Рішення від 18.11.2010 по справі 7/110

18.11.10

УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

?18? листопада 2010 року справа № 7/110

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства ?Сімекс зооветсервіс?

08400, м. Переяслав - Хмельницький, вул. Гостинна,15

До відповідача: Закритого акціонерного товариства ?Прогрес?

17640, Варвинський р-н, с. Гнідинці

Про стягнення 3000 грн.

Представники сторін:

Від позивача : Рубанчук С.Д. -дов. № 7 від 27.10.2010 р.

Від відповідача : Лозниця О.О. -дов. № б/н від 01.10.2010 р.

Суть спору:

Подано позов про стягнення 3000 грн. боргу за товар, поставлений позивачем згідно накладеної № 19 від 12.03.2007 р., та отриманий відповідачем згідно довіреності серії ЯМЯ № 305596 від 12.03.2007 р.

Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, а також на те, що за спірною накладною відповідач товар не отримував. Також відповідач посилається на те, що у 2007 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5510,40 грн., які були сплачені відповідачем 27.04.2007 р.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів укладання договору як єдиного письмового документа сторони не надали.

Згідно накладної № 19 від 12.03.2007 р. позивачем передано, а відповідачем на підставі довіреності серії ЯМЯ № 305596 від 12.03.2007 р. отримано товар в кількості 400 доз ??Делко? по ціні 19,70 грн. за 1 од. (без ПДВ) загальною вартістю (з врахуванням 10% знижки) 8510,40 грн. (з ПДВ).

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 5510,40 грн., що підтверджується випискою банку від 27.07.2007 р.

Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.06.2010 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 3 від 09.06.2010 р. з вимогою про сплату боргу в сумі 3000 грн. Зазначена претензія отримана відповідачем 18.06.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 775828. Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару до 25.06.2010 р. -в семиденний строк з дня настання права вимоги.

19.08.2010 р позивачем направлена відповідачу претензія № 4 від 22.07.2010 р. з вимогою про сплату відповідачем боргу в сумі 3000 грн.. Відповідачем отримана зазначена претензія 25.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 00010409 .

Відповідач порушив зобов'язання -вартість товару в сумі 3000 грн. не оплатив. Доказів сплати заборгованості в сумі 3000 грн. не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач посилається на отримання від позивача у 2007 р. товару на загальну суму 5510,40 грн., який був оплачений відповідачем 27.04.2007 р.

Відповідач в відзиві на позов стверджує, що позивачем не доведено факту поставки товариству товар згідно накладної № 19 від 12.03.2007 р. на підставі довіреності серії ЯМЯ № 305596 від 12.03.2007 р., оскільки вищезазначена накладна була виписана на ім'я Сліпченко П.І, в той час як товар було отримано іншою особою.

Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі ?Положення?). Відповідно до Положення первинні документи (документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення) повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Довіреність ЯМЯ № 305596 від 12.03.2007 р. видана відповідачем на одержання товару від позивача відповідає вимогам закону. Як вбачається з довіреності, вона підписана керівником підприємства відповідача, що не заперечується відповідачем. Товар за накладною № 19 від 12.03.2007 р. одержано безпосередньо керівником відповідача, про що свідчить його підпис на накладній в одержанні товару, що також не заперечується відповідачем.

Керівник підприємства діє від імені підприємства без доручення (ч.5 ст. 65 Господарського кодексу України).

При цьому відповідачем проведена часткова оплата за накладною № 19 від 12.03.2007 р. на суму 5510,40 грн., про що свідчить виписка з банку (а.с. 18) з зазначенням підстав платежу: ?рах. № 19 від 12.03.2007 р.?. Зазначеного рахунку в підтвердження його існування сторонами не надано, але його номер та дата відповідає номеру та даті спірної накладної. В доказ існування між сторонами в 2007 р. господарських відносин по поставках аналогічного товару позивачем, останнім надано копію накладної № 40 від 08.08.2007 р. на суму 4255,20 грн., довіреність ЯНШ № 903498 від 09.08.2007 р. на одержання товару за цією накладною, рахунок № 30 від 08.08.2007 р., виписку банку від 03.09.2007 р. за якою відповідачем сплачено позивачу за рахунком № 30 від 08.08.2007 р. суму 4255,20 грн., що підтверджує повну сплату вартості товару за накладною № 40 від 08.08.2007 р. Доказів інших поставок товару сторонами не надано.

Виходячи з встановленого, оплата суми 5510,40 грн. проведена відповідачем за товар, одержаний саме за накладною № 19 від 12.03.2007 р.

Посилання відповідача на неможливість надання витребуваних судом документів в зв'язку з їх вилученням згідно протоколу обшуку від 01.02.2010 р. ОВС УБОЗ України в Чернігівській області, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки в зазначеному протоколі вказується про вилучення папок грошово -матеріальних документів за ряд місяців, про книгу ж видачі довіреностей на одержання товаро -матеріальних цінностей не зазначено. Не надано відповідачем в доказ своїх заперечень платіжного доручення (завіреної банком копії)що може бути видано платнику банком за його запитом.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та просить застосувати до позивача сплив позовної давності.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Право вимоги сплати 3000 грн. боргу у позивача виникло з 26.06.2010 р. (з врахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними.

Керуючись ст.. ст.. 173,180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,253,525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.. 49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства ?Прогрес?, Варвинський р-н, с. Гнідинці (р. 260015191 в ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? м. Чернігів, МФО 353348, код 24836128) на користь Приватного підприємства ?Сімекс зооветсервіс?, м. Переяслав -Хмельницький, вул. Гостинна,15 (р. 2600931166001 в АБ ?Київська Русь? у м. Києві, р. 26000004951001 в ПАТ ?Індекс банк? у м. Києві, МФО 300614, код 33962400) 3000 грн. боргу, 102 грн. державного мита, 236 грн. грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 22.11.2010 р.

Суддя Н.О.Скорик

Попередній документ
12386492
Наступний документ
12386495
Інформація про рішення:
№ рішення: 12386494
№ справи: 7/110
Дата рішення: 18.11.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.03.2006)
Дата надходження: 22.03.2006
Предмет позову: стягнення