17 грудня 2024 року справа №320/36475/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 26.08.2024, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови №103-о від 18.06.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови №135-о від 09.08.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваними розпорядженнями повністю змінено функціональні обов'язки, які були передбачені рішенням № 1/1 від 10.01.2023, визначаються нові, порівняно із встановленими, істотні умови праці. Разом із тим, в розумінні положень статті 32 КЗпП України, законодавством допускається зміна робітнику істотних умов праці лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та за умови неможливості збереження колишніх істотних умов, і про проведення таких змін, роботодавець зобов'язаний повідомити робітника не пізніше ніж за два місяці. Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв'язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.11.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що приймаючи оскаржувані розпорядження, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки згідно з Регламентом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради розподіл повноважень заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету визначається розподілом обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами, який затверджується розпорядженням міського голови і на них не встановленні застереження та обмеження законодавством України. При цьому, зміна функціональних обов'язків та, відповідно, зміна істотних умов праці, в спірних правовідносинах не відбувається, оскільки з аналізу функціональних обов'язків вбачається, що вони не змінилися, а стали більш детальними та чіткими, щодо фактичної діяльності заступника міського голови, яка була сформульована більш загальними фразами в попередньому розподілі функціональних обов'язків.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повторно наголошує на протиправності прийнятих розпоряджень та порушенні своїх прав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 з листопада 2020 року займає посаду першого заступника Ірпінської міського голови.
Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.01.2023 № 1/1 «Про розподіл функціональних обов'язків» було затверджено функціональні обов'язки позивача.
18 червня 2024 року Ірпінським міським головою ОСОБА_2 з метою координації діяльності виконавчих органів міської ради та ефективності розвитку населених пунктів Ірпінської міської територіальної громади та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» видано Розпорядження № 103-о від 18.06.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків».
У подальшому 09 серпня 2024 року відповідачем з метою координації діяльності виконавчих органів міської ради та ефективності розвитку населених пунктів Ірпінської міської територіальної громади та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування» видано Розпорядження «Про розподіл функціональних обов'язків» № 135-о від 09.08.2024.
Позивач, вважаючи вищевказані розпорядження про розподіл функціональних обов'язків прийнятими з порушенням норм чинного законодавства такими, що порушують права позивача та якими істотно змінено умови праці позивача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст.140 та ч. 1 ст. 144 Конституції України територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Основні нормативно-правові акти, що регулюють заявлені спірні правовідносини - Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також - Закон №280/97-ВР) та Закон України від 07 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі також - Закон №2493-III), Кодекс законів про працю України (далі також - КЗпП).
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
В силу ч. 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування згідно зі ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 136 від 02.07.2018 затверджено Регламент роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, пунктом 3.3. якого передбачено, що заступники міського голови здійснюють керівництво у визначених міським головою сферах діяльності, спрямовують, координують та контролюють роботу відповідних відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності міста. Повноваження заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету визначаються розподілом обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючого справами, який затверджується розпорядженням міського голови в місячний термін з дня утворення виконавчого комітету або зміни його складу, з визначенням: - повноважень і функцій посадової особи; - управлінь, відділів та інших виконавчих органів ради, діяльність яких контролюватиметься відповідною посадовою особою.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.01.2023 №1/1 «Про розподіл функціональних обов'язків» було затверджено функціональні обов'язки позивача (т.1 а.с.51-52).
До функціональних обов'язків позивача, згідно рішення №1/1 від 10.01.2023 відносяться питання діяльності виконавчих органів ради, питання житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, а саме:
« 3.Вирішує питання будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного забезпечення.
4. Організовує роботу з розроблення та реалізації:
- пропозиції до програм, перспективних планів і прогнозів соціально-економічного розвитку міста, що стосується архітектури та містобудування;
- питання благоустрою та охорони навколишнього середовища;
- питання організації дорожнього руху;
- пропозицій до регіональних програм згідно з функціями, що випливають із покладених на нього завдань і визначеного кола питань;
5. Взаємодіє з проектними організаціями з питань розробки та реалізації Генерального плану міста Ірпінь, іншої містобудівної документації.
6. Координує роботу проектних організацій щодо проектування об'єктів будівництва в місті Ірпінь та селищах, які увійшли до ОТГ.
7. Забезпечує організацію роботи для вирішення питань капітального та початкового ремонтів, будівництва нових міських шляхів, а також мостів та шляхопроводів.
