вказане рішення Уряду України встановлює розмір вказаної додаткової пенсії в розмірі, що не відповідає Закону.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач мав за заявою позивачки вірно застосувати норми права щодо правильного обчислення її пенсії (перерахувати).
Водночас Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», відповідно до якого відповідач розглянув заяву позивачки, регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Отже, вказаний Закон не визначає порядку розгляду заяв осіб про призначення та перерахунок пенсії. Відповідач безпідставно застосував його під час розгляду заяви позивачки.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Встановлені обставини доводять, що відповідач не розглянув заяву позивачки щодо перерахунку її пенсії у встановленому порядку та спосіб, не з'ясував чи подано повний пакет документів, а також не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру.
Лист відповідача від 03.10.2024 не узгоджується зі вказаним вище способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).
Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивачки про перерахунок її пенсії, не з'ясовував передбачених законодавством підстав для такого перерахунку пенсії, порушення заявленого права позивача на перерахунок пенсії допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо прийняття рішення за результатами розгляду її заяви. Тому позовна вимога про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати пенсії з 16.04.2024 згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст.54 ЗУ 796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Доводи позивачки щодо порушення відповідачем прав та наявність підстав для перерахунку пенсії не враховані судом, оскільки відповідач не дотримався процедури розгляду заяви позивачки та не розглянув її по суті, повідомивши листом про виклад у новій редакції ч.3 ст.54 ЗУ 796-ХІІ, згідно з якою у всіх випадках розмір пенсії з інвалідності 3 групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим за 3700,0грн. Тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачки за період з 16.04.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ст.54 ЗУ 796-ХІІ у редакції вказаного вище Закону №230/96-ВР у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, виплачувати їй основну пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, заявлені передчасно і задоволенню не підлягають.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивачки щодо перерахунку її пенсії та зобов'язати його повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, вказану заяву позивачки і за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цьому рішенні.
Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачкою судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.09.2024 про перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.09.2024 про перерахунок та виплату пенсії і за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням викладених судом у цьому рішенні мотивів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 18.12.2024.