18 грудня 2024 року № 754/16132/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі по тексту також відповідач, Деснянське УП ГУНП у м. Києві) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі по тексту також відповідач 2, ГУНП у м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у порушенні строку розгляду заяви позивача від 11.05.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, отриманої уповноваженим представником Деснянського УП ГУНП у м. Києві ще 12.05.2021;
- зобов'язати відповідача 1 розглянути заяву позивача від 11.05.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у порушенні строку розгляду заяви позивача від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами перевірки, отриманої уповноваженим представником Деснянського УП ГУНП у м. Києві ще 05.07.2021;
- зобов'язати відповідача 1 розглянути заяву позивача від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами справи;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2, яка виразилась у порушенні строку розгляду скарги позивача від 13.09.2021 на бездіяльність керівника та інших посадових осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду заяви про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо розгляду заяви про ознайомлення з матеріалами перевірки та щодо розгляду скарг на бездіяльність, отриманої уповноваженим представником ГУНП у м. Києві ще 14.09.2021;
- зобов'язати відповідача 2 розглянути скаргу позивача від 13.09.2021 на бездіяльність керівника та інших посадових осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду заяви про вчинення адміністративного правопорушення, щодо розгляду заяви про ознайомлення з матеріалами перевірки та щодо розгляду скарг на бездіяльність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що 11.05.2021 ним подано заяву до Деснянського УП ГУНП у м. Києві про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП. 03.07.2021 позивачем подано до відповідача 1 заяву про ознайомлення з матеріалами перевірки, скарги на ім'я керівника Деснянського УП ГУНП у м. Києві. Позивач, посилаючись на положення Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за №1493/31361 (далі по тексту також - Порядок №930), а також Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі по тексту також - Закон №393/96-ВР), зазначив, що не отримав відповіді на означені заяви. Позивач наголошує також на бездіяльності відповідача 2, яка полягає у нерозгляді поданих позивачем скарг на бездіяльність відповідача 1.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.10.2021 передано справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про недоцільність залучення в якості відповідача Деснянське УП ГУНП у м. Києві з огляду на відсутність у нього статусу юридичної особи та повноважень на представництво своїх інтересів.
По суті позовних вимог відповідач 2 зазначив, що заява позивача про вчинення адміністративного правопорушення була належним чином розглянута та позивачу надано відповідь. На заяву про ознайомлення з матеріалами позивача повідомлено про можливість звернення до сектору інформаційної підтримки Деснянського УП ГУНП у м. Києві. Щодо поданої позивачем скарги надано відповідь, в якій зазначені відомості про результати перевірок щодо розгляд попередніх звернень, зазначено, що не виявлено порушень чинного законодавства України, вчинення службової недбалості або бездіяльності та надано відповіді на попередні звернення.
Відповідач 2 наголошує на відсутності жодних порушень прав позивача у межах спірних відносин.
Таким чином, на думку відповідача 2, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем 2 не доведено обставин, на які він посилається у відзиві.
Позивач наголошує, що наданими відповідачем 2 листами не підтверджено їх направлення позивачу.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
09 січня 2024 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11 травня 2021 року позивачем направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку заяву про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП. Означена заява отримана Деснянським УП ГУНП у м. Києві 12.05.2021.
22 червня 2021 року позивачем на адресу Деснянського УП ГУНП у м. Києві надіслано скаргу на бездіяльність щодо розгляду заяви про вчинення адміністративного правопорушення з проханням провести ретельну перевірку обставин, викладених у скарзі.
Заявою від 03.07.2021, направленою засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 1 та отриману ним 05.07.2021, позивач просив ознайомити його з матеріалами перевірки.
13 вересня 2021 року позивачем надіслано на адресу відповідача 2 скаргу на бездіяльність керівника та інших посадових осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду заяви про вчинення адміністративного правопорушення, щодо розгляду заяви про ознайомлення з матеріалами перевірки та щодо розгляду скарг на бездіяльність.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розгляду поданих ним заяв та скарг протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі по тексту також - Закон №393/96-ВР). Означений Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Положеннями статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
В силу положень статті 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
За приписами частин першої, шостої статті 5 Закону №393-96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно зі статтею 12 Закону №393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Положеннями частини першої статті 16 Закону №393/96-ВР визначено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
За змістом частини першої статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Таким чином, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків. При цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень з урахуванням їх функціональних обов'язків.
Відповідно до статті 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, підпункту 42 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та з метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення, поліпшення, удосконалення організації їх особистого прийому в органах та підрозділах Національної поліції України наказом МВС України від 15.11.2017 №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361, затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі по тексту також - Порядок №930).
Відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку № 930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Згідно з пунктом 13 розділу 1 Порядку № 930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги.
За приписами пункту 17 розділу 1 Порядку № 930 звернення громадян оформлюються відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян». У зверненні зазначають прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладають суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки розбірливо і чітко, підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
Звернення громадян, які надійшли під час особистого прийому, обліковуються в журналі обліку особистого прийому громадян (додаток 3) або на РКК.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.05.2021 позивачем направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку заяву про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП. Означена заява отримана Деснянським УП ГУНП у м. Києві 12.05.2021.
У письмових поясненнях, наданих відповідачем 2 на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2024, зазначено, що офіційна письмова відповідь за результатами розгляду вказаної заяви була направлена ОСОБА_1 07.06.2021 за вих. №9354/125/49-2021 від 02.06.2021 у встановленому чинним законодавством порядку - засобами поштового зв'язку. Означену обставину відповідач 2 підтверджує також долученою до матеріалів справи довідкою від 08.08.2024.
Водночас, відповідачем 2 не надано суду жодних доказів, як то лист, на який він посилається, а також доказів його направлення позивачу, якими б підтверджувався своєчасний розгляд поданої ОСОБА_1 заяви від 11.05.2021, що надійшла на адресу відповідача 1.
Суд зазначає, що ухвалою від 01.08.2024 від відповідача 2 витребувано, зокрема, усі матеріали за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП від 11.05.2021, у тому числі відповідь від 12.06.2021 №9354/125/49-2021 за наслідками розгляду його заяви про адміністративне правопорушення з доказами її направлення (вручення) ОСОБА_1 .
Проте, відповідач 2 вимоги ухвали суду в означеній частині не виконав витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив. Наведене, у свою чергу, позбавляє суд можливість перевірити правомірність доводів відповідача 2 щодо надання позивачу письмової відповіді за результатами розгляду заяви від 12.05.2021 та, відповідно, направлення чи ненаправлення позивачу такої відповіді у визначеному законодавством порядку.
Натомість Кодекс адміністративного судочинства України закріплює відповідні процесуальні наслідки такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень у вигляді невиконання без поважних причин вимог суду про надання доказів.
Так, згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись вказаною нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин доказів, витребуваних судом ухвалою від 01.08.2024, суд вважає за можливе визнати підтвердженою ту обставину, для з'ясування якої витребовувалися докази, а саме: бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у порушенні строку розгляду заяви позивача від 11.05.2021, отриманої 12.05.2021, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, судом не приймається в якості належного та допустимого доказу наявна в матеріалах справи копія листа Деснянського УП ГУНП у м. Києві без номеру та без дати, адресованого позивачу, яким, за твердженням відповідача, позивача повідомлено про те, що його заяву ЄО №28980 від 14.05.2021 отримано та уважно розглянуто та у разі встановлення особи будуть прийняті міри згідно чинного законодавства України, оскільки відсутність у ньому дати унеможливлює його ідентифікацію на предмет часових меж складання такого документу. Крім того, допустимих доказів направлення вказаного листа на адресу позивача суду надано не було.
Інших доказів, які б підтверджували своєчасний розгляд поданої позивачем заяви від 11.05.2021 та повідомлення позивача про її розгляд матеріали справи не містять.
Враховуючи відсутність жодних доказів, якими б підтверджувався своєчасний розгляд заяви позивача від 11.05.2021, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин у цій частині, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача 1 розглянути заяву позивача від 11.05.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В подальшому, заявою від 03.07.2021, направленою засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 1 та отриману ним 05.07.2021, позивач просив ознайомитись з матеріалами перевірки.
Листом Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 15.07.2021 №Ф-2984/121/49/2021 позивача повідомлено, що для ознайомлення з матеріалами рекомендовано йому звернутися до Сектору інформаційної підтримки Деснянського УП ГУНП у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 9-Б.
Тобто, матеріалами справи підтверджено розгляд заяви позивача від 03.07.2021 про ознайомлення за матеріалами перевірки. Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення означеного листа позивачу.
Ухвалою від 01.08.2024 від відповідача 2 витребувано, зокрема, докази направлення (вручення) позивачу листа Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 15.07.2021 Ф-2984/125/49-2021.
Проте, відповідач 2 вимоги ухвали суду в означеній частині не виконав витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив. Наведене, у свою чергу, позбавляє суд можливість перевірити правомірність доводів відповідача 2 щодо направлення чи ненаправлення позивачу такої відповіді у визначеному законодавством порядку.
У зв'язку з цим, керуючись частиною дев'ятою статті 80 КАС України, суд вважає за можливе визнати підтвердженою бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у ненаправленні позивачу відповіді на заяву від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами перевірки.
Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 28.02.2023 у справі № 480/2784/21 відповідно до яких, зважаючи на законодавчо встановлений обов'язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Враховуючи відсутність жодних доказів, якими б підтверджувалось направлення позивачу відповіді на заяву від 03.07.2021, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин у цій частині, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача 1 направити на адресу позивача відповіді від 15.07.2021 Ф-2984/125/49-2021 на заяву від 03.07.2021.
Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 1, яка виразилась у порушенні строку розгляду заяви позивача від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами перевірки, отриманої уповноваженим представником Деснянського УП ГУНП у м. Києві ще 05.07.2021 та зобов'язання відповідача 1 розглянути заяву позивача від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами справи, не підлягають задоволенню з огляду на наявність в матеріалах справи доказів своєчасного розгляду такої заяви та формування відповідачем 1 на неї відповіді від 15.07.2021 Ф-2984/125/49-2021.
13 вересня 2021 року позивачем надіслано на адресу відповідача 2 скаргу на бездіяльність керівника та інших посадових осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду заяви про вчинення адміністративного правопорушення, щодо розгляду заяви про ознайомлення з матеріалами перевірки та щодо розгляду скарг на бездіяльність.
Листом ГУНП у м. Києві від 12.10.2021 №Ф-771/125/19/06-2021 за результатами розгляду скарги від 13.09.2021 позивача проінформовано, що його попереднє звернення, адресоване Деснянському УП ГУНП у м. Києві від 11.05.2021 щодо можливого вчинення, на його думку, адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП зареєстроване до Журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 14.05.2021 за №26980, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100. Дане звернення було розглянуто згідно Закону України «Паро звернення громадян» у зв'язку з відсутністю факту виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 КУпАП (булінг (цькування)). Про результати перевірки Деснянським УП ГУНП у м. Києві на адресу позивача надіслано відповідь за вихідним №9354/125/46-2021 від 02.06.2021.
Також означеним листом позивача проінформовано, що його скарга від 22.06.2021, адресована Деснянському УП ГУНП у м. Києві щодо неналежного, на його думку, розгляду попереднього звернення від 11.05.2021, поліцейськими Деснянського УП ГУНП у м. Києві, зареєстрована до бази інформаційної системи електронної канцелярії Деснянського УП ГУНП у м. Києві за вхідним №Ф-2805 від 24.06.2021 згідно Порядку №930 та розглянуто у встановлений законом термін. Про результати проведеної перевірки Деснянським УП ГУНП у м. Києві на адресу позивача надіслано відповідь за вих. №Ф-2805/125/49-2021 від 15.07.2021.
Стосовно звернення позивача від 03.07.2021, адресованого Деснянському УП ГУНП у м. Києві щодо ознайомлення з матеріалами перевірки за попередніми зверненнями, розглянутими його працівниками, проінформовано, що зазначене звернення було зареєстровано до бази інформаційної системи електронної канцелярії Деснянського УП ГУНП у м. Києві за вхідним №Ф-2805 від 24.06.2021 згідно Порядку №930 та розглянуто у встановлений законом термін. Про результати проведеної перевірки Деснянським УП ГУНП у м. Києві на адресу позивача надіслано відповідь за вихідним №Ф-2984/125/49-2021 від 15.07.2021.
Також повідомлено, що наступна скарга позивача від 06.08.2021, адресована Деснянському УП ГУНП у м. Києві зареєстрована до бази інформаційної системи електронної канцелярії Деснянського УП ГУНП у м. Києві за вхідним №Ф-2805 від 24.06.2021 згідно Порядку №930 та розглянута у встановлений законом термін. За результатами проведеної перевірки Деснянським УП ГУНП у м. Києві порушень вимог чинного законодавства України в діях окремих поліцейських Деснянського УП ГУНП у м. Києві не виявлено. Про результати перевірки Деснянським УП ГУНП у м. Києві на адресу позивача надіслано відповідь №Ф-3593/125/49-2021 від 05.09.2021.
Таким чином, відділ ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві, розглянувши та вивчивши у межах своєї компетенції матеріали проведених перевірок Деснянського УП ГУНП у м. Києві за зверненнями позивача, не виявив порушень чинного законодавства України, вчинення службової недбалості або бездіяльності в діях поліцейських Деснянського УП ГУНП у м. Києві. При цьому, за проханням позивача, на його адресу надіслано копії відповідей за результатами розгляду його звернень та скарг, поданих до Деснянського УП ГУНП у м. Києві.
Додатком вказано матеріали на 3 арк. в 1 прим.
Ухвалою від 01.08.2024 від відповідача 2 витребувано, зокрема, копію листа Управління превентивної діяльності ГУНП у м. Києві №Ф-771/125/19/06-2021 належної якості з доказами його направлення (вручення) позивачу.
Проте, відповідач 2 вимоги ухвали суду в частині надання доказів направлення (вручення) позивачу означеного листа не виконав витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив. Наведене, у свою чергу, позбавляє суд можливість перевірити правомірність доводів відповідача 2 щодо направлення чи ненаправлення позивачу такої відповіді у визначеному законодавством порядку.
Керуючись частиною дев'ятою статті 80 КАС України, суд вважає за можливе визнати підтвердженою бездіяльність відповідача 2, яка виразилась у ненаправленні позивачу відповіді на скаргу від 13.09.2021.
Враховуючи відсутність жодних доказів, якими б підтверджувалось направлення позивачу відповіді на скаргу від 13.09.2021, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин у цій частині, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача 2 направити на адресу позивача відповіді ГУНП у м. Києві №Ф-771/125/19/06-2021 від 12.10.2021 на скаргу від 13.09.2021.
Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 2, яка виразилась у порушенні строку розгляду скарги позивача від 13.09.2021, отриманої уповноваженим представником ГУНП у м. Києві ще 14.09.2021 та зобов'язання відповідача 2 розглянути скаргу позивача від 13.09.2021 не підлягають задоволенню з огляду на наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження своєчасного розгляду означеної скарги та формування на неї відповіді ГУНП у м. Києві №Ф-771/125/19/06-2021 від 12.10.2021.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача 2 на розділ IV Порядку №930, оскільки станом на період виникнення спірних відносин означений Порядок №930 не мав IV розділу.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду цієї справи є лише питання щодо належного та своєчасного розгляду звернень та скарг, а також інформування відповідачами про результати розгляду звернень та скарг.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Такий правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2724 грн, що підтверджується квитанцією від 01.12.2021 №ПН2866013.
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2724,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - Деснянського УП ГУНП у м. Києві у розмірі 1816,00 грн та з ГУНП у м. Києві у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка виразилась у порушенні строку розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.05.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Зобов'язати Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2021 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Визнати протиправною бездіяльність Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка виразилась у ненаправленні ОСОБА_1 відповіді на заяву від 03.07.2021 про ознайомлення з матеріалами перевірки.
5. Зобов'язати Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві направити на адресу ОСОБА_1 відповідь від 15.07.2021 Ф-2984/125/49-2021 на заяву від 03.07.2021.
6. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка виразилась у ненаправленні ОСОБА_1 відповіді на скаргу від 13.09.2021.
7. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві направити на адресу ОСОБА_1 відповідь ГУНП у м. Києві №Ф-771/125/19/06-2021 від 12.10.2021 на скаргу від 13.09.2021.
8. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
9. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) з Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (місцезнаходження: 02017, м. Київ, вул. Т. Драйзера, 9-Б).
10. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.) з Головного управління Національної поліції у місті Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.