про повернення позовної заяви
17 грудня 2024 року Київ № 320/55429/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА); Комунального підприємства "Київблагоустрій"
провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства "Київблагоустрій", в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.09.2023 №064-4408 в частині демонтажу вхідної групи, розташованої на бульварі Бучми Амвросія, 1, м. Київ;
- визнати протиправним та скасувати припис №2325750 від 14.09.2023 р., складений старшим інспектором 1-ї категорії Войтовим М.В. в частині демонтажу вхідної групи, розташованої на бульварі Бучми Амвросія, 1, м. Київ;
- визнати протиправними дії працівників Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу вхідної групи до нежитлового приміщення №3, розташованого на бульварі Бучми Амвросія, 1, м. Київ;
- стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (код ЄДРПОУ: 34926981) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) компенсацію майнової шкоди у розмірі 171 743 грн. 01 коп. (сто сімдесят одна тисяча сімсот сорок три гривні 01 копійка);
- стягнути з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ - 26199708) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму, сплачену за демонтаж конструкцій, у розмірі 14067 грн. 34 коп. (чотирнадцять тисяч шістдесят сім гривень тридцять чотири копійки).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
29 листопада 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску.
Від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що 26 вересня 2023 року у м. Київ за адресою: вулиця Амвросія Бучми,1 приміщення 3, невідомими особами був здійснений демонтаж та вилучення майна ОСОБА_1 , а саме металеву вхідну групу (сходи) (6,3 м.кв.) (надалі - вхідна група), три камери зовнішнього відео нагляду, а також рекламний банер.
За посиланнями позивача, в даному випадку позивач дізналась про те, що це працівники благоустрою пізніше, оскільки, як вказує позивач ні позивач ні будь-хто з її знайомих не бачили осіб, які здійснили демонтаж.
Також, позивач зазначає, позивачу варто було здійснити пошук та збір документів, які б підтвердили чи спростували б порушення її права та законність чи незаконність дій відповідача. Вона почала робити це одразу, проте на той момент у неї були відсутні документи, а відповідач не надавав відповідної інформації, і довгий час вона не могли забрати свою вхідну групу по вині саме відповідача. Необхідно було її офіційне повернення для того, щоб зафіксувати цей факт, а також як вже зазначалось отримати усю інформацію щодо даних правовідносин та доказів, які б підтвердили наявність підстав для звернення із позовом.
За твердженнями позивача, 09.04.2024р. було складено Акт виконаних робіт, який зафіксував, що саме КП «Благоустрій» здійснило демонтаж конструкцій, за що ще й зобов'язало позивача сплатити грошові кошти у сумі 14067.34 грн., які були сплаченими. Лише в цей момент було зафіксовано та підписано відповідачем факт демонтажу ним конструкцій, і зроблено вимогу щодо сплати позивачем відповідної суми за демонтаж.
Лише 24.04.2024р. після отримання відповіді на адвокатський запит, позивач отримала змогу ознайомитися з копією припису №2325750 від 14.09.2023, складеного старшим інспектором 1-ї категорії Войтовим М.В. та повторно Дорученням Департаменту в частині демонтажу вхідної групи, розташованої на бульварі Бучми Амвросія, 1, м. Київ.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2024 року, заявив позовні вимоги щодо оскарження дій та рішень відповідачів, датованих вереснем 2023 року.
Даючи оцінку доводам позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд враховує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як уже зазначалось вище, ч.2 ст.122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
В той же час, в позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення з даним позовом до суду, представником позивача не заперечується факт того, що позивач знав про порушення своїх прав, не заперечується і факт пропуску строку звернення до суду щодо його оскарження.
Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що позивачу не було відомо, що саме співробітниками відповідача здійснено демонтаж майна, оскільки вказані обставини не є об'єктивно непереборними та такими, що унеможливили вчасне звернення позивача до суду з цим позовом.
Суд вважає неповажними наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з тим, що звернення з відповідними запитами, клопотанням про витребування доказів, не змінює момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дії не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду, за захистом порушеного права, якого звернувся позивач.
Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості подати позов у встановлений строк.
Отже, зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Суд звертає увагу, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жукова Є.О.