18 грудня 2024 року № 320/38521/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплат пенсії, обчисленої на підставі довідки від 16.10.2020 №222/4/164/239/609 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії згідно постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118, починаючи з 01 березня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплат пенсії, обчисленої на підставі довідки від 16.10.2020 №222/4/164/239/609 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії згідно постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118 та індексації пенсії згідно постанови КМ від 24 лютого 2023 р. № 168, починаючи з 01 березня 2023 року, та провести виплату недоотриманих пенсійних коштів по дату ухвали остаточного рішення, з урахуванням сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), розмір якої становив на момент призначення 90% сум грошового забезпечення.
Вказав, що відповідач під час перерахунку його пенсії також обмежив її розмір максимальним розміром, що на думку позивача є протиправним, оскільки такі обмеження до його пенсії не застосовуються.
Позивач стверджує, що його пенсія підлягає індексації відповідно до положень статті 64 Закону №2262, постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118 (далі - Постанова №118) та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі- Постанова №168), однак відповідач відмовив у здійсненні нарахування та виплати індексації, посилаючись на те, що пенсії індексуються у межах максимального розміру, визначеного законом.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки вважає, що його пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, а отже, має бути проіндексована.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому зауважує, що індексація з урахуванням положень Постанов №118 та №168 позивачу нарахована, однак обмежена до виплати максимальним розміром. Вказав, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.12.2021 у справі №640/6554/21:
-визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2020 №222/4/164/239/609, оформлену листом від 28.12.2020 №29566-30794/Х-02/8-2600/20;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, зазначеного у довідці Військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2020 №222/4/164/239/609 (з урахуванням проведених виплат).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, та відповідно до положень Постанов КМУ №118 та №168 виплатити індексацію пенсії.
Листом відповідач повідомив, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; ( Пункт "а" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3946-12 від 04.02.94)
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року № 3591- IV внесено зміни до Закону №2262-ХІІ у частині другої статті 13 цифри « 85» замінено цифрами « 90».
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI відповідно до Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення, внесено зміни до Закону №2262-ХІІ у частині другої статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
У подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ застосовується при призначенні пенсій, натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ.
Так, згідно статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Порядок проведення перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», визначає, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права (далі - Порядок №45).
У подальшому, 24.02.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103).
У той же час, Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При цьому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у зразковій справі у рішенні від 04.02.2019 р. (справа №240/5401/18) та підтриманою Великою Палатою Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року (справа 11-198заі19).
Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону №2262-ХІІ, що застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивача призначена (обчислена) з розрахунку основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років та вище вказаними рішеннями суду.
Водночас, суд акцентує увагу сторін, що положення Постанова Кабінету Міністрів України №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, отже пенсія позивача підлягає перерахунку з розрахунку 89% грошового забезпечення.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20.07.2022 по справі №340/2476/21.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Отже, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії з 01.03.2022 та 01.01.2023 з врахуванням індексації, без обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262, в редакції Закону №2040-IX від 15.02.2022, яка застосовується з 1 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Абзацом другим пункту 1 Постанови №118 встановлено, що з 01 березня 2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі -коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Абзацом другим пункту 1 Постанови №168 встановлено, що з 01 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до абзацу другого пункту Постанови №118 та абзацу другого пункту Постанови №168 підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону(абзац 3 пункт Постанови № 118).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (абзац 3 пункт Постанови № 168).
Підвищення пенсії, передбачене вказаними пунктами, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023році" положень про підвищення пенсій з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а виклала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення постанов Кабінету Міністрів України від №118 та №168 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУ ПФУ є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з правомірністю тверджень позивача про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії відповідно до постанов №118 та №168, з урахуванням проведених виплат та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, починаючи з 01 березня 2022 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, починаючи з 01 березня 2022 року.
4. Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01 березня 2023 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01 березня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.