справа № 380/13575/24
16 грудня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Смик Д.П. від 05.12.2024 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/13575/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Держаної податкової служби у Львівській області №15540/13-01-24-08 від 08.04.2024 року, яким за порушення ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до ФОП ОСОБА_1 застосовано пеню у розмірі 2 231 396, 61 грн;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 08 квітня 2024 року № 15540/13-01-24-08.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15140,00 грн сплаченого судового збору.
У вказаному рішенні суд також відзначив, що питання витрат, пов'язаних із розглядом справи, будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139, ст. 252 КАС України.
05 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Смик Д.П. подала через систему «Електронний суд» заяву від 05 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 380/13575/24 про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Також у клопотанні від 16.09.2024 представник позивача зазначила, що згідно рахунку на оплату послуг перекладу №-16/ від 11.09.2024 на суму 8513,00 грн, понесені у зв'язку із розглядом даної справи, тому належать до судових витрат, в судовому засіданні під час розгляду справи просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати, пов'язані із залученням перекладача.
Заперечень щодо витрат, пов'язаних із розглядом справи, від відповідача не надходило.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Смик Д.П. від 05.12.2024 про відшкодування витрат на правничу допомогу та судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача у справі №380/13575/24, суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної норми представник позивача подала до суду:
1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1619741 від 15 липня 2024 року;
2. Копія Договору про надання правової допомоги № 550/АО від 22.01.2024 року між Адвокатським об'єднанням «ІНІЦІАЛІС» та Най Л.Ф.;
2. Копія Додаткової угоди № 1 від 02.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги;
3. Копія Звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.12.2024;
4. Детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.12.2024;
5. Копія акту приймання-передавання виконаних робіт та наданих послуг від 04.12.2024 року.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу, а Клієнт сплатити гонорар у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 02.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги, вартість правової допомоги, що надається на підставі Договору та даної Додаткової угоди становить 30000,00 гривень.
Отже розмір встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (30000,00 грн), не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
Зі змісту опису наданих послуг у Детальному описі робіт (наданих послуг) від 04.12.2024 та Звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.12.2024 слідує, що Адвокатом в межах цієї справи надано наступні послуги:
- вивчення наданих документів, пошук та аналіз законодавства, а також судової практики, формування правової позиції;
- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення;
- відповідь податковій;
- клопотання в суд про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції;
- ознайомлення з відзивом ГУ ДПС у Львівській області, підготовка до засідання, написання проєкту відповіді на відзив;
- участь у судових засіданнях 16.07.2024, 30.07.2024, 24.09.2024, 09.10.2024, 03.12.2024;
- підготовка відповіді на відзив (заперечення) ГУ ДПС у Львівській області;
- збір доказів на вимогу суду;
- пошук перекладача та переговори з перекладачем щодо здійснення перекладу та завірення, направлення інвойсів на переклад;
- підготовка проєкту клопотання про долучення доказів;
- додаткові письмові пояснення;
- підготовка клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем Адвокатському об'єднанню вартості послуг за надану правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Стосовно цієї обставини суд ураховує, що норма статті 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.
Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, у якій Суд заначив про те, що «КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».
Водночас, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.
Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі містить лише декілька взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, відтак, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Суд звертає увагу, що - вивчення наданих документів, пошук та аналіз законодавства, а також судової практики, формування правової позиції охоплюється однією послугою - підготовка позовної заяви, а ознайомлення з відзивом ГУ ДПС у Львівській області, написання проєкту відповіді на відзив охоплюється однією послугою - підготовка відповіді на відзив (заперечення) ГУ ДПС у Львівській області.
Крім того, п. 3 - «відповідь податковій» не стосується правничої допомоги, пов'язаної із розглядом даної справи.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Указані висновки Верховного Суду відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 30000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 8513,00 грн, суд ураховує таке.
Згідно з частинами п'ятою-восьмою статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд встановив, що з метою доведення своєї правової позиції та на виконання вимог суду у цій справі позивач організував здійснення перекладу з англійської мови на українську мову інвойси Pentagon Sportswear (Греція) та Condor Outdoor (США).
На виконання вимог частини п'ятої статті 137 КАС України представник позивача до суду надав рахунок на оплату послуг перекладу №-16/ від 11.09.2024 на суму 8513,00 грн (а.с. 183 т. 2), згідно з яким перекладач надав позивачу послуги перекладу з англійської мови на українську мову інвойси Pentagon Sportswear (Греція) та Condor Outdoor (США), і який, у свою чергу, підтверджує розмір витрат на залучення перекладача.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку.
Як уже зазначено судом вище, переклад документів замовлений позивачем та наданий до суду з метою доведення своєї позиції у справі, тобто понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.
Суд зауважує, що жодних клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на оплату послуг перекладача, заявлених позивачем до стягнення, чи зауваження про неспівмірність таких витрат із складністю відповідних послуг, їх обсягом та часом, витраченим на їх надання, до суду не надходило.
Таким чином, ураховуючи надані позивачем докази реального понесення ним витрат на залучення перекладача, відсутність будь-яких заперечень щодо їх співмірності, вимоги у частині стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області у розмірі 8513,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Смик Д.П. від 05.12.2024 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 380/13575/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розмірі 8513,00 грн.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.