про відмову у роз'ясненні судового рішення
18 грудня 2024 року № 640/12806/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення рішення суду у справі №640/12806/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. (справа №64/12806/22) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, тим самим, з урахуванням ухвали від 18.12.2024р. про виправлення описки у рішенні суду, ухвалено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 06.07.2022р. №21-201зп, про розмір заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) з 01.02.2022р. відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 06.07.2022р. №21-201зп про розмір заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
21.11.2024р. позивачем подано до суду заяву про роз'яснення наведеного судового рішення, в якій заявник просить суд роз'яснити п. 3 резолютивної частини рішення в частині раніше проведених виплат позивачеві, які повинні бути враховані відповідачем при перерахунку та виплаті йому пенсії (зареєстровано за вх. №97958; фактично отримано секретарем головуючого судді 16.12.2024р.).
Відповідно до ст. 254 КАС України, серед іншого, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Так, оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою про роз'яснення рішення суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду.
Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити власне не сам текст рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.
Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз'ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення та консультації.
Більш того, суд визначив законодавчі межі, в рамках яких територіальний орган ПФУ має виконати покладені на нього законом функції.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-8, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Таким чином, подана заява є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 243, 248, 254 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення, ухваленого за результатами розгляду адміністративної справи за №640/12806/22, - відмовити.
2. Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
3. У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається в порядку встановленому ст. 297 КАС України.
Суддя Марич Є.В.