8. Організовує роботу з розроблення та реалізації:
- пропозицій до програм, перспективних планів і прогнозів соціально-економічного розвитку міста у частині, що стосується житлово-комунального господарства, паливно- енергетичного забезпечення;
- проекту міського бюджету;
- пропозицій до бюджету області;
- заходів щодо забезпечення об'єктів соціально-культурного призначення та населення електроенергією, природним газом, водою, водовідведенням, іншими енергоносіями, контролює стан розрахунків за них.
9. Реалізовує повноваження виконавчого комітету міської ради у галузі оборонної та мобілізаційної роботи, організовує роботу з попередження і ліквідації наслідків техногенно-екологічних надзвичайних ситуацій, забезпечує законність, правопорядок, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян під час їх ліквідації.
10. Організовує роботу та вживає заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних порушеннями чинного законодавства з охорони довкілля підприємствами, установами, організаціями.
11. Координує роботу щодо підготовки житлово-комунального господарства міста до роботи в осінньо-зимовий період.
12. Підписує договори про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста, договори, пов'язані з діяльністю виконавчого комітету міської ради, інші фінансові документи в межах повноважень.
13. Спрямовує, координує та контролює діяльність:
- відділу містобудування та архітектури;
- Управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та жкг;
- відділу з питань надзвичайних ситуацій, оборонної та мобілізаційної роботи;
- комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач»;
- комунального підприємство «УЖКГ «Ірпінь»;
- комунального підприємство «Управління благоустрою міста»;
- комунального виробничого підприємства громадського харчування;
- комунального підприємство «Ірпінське земельно-кадастрове бюро»;
- відділу земельних ресурсів.
14. Здійснює керівництво:
- житлова комісія з розгляду питань будівництва архітектури, відчуження житлових будинків;
- архітектурно-містобудівна рада;
- комісія для вивчення випадків самовільного зайняття земельних ділянок та самовільного будівництва;
- комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
- комісія із збереження культурних та архітектурних спадщин;
- комітет з конкурсних торгів виконавчого комітету Ірпінської міської ради;
15. Координує взаємодію виконкому міської ради з:
- ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»;
- Ірпінської дільниці Києво-Святошинської філії ПАТ «Київоблгаз»;
- Ірпінським міським відділом Національної поліції в Київській області;
- Києво-Святошинським міжрайонним відділом СБУ у Київській області;
- прокуратурою міста;
- Ірпінським міським відділом управління Державної міграційної служби України у Київській області;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
16. Виконує обов'язки міського голови в разі його відсутності (перебування у відпустках, хвороби)».
У подальшому до Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 № 136 було внесено зміни, а саме п. 3.3. Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 № 136 (у редакції рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 23.04.2024 р. № 41) викладено у наступній редакції: «Заступники міського голови здійснюють керівництво у визначених міським головою сферах діяльності, спрямовують, координують та контролюють роботу відповідних відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності міста. Повноваження заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету визначаються розподілом обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами, який затверджується розпорядженням міського голови в десятиденний термін з дня утворення виконавчого комітету».
18 червня 2024 року відповідачем видано Розпорядження № 103-о від 18.06.2024, пунктом 1 якого затверджено розподіл функціональних обов'язків між посадовими особами органів місцевого самоврядування - міським головою та першим заступником міського голови, заступниками міського голови та керуючою справами виконавчого комітету Ірпінської міської ради, згідно додатку.
Згідно Додатку до Розпорядження №103-о від 18.06.2024 (т.1 а.с.69) до функціональних обов'язків позивача відноситься:
« 3. Вирішує питання житлово-комунального господарства в селах Михайлівка - Рубежівка та Забуччя Ірпінської міської територіальної громади (далі села).
4. Здійснює заходи, направлені на підвищення та зміцнення соціально-економічного потенціалу в селах.
5. Займається розробкою стратегій розвитку сіл.
6. Готує звіт про об'єкти пошкодженого та знищеного нерухомого майна, внаслідок бойових дій, які були відновлені за період з 01.04.2022 та тих, які потребують першочергового відновлення, з огляду на суспільну необхідність та економічну доцільність.
7. Несе персональну відповідальність за розробку транспортної стратегії сполучення населених пунктів сіл з іншими населеними пунктами міської територіальної громади та містом Київ.
8. Несе персональну відповідальність з розробки та впровадження напряму реорганізації системи очищення та водовідведення стічних вод в селах.
9. Спрямовує, координує та контролює діяльність:
- комунального виробничого підприємства громадського харчування.
10. Організовує роботу:
- з проведення інвентаризації зелених насаджень, як складової відновлення зелених зон сіл;
- з підготовки проектів рішень міської ради та виконавчого комітету з питань будівництва, реконструкції та ремонту комунальної власності на території сіл;
- з підготовки проектів рішень міської ради та виконавчого комітету з питань розвитку та праці сіл;
- пропозицій до програм, перспективних планів і прогнозів соціально-економічного розвитку сіл;
- вирішує питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів сіл;
- облаштування місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань, пошкоджень будівель та споруд міської територіальної громади внаслідок бойових дій».
У подальшому 09 серпня 2024 року відповідачем з метою координації діяльності виконавчих органів міської ради та ефективності розвитку населених пунктів Ірпінської міської територіальної громади та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування» видано Розпорядження «Про розподіл функціональних обов'язків» № 135-о від 09.08.2024.
Згідно Додатку до Розпорядження № 135-о від 09.08.2024 (т.1 а.с.79) до функціональних обов'язків позивача відноситься:
« 3. Вирішує питання житлово-комунального господарства в селах Михайлівка - Рубежівка та Забуччя Ірпінської міської територіальної громади (далі села).
4. Здійснює заходи направлені на підвищення та зміцнення соціально-економічного потенціалу в селах.
5. Займається розробкою стратегій розвитку сіл.
6. Готує звіт про об'єкти пошкодженого та знищеного нерухомого майна, внаслідок бойових дій, які були відновлені за період з 01.04.2022 та тих, які потребують першочергового відновлення, з огляду на суспільну необхідність та економічну цільність.
7. Несе персональну відповідальність за розробку транспортної стратегії сполучення населених пунктів сіл з іншими населеними пунктами міської територіальної громади та містом Київ.
8. Несе персональну відповідальність з розробки та впровадження напряму реорганізації системи очищення та водовідведення стічних вод в селах.
9. Спрямовує, координує та контролює діяльність:
- комунального виробничого підприємства громадське харчування.
10. Організовує роботу:
- з проведення інвентаризації зелених насаджень, як складової відновлення зелених зон сіл;
- з підготовки проектів рішень міської ради та виконавчого комітету з питань будівництва, реконструкції та ремонту комунальної власності на території сіл;
- з підготовки проектів рішень міської ради та виконавчого комітету з питань розвитку та праці сіл;
- пропозицій до програм, перспективних планів і прогнозів соціально-економічного розвитку сіл;
- вирішує питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів сіл;
- облаштування місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань, пошкоджень будівель та споруд міської територіальної громади внаслідок бойових дій».
З аналізу вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що функціональні обов'язки позивача, які були затверджені рішенням №1/1 від 10.01.2023 є його істотними умовами праці.
Разом із тим, розпорядженнями № 103-о від 18.06.2024 та № 135-о від 09.08.2024 повністю змінено функціональні обов'язки, які були передбачені рішенням № 1/1 від 10.01.2023, визначаються нові, порівняно із встановленими, істотні умови праці.
При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.12.2021 № 761/24929/20, зміна посадових обов'язків працівника при продовженні роботи на тій самій посаді це зміна істотних умов праці.
Слід зауважити, що оскаржуваними Розпорядженнями № 103-о від 18.06.2024 та №135-о від 09.08.2024 істотно змінено умови праці позивача, шляхом звуження повноважень позивача до окремих населених пунктів, а саме - села Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Ірпінської громади, що в свою чергу спростовує твердження відповідача, що функціональні обов'язки позивача не змінились, а стали більш детальними та чіткими.
Приписами частин третьої-четвертої статті 32 КЗпП України обумовлено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо ж такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадження передових методів тощо.
Слід зазначити, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом нетотожна звільненню у зв'язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
За такого правового врегулювання, в розумінні положень статті 32 КЗпП України, законодавством допускається зміна робітнику істотних умов праці лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та за умови неможливості збереження колишніх істотних умов, і про проведення таких змін, роботодавець зобов'язаний повідомити робітника не пізніше ніж за два місяці.
Так, відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року під зміною в організації виробництва і праці слід розуміти ліквідацію, реорганізацію або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення численності або штату працівників.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15 та від 31 травня 2018 року у справі №587/300/16-а.
Відповідно до п. 3.3. Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області затвердженого рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 № 136 (у редакції рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 23.04.2024 № 41) повноваження заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету визначаються розподілом обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами, який затверджується розпорядженням міського голови в десятиденний термін з дня утворення виконавчого комітету.
Згідно з п. 3 ч. 1. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.
Натомість, Ірпінською міською радою не приймалось рішення про утворення нового складу виконавчого комітету, тому у відповідача відсутні будь-які підстави для видання оскаржуваних розпоряджень.
Суд звертає увагу, що відповідачем повністю проігнорована умова, з настанням якої розподіл обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами затверджується розпорядженням міського голови, а саме: утворення виконавчого комітету ради.
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.01.2023 №1/1 «Про розподіл функціональних обов'язків» визначено та затверджено функціональні обов'язки між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами виконавчого комітету Ірпінської міської. Вказаним розподілом обов'язків у тому числі визначено функціональні обов'язки позивача.
Суд дійшов до висновку, що18 червня 2024 року та 09 серпня 2024 року відповідачем всупереч Регламенту та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видано оскаржувані розпорядження № 103-о від 18.06.2024 та № 135-о від 09.08.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків», якими функціональні обов'язки позивача було змінено.
Крім того, відповідачем не враховано, що рішення № 1/1 від 10.01.2023 не скасовано та не змінено виконавчим комітетом Ірпінської міської ради або Ірпінською міською радою, не оскаржено у судовому порядку, його дія не зупинена розпорядженням відповідача у порядку, передбаченому законодавством, а тому зазначене рішення є чинним, а наявність підстав для видачі нового або додаткового розподілу функціональних обов'язків відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.
Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому рядку.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що видані відповідачем розпорядження № 103-о від 18.06.2024 та № 135-о від 09.08.2024 порушують конституційне право на працю позивача та перешкоджають належній роботі позивача з структурними підрозділами виконавчого комітету Ірпінської міської ради, працівниками виконавчого комітету Ірпінської міської ради в цілому та комунальними підприємствами.
Відповідач трактує свої повноваження таким чином, що дозволяє йому одноособово, без будь-яких обмежень, змінювати розподіл функціональних обов'язків між міським головою, заступниками міського голови та керуючим справами, навіть за відсутності об'єктивних та передбачених Регламентом та законодавством України підстав, що у свою чергу створює суперечливість у правовому регулюванні, а також ускладнює діяльність органу місцевого самоврядування, в тому числі унеможливлює належну діяльність позивача.
Відповідач не надав жодних доказів того, що діяв у межах своїх повноважень, визначених Регламентом та законодавством України.
Суд також звертає увагу, що позивачем оскаржуються розпорядження відповідача №103-о від 18.06.2024 та № 135-о від 09.08.2024 повністю, однак позивачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності підстав для скасування цих розпоряджень в частині розподілу функціональних обов'язків міського голови, інших заступників, керуючого справами тощо. Позивач не наводить належних обґрунтувань та не надає відповідних доказів, яким чином оскаржувані розпорядження міського голови, в частині визначення функціональних обов'язків інших працівників, в тому числі і інших заступників, порушують його права.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідачем під час видачі оскаржуваних розпоряджень № 103-о від 18.06.2024 та № 135-о від 09.08.2024 не враховано положення Регламенту та законодавства України, істотно змінено умови праці позивача та не дотримано гарантій суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, тому розпорядження № 103-о від 18.06.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків» та розпорядження № 135-о від 09.08.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків» в частині, що стосуються позивача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в цій частині.
Разом із тим, аналізуючи підстави позовної заяви та обставини даної справи, суд вказує наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу вимог частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 9 КАС України регламентовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).
Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі №826/11086/18.
Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема рішення про: 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
За юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способом, передбаченими законом.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19.
У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).
З аналізу матеріалів справи та встановлених судом обставин суд встановив, що відповідач не є уповноваженим суб'єктом - посадовою особою місцевого самоврядування, яка має повноваження на видання оскаржуваних розпоряджень.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для виходу за межі позовних вимог шляхом визнання відсутності у Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича компетенції на прийняття розпоряджень щодо позивача про розподіл функціональних обов'язків чи інших розпоряджень аналогічного характеру, у спосіб, в який спірні розпорядження були винесені в рамках даної справи, оскільки такі дії посадової особи мають ознаки свавільності та становлять загрозу належному функціонуванню органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
Наведений спосіб захисту порушеного права позивача в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та, як наслідок поновлення та відновлення таких прав, а ухвалення судом такого рішення не призведе до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації у даній адміністративній справі.
На переконання суду саме такий спосіб захисту порушеного права в даному конкретному випадку є обґрунтованим та повним.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваних рішень не довів, а тому позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови №103-о від 18.06.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови №135-о від 09.08.2024 «Про розподіл функціональних обов'язків» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
4. Визнати відсутність у Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича компетенції на прийняття розпоряджень щодо першого заступника Ірпінської міського голови Кравчука Андрія Володимировича про розподіл функціональних обов'язків чи інших розпоряджень аналогічного характеру, у спосіб, в який спірні розпорядження були винесені в рамках даної справи.
5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.