18 грудня 2024 р. № 400/9704/24
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
доОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
простягнення податкового боргу у сумі 255249,27 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 255249,27 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має заборгованість з пені з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 332,79 грн, та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 254916,48 грн, що виник на підставі податкових повідомлень-рішення №004551-2407-1404-UA48060110000055792 від 14.03.2024 у сумі 70032 грн, №004552-2407-1404-UA48060110000055792 від 14.03.2024 у сумі 91041,60 грн., та №004553-2407-1404-UA48060110000055792 від 14.03.2024 у сумі 93842,88 грн.
На адресу відповідача, зазначену у позові та яка міститься в поданих відповідачем деклараціях, направлялось повідомлення про розгляд справи, яке повернулось до відправника без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за адресою".
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №856357 від 21.10.2024 - відсутні відомості про ОСОБА_1 .
В зв'язку з цим, суд, керуючись ст. 130 КАС України, здійснено виклик відповідача у судове засідання, призначене на 17.12.2024 о 12:10 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Однак, відповідач у судове засідання не з'явився, в зв'язку з цим суд в судовому засіданні оголосив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 18.12.2024 в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є платником податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.03.2024 №004551-2407-1404-UA48060110000055792 від 14.03.2024, №004552-2407-1404-UA48060110000055792 та №004553-2407-1404-UA48060110000055792, якими відповідачу визначено суму податкового зобов'язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальній сумі 254916,48 гривень.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак повернулось без вручення .
Згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеним вище податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Крім того, відповідачу в порядку ст. 129 ПК України нараховано пеню з єдиного податку за період з 21.09.22-28.07.2023 в сумі 332,79 гривень.
Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг в загальному розмірі 255249,27 гривень.
У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 19.08.2024 року № 0011964-1302-1429 на суму 255249,27 грн.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг у сумі 255249,27 (двісті п'ятдесять п'ять тисяч двісті сорок дев'ять грн двадцять сім коп) гривень.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 18.12.2024