Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2024 року Справа №200/8672/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в якому просить:
- визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення №009 о/с від 26.02.2024 в частині не призначення премії за лютий 2024 року;
- видати наказ про призначення ОСОБА_1 премії за лютий 2024 року в розмірі рівнозначному в його посаді та званню на момент звільнення без її нарахування та виплати;
- видати новий наказ про звільнення ОСОБА_1 відповідно п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Донецькій області зробити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби згідно положення ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно нового наказу про звільнення з урахуванням діючих на дату звільнення ОСОБА_1 надбавок, доплат, підвищень та премій;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Донецькій області щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського згідно положень Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із:
1) втратою працездатності у розмірі 20% (двадцять) «травма, поранення, так, пов'язане із захистом батьківщини» - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва) в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України;
2) втратою працездатності у розмірі 5% (п'ять) «захворювання, так, пов'язане із проходженням військової служби» - у розмірі 5% від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ;
3) втратою працездатності у розмірі 5% (п'ять) «захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва) під час участі в антитерористичній операції;
4) втратою працездатності у розмірі 10% (десять) «захворювання, так, пов'язане із проходженням служби в поліції» - у розмірі 10% від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції».
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 17.10.2024 та призначити і виплатити ОСОБА_1 згідно положень Закону України «Про національну поліцію» одноразову грошову допомогу у зв'язку із:
1) втратою працездатності у розмірі 20% (двадцять) «травма, поранення, так, пов'язане із захистом батьківщини» - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва) в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України;
2) втратою працездатності у розмірі 5% (п'ять) «захворювання, так, пов'язане із проходженням військової служби» - у розмірі 5% від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ;
3) втратою працездатності у розмірі 5% (п'ять) «захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва) під час участі в антитерористичній операції;
4) втратою працездатності у розмірі 10% (десять) «захворювання, так, пов'язане із проходженням служби в поліції» - у розмірі 10% від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2024 року у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції».
- визнати причини пропуску мною строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними згідно положень ст. 263 ЦК України на підставі того, що з 28.02.2022 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу за мобілізацією в Національній гвардії України та поновити строк позовної давності.
- розглянути справу у загальному провадженні, оскільки це має для позивача важливе значення.
Відповідно до положень статті 171 КАС України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, суддя враховує, що положення розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним ч. 2 ст. 233 КЗпП України та не містять жодних застережень щодо застосування цього Закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений 24.02.2024, також позивач надає до позову повідомлення від 04.03.2024 № 87 про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З даним позовом позивач звернувся до суду у 12.12.2024, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України місячного строку звернення до суду (позовні вимоги про скасування наказу про звільнення).
В прохальній частині позову позивач просить визнати причини пропуску мною строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними згідно положень ст. 263 ЦК України на підставі того, що з 28.02.2022 по теперішній час я проходжу службу за мобілізацією в Національній гвардії України та поновити строк позовної давності.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 25.08.2022 року у справі №240/3771/21 Верховний Суд вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Тобто саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Крім того, суд враховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач таких доказів не надав (для прикладу, доказів безпосередньої участі у забезпеченні ним обороноздатності держави).
Також суд звертає увагу, що відповідно до відомостей які містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду» позивач неодноразово звертався до суду з позовними заявами, а саме: справа №200/3664/24, справа №200/5269/24, справа №200/2140/23.
Відтак, з огляду на значний проміжок часу між днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів (24.02.2024), і днем, коли він звернувся до суду за їх захистом (12.12.2024), суд приходить висновку, що наведені позивачем обставини поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений КАС України строк. Тобто такі, на думку суду, є неповажними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а також не надано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості раніше отримати інформацію про обставини нарахування йому грошового забезпечення. Доказів, що відповідач чинив йому перешкоди у отриманні відповідної інформації, позивачем також не надано.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Відповідно до п.2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення зазначеної норми позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено юридичну адресу відповідача: 87517, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 86.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса Головного управління Національної поліції в Донецькій області - 85302, Донецька обл., Покровський р-н, місто Покровськ, вул.Мандрика, будинок 7.
Виходячи з наведеного позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву з зазначенням вірної юридичної адреси позивача та зазначенням відомим номерів засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з викладенням обставин та доказів поважності його пропуску; уточнену позовну заяву з зазначенням вірної юридичної адреси позивача та зазначенням відомим номерів засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Звернути увагу учасників справи на те, що на період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 (про те, що в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо) та наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/1-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи», режим роботи суду передбачає направлення учасниками справи всіх процесуальних документів до суду через їх особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», а в разі неможливості користування вказаною підсистемою - на офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Аляб'єв