Справа № 420/1515/24
18 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової академії (м. Одеса), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно непроведення компенсації втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2008 року по 26.01.2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2008 року по 26.01.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) з 09.10.2007 р. по 06.03.2015 р.
У зазначений період часу Військова академія (м. Одеса) не донарахувала позивачу частину індексації грошового забезпечення та виплачувала її не в повному обсязі.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 06.03.2015 р. №93 позивач вибув до нового місця проходження військової служби - Науково-дослідного центру ЗСУ «Державний океанаріум» на посаду начальника науково-дослідного відділу.
26.01.2023 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/24043/22 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 28356,27 грн, що підтверджується банківською випискою.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою від 16.01.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
26.01.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
05.02.2024 р. позивачем було подано відповідь на відзив, якою заперечується щодо доводів відповідача. Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) з 09.10.2007 р. по 06.03.2015 р.
За період проходження служби Військова академія (м. Одеса) не донарахувала позивачу частину індексації грошового забезпечення та виплачувала її не в повному обсязі.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 06.03.2015 р. №93 позивач вибув до нового місця проходження військової служби - Науково-дослідного центру ЗСУ «Державний океанаріум» на посаду начальника науково-дослідного відділу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/24043/22 зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 року по березень 2015 року з урахуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року.
26.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/24043/22 Військова академія (м. Одеса) перерахувала на рахунок ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 28356,27 грн (а.с. 9).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ (далі за текстом - Закон №2050-ІІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 цього Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).
При цьому, за правилами статей 3-5 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №159 від 21.02.2001 р., якою затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі за текстом - Порядок № 159).
У силу вимог пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію особа набуває саме в момент отримання доходу.
З аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 випливає, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Суд зазначає, що неправильний розрахунок належного позивачу грошового забезпечення (індексації як складової грошового забезпечення) відбувся з вини військової частини, тобто органу, що нараховував і виплачував грошове забезпечення.
З огляду на вищевикладене, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, в тому числі у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням відповідачем недоплаченого грошового забезпечення, виплаченого позивачу 26.01.2023 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі №420/24043/22.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року по справі №804/2994/18, від 23 грудня 2020 року по справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року по справі №420/7633/20 та від 09 серпня 2022 року по справі №460/4765/20.
При цьому суд враховує, що вказана компенсація нараховується окремо на грошове забезпечення (несвоєчасно виплачену індексацію) за кожний місяць, виходячи з періоду затримки його виплати.
Тому формулювання позивачем вимог щодо протиправної бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2008 року по 26.01.2023 року є некоректним в частині зазначення такого періоду. Для кожного місячного грошового забезпечення період затримки буде різним на становитиме період від дати, коли місячне грошове забезпечення підлягало виплаті, до дати його фактичної виплати - 26.01.2023 року.
Тому вимоги позивача слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, що фактично виплачена 26.01.2023 року; та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, що фактично виплачена 26.01.2023 року, без зазначення при цьому періоду затримки виплати - з 01.01.2008 року по 26.01.2023 року.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Від сплати судового збору позивач звільнений, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (адреса: вул. Фонтанська дорога, буд. 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо непроведення ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, що фактично виплачена 26.01.2023 року.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по березень 2015, у зв'язку з порушенням строків її виплати, що фактично виплачена 26.01.2023 року.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів