18 грудня 2024 рокусправа № 380/13996/24
Львівський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до державного підприємства “Львіввугілля» про стягнення коштів,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до державного підприємства “Львіввугілля» про стягнення коштів в розмірі 82472854,90 грн.
Підставою позову зазначено несплату відповідачем податкового боргу, який виник внаслідок несплати реструктуризованих сум основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) відповідно до укладених договорів між ДП “Львіввугілля» та СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, які були укладені відповідно до норм Закону України “Про заходи спрямовані, на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711-VIІ. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 12.07.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Згідно з частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Державне підприємство “Львіввугілля» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області 17 січня 2003 за №1 408 120 000000 00005.
Відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №32323256 та перебуває на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 28.01.2003 за №02-215.
Згідно інтегрованої картки за ДП “Львіввугілля» рахується заборгованість перед державним бюджетом на загальну суму 1 232 763 559,1 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок суми податкового боргу по ДП “Львіввугілля» станом на 28.06.2024.
Стягненню підлягає сума в розмірі 82 472 854,90 грн., яка утворилася в результаті несплати реструктуризованих сум основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) відповідно до укладених договорів між ДП “Львіввугілля» та СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, які були укладені відповідно до норм Закону України “Про заходи спрямовані, на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711-VIІ.
Податковий борг виник за період з 03.08.2020 по 28.06.2024 року у зв'язку з несплатою реструктуризованих сум податкового боргу по укладених договорах про реструктуризацію основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) №3 від 27.11.2013 та № 2 від 29.10.2014 відповідно до графіків погашення.
По податку на прибуток підприємств і організацій, що перебуває у державній власності (код бюджетної класифікації - 11020100) стягненню підлягає 7 891 721,76 грн. Даний податковий борг виник за період з 15.01.2018 по 28.06.2024 у зв'язку з несплатою реструктуризованих сум податкового боргу по укладених договорах про реструктуризацію основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) №2 від 27.11.2013 та №5 від 29.10.2014 відповідно до графіків погашення.
По надходженнях податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялися до 1 січня 2011 року, але не визначені ПКУ (код бюджетної класифікації - 21081400) стягненню підлягає 1 659 370,44 грн. Даний податковий борг виник за період з 15.01.2018 по 28.06.2024 у зв'язку з несплатою реструктуризованих сум податкового боргу по укладених договорах про реструктуризацію основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) №4 від 27.11.2013 та №7 від 29.10.2014 відповідно до графіків погашення.
По податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації - 14010100) стягненню підлягає 71 045 988, 00 грн.
Даний податковий борг виник за період з 15.01.2018 по 28.06.2024 у зв'язку з несплатою реструктуризованих сум податкового боргу по укладеному договору про реструктуризацію основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) №1 від 27.11.2013 відповідно до графіка погашення.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно з вимогами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За нормами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України), а також, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податковий борг ДП “Львіввугілля» виник у 2003 році та не переривався. У зв'язку із не сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань було сформовано першу податкову вимогу ( від 17 червня 2003 р. №1/171) та другу податкову вимоги (від 22 липня 2003 р. №2/175).
Відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, на контролюючі органи покладено також обов'язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України).
Відповідно до п.95.4 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Несплата відповідачем до державного бюджету суми податкового боргу є підставою для їх стягнення в примусовому порядку шляхом пред'явлення контролюючим органом відповідного позову згідно повноважень визначених ст.191 та п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256) за рахунок коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих цього платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та готівки, що належить цьому платнику податків, податковий борг в сумі 82 472 854,90 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна