17 грудня 2024 рокусправа № 320/47988/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, -
Державна судова адміністрація України звернулася в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 17.06.2024 ВП №74722575.
В обґрунтування позову зазначає, що виконання рішення суду повинно здійснюватись органами Казначейства виключно за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Стверджує, що повідомляв відповідача про те, що виконання рішення суду є об'єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання. Також висловив прохання утриматись від накладення штрафів на нього. Зазначає, що у відповідача не було жодних підстав для винесення постанови про повторне накладення штрафу, оскільки рішення не виконано з поважних причин.
Відповідач у відзиві зазначає, що враховуючи, що станом на 22.05.2024 рішення суду не виконано, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено, у зв'язку з цим, керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., постановою від 22.05.2024 ВП № 74722575. Вказує, що боржником не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані. Боржника було попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. У зв'язку з вищенаведеним, державним виконавцем надіслано подання (повідомлення) до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної судової адміністрації України рішення суду. Стверджує, що застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року відкрито провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Позивач звернувся до відповідача із листом від 25.04.2024 року, в якому зазначив, що виконання рішення суду у справі №380/23459/23 можливе лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Вказав, що визначив відповідальних виконавців за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», у тому числі і Восьмий апеляційний адміністративний суд. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за вказаною програмою затверджені видатки в розмірі 10,0 млн. грн., що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя. ДСА України 05.01.2024 року затверджений кошторис на 2024 рік Восьмому апеляційному адміністративному суду за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23,8 тис. гривень. Враховуючи викладене, ДСА України вжито відповідних заходів спрямованих на виконання рішення суду у справі №380/23459/23, а тому просив утриматися від накладення штрафів.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича ВП №74722575 від 17.06.2024 року при примусовому виконанні виконавчого листа №380/23459/23 виданого 28.03.2024 року Львівським окружним адміністративним судом за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. 00 коп.
Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є постанова від 17.06.2024 року ВП №74722575 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. 00 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).
У відповідності до п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною другою ст.75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Суд звертає увагу, що у постанові від 07.11.2019 року у справі №420/70/19 Верховний Суд зазначив наступне: «умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим».
У спірних правовідносинах позивач не виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/23459/23.
Вказане ним не заперечується.
При цьому, у своїх поясненнях він зазначає, що виконати згадане рішення є об'єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання.
Суд зазначає, що позивач, розуміючи обставину щодо неможливості ним виконання вказаного рішення суду, міг звернутися до суду із клопотанням щодо роз'яснення порядку його виконання на підставі ст.254 КАС України.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо звернення позивача до суду із таким клопотанням.
До позовної заяви позивачем було долучено лише лист адресований відповідачу від 25.04.2024 року, в якому він повідомив останнього про неможливість виконання рішення суду у справі №380/23459/23.
У цьому контексті слід зазначити, що такий лист подано до накладено штрафу у розмірі 5100 грн., постановою від 22.05.2024 ВП № 74722575, за невиконання згаданого рішення суду.
При цьому, жодних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства, які б сприяли виконанню вказаного рішення суду, ним вчинено не було.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що причина невиконання позивачем судового рішення у справі №380/23459/23 не може вважатись поважною, оскільки позивач не вчинив передбачених чинним законодавством можливих дій для його виконання.
Іншими словами, зазначена бездіяльність позивача вказує на його триваючу пасивну поведінку.
Відтак, враховуючи встановлену обставину невиконання позивачем судового рішення у справі №380/23459/23 без поважних причин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог у даному випадку.
При цьому, судом не беруться інші твердження позивача, з огляду на зазначене.
За таких обставин, судом не встановлено порушень у діях відповідача критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович