01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.11.2010 № 7/222
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Головань О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 16.09.2010
у справі № 7/222 ( .....)
за заявою Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”
стягувач Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго”
про відстрочку виконання рішення,
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”
про відстрочку виконання рішення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 по справі № 7/222 повністю задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача 8 482 898,59 грн. -основного боргу, 180 520,04 грн. -індексу інфляції, 23 084,58 грн. -3 % річних, 424 144,93 грн. -штрафу, 25500,00 грн. -державного мита, 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2009.
05.03.2010 Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду від 22.06.2009 по справі № 7/222 строком на 6 місяців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 у справі № 7/222 в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 № 7/222 відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу суду скасувати та винести постанову, якою задовольнити заяву про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 7/222. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що в судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину, а повний текст оскаржуваної ухвали ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” отримало лише 01.10.2010.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2010 відновлено Відкритому акціонерному товариству „Акціонерна компанія „Київводоканал” строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 № 7/222, прийнято до провадження апеляційну скаргу з призначенням її розгляду на 18.11.2010.
В судове засідання 18.11.2010 представник позивача не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду від 16.09.2010, апеляційну скаргу - задовольнити.
Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановив наступне:
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Стаття 33 Закону України “Про виконавче провадження”, також, передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
На необхідність встановлення зазначених обставин, також, вказано у п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333.
Разом з тим, положення ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Між тим, всупереч вищезазначеним положенням Господарського процесуального кодексу України, Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” під час вирішення питання про можливість відстрочення виконання рішення суду не надано належних доказів, які б підтверджували посилання відповідача про те, що фінансове становище відповідача є дійсно скрутним, що ускладнить виконання судового рішення або зробить його неможливим.
Посилання відповідача на те, що стягнення з нього суми боргу в примусовому порядку може призвести до арешту рахунків відповідача, що в свою чергу потягне за собою зупинення виробничої діяльності підприємства, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки в даному випадку відповідач вказує на несприятливість виконання рішення суду для нього та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, слід зазначити, що позивач і відповідач однаково потерпають від неналежного (збиткового) рівня тарифів; АЕК „Київенерго”, також, є суб'єктом господарської діяльності з надання населенню та підприємствам міста Києва послуг з теплопостачання та енергопостачання і підприємство позивача, також, є збитковим, що підтверджується балансом АЕК „Київенерго” станом на 31.12.2009 року та звітом про фінансові результати за 2009 рік.
Отже, приймаючи до уваги майнові інтереси стягувача та те, що боржник тривалий час ухиляється від виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” про надання відстрочки виконання рішення.
За наведених обставин, оскільки посилання боржника на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства не знайшло свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги та спростовується матеріалами справи, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 у справі № 7/222 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 7/222 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді