Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та відкриття провадження у справі
17 грудня 2024 року Справа №200/8308/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність противоправною та зобов'язання вчинити певні дії, а також розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) через свого представника, Дяченка Олексія Володимировича, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23.
Ухвалою суду від 4 грудня 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви (в електронній або паперовій формі) із наведення реквізитів сторін відповідно до приписів ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
12 грудня 2024 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви (в електронній формі), яка містить в собі уточнений адміністративний позов із зазначенням у ньому реквізитів сторін відповідно до приписів ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також містить у собі клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом обґрунтовано наступним.
Невиплата компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є триваючим правопорушенням, звернення до суду про її отримання не обмежено строками, про що зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 15 вересня 2013 року № 9-рп/2013.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19.
У постановах Верховного Суду від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а, від 9 червня 2021 року по справі № 240/186/20 та від 17 листопада 2021 року по справі № 460/4188/20 вказано, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації; в разі відмови виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
У подальшому Верховним Судом було змінено вказану правову позицію та у постанові від 2 квітня 2024 у справі № 560/8194/20 зазначено, що до суду із адміністративним позовом необхідно звертатись без попереднього звернення із заявою про виплату компенсації.
Проте, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
12 вересня 2024 року з метою отримання компенсації втрати частини доходу позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача, але відповіді не отримав.
У шестимісячний строк з дати закінчення строку, визначеного законом на надання відповіді на заяву, позивач звернувся до суду із даним позовом.
У клопотанні також зазначено, що Верховним Судом у постановах від 8 серпня 2024 року по справі № 380/29686/23, від 5 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23 та від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а вказано, що у спорах щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із виплатою заробітної плати за період, який передує 19 липня 2022 року, не обмежується будь-яким строком, так як кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є складовими заробітної плати.
Спір щодо невиплаченої компенсації втрати частини доходу стосується заробітної плати за період, що передує 19 липню 2022 року.
Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суддя виходить з наступного.
Як вже зазначалось вище, ухвалою суду від 4 грудня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв'язку із, в тому числі, пропуском строку звернення до суду із позовними вимогами в частині компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року (у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення) .
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Здійснення компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати передбачено і ч. 1 ст. 34 Закону України “Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.
Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, є складовими заробітної плати (сплачуються з фонду оплати праці).
На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових заробітної плати (як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати) наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, в якому зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. […] Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати […] Згідно з положеннями ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст.ст. 33, 34 Закону України “Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і як складові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Враховуючи наведене, спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати - є спором щодо заробітної плати особи.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 5 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а, від 8 травня 2024 року у справі № 600/4133/22-а.
Згідно із висновками Конституційного Суду, викладеними у рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, поняття “грошове забезпечення», “заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір про грошове забезпечення охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням “законодавство про оплату праці».
Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 4 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21, від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших.
Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. компенсації втрати частини доходів) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни, зокрема до КЗпП України.
Так, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 6 квітня 2023року у справі № 260/3564/22, від25квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів позивач оскаржує (в тому числі) бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року (у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої відповідачем 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23).
Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, компенсація позивачу втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року мала бути нарахована та виплачена йому при виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року, а саме - 9 травня 2024 року.
Враховуючи приписи ст. 233 КЗпП України, тримісячний строк для звернення до суду із позовними вимогами щодо не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року тривав до 9 серпня 2024 року.
Позовну заяву подано позивачем до суду 28 листопада 2024 року.
Отже, позовну заяву в частині позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів за період за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року подано до Донецького окружного адміністративного суду із пропуском встановленого для цього строку.
На зазначеному наголошувалось в ухвалі суду від 4 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Щодо посилань позивача на висновки Конституційного Суду України, викладені у Рішенні від 15 вересня 2013 року у справі № 9-рп/2013, та постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, відповідно до яких невиплата компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є триваючим правопорушенням та звернення до суду щодо її отримання не обмежено строками, суддя зазначає, що вказані висновки зроблені внаслідок аналізу законодавства, чинного до 19 липня 2022 року.
Щодо посилань позивача на постанови Верховного Суду від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а, від 9 червня 2021 року по справі № 240/186/20 та від 17 листопада 2021 року по справі № 460/4188/20, де Верховний Суд вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації, суддя зазначає, що у постанові від 2 квітня 2024 у справі № 560/8194/20 (на яку також містяться посилання у клопотанні про поновлення строку) Верховний Суд відступив від вказаних висновків та сформулювати нові висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати; з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою п. 8 ч. 1 ст. 240, для залишення позовної заяви без розгляду […].
Суддя зауважує, що жодних інших причин пропуску строку звернення до суду із даними позовом в частині позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів (у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення) за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у клопотанні про поновлення строку не наведено.
На підстави викладеного суддя висновує, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року є неповажними.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк а б о вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги наведене вище, позовна заява позивача в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23, -
підлягає поверненню.
Позовна заява в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а, -
відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених цим Кодексом, немає.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Отже, з огляду на зазначені вище приписи дана справа є справою незначної складності та буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене суддя вважає клопотання позивача таким, що підлягає задоволенню, а зазначена справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 241, 248, 256-258, 260, 262, 263, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовними вимогами щодо виплати компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23, -
повернути позивачу без розгляду.
3. Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а, -
та відкрити провадження у справі.
4. Клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника - задовольнити.
5. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
6. Справа буде розглядатись одноособовим складом суду.
7. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.
8. Роз'яснити відповідачу, що не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
9. Запропонувати позивачу надати суду відповідь на відзиви протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов із одночасним надісланням відповіді на відзив відповідачам.
10. Запропонувати відповідачу надати суду заперечення на відповідь на відзив протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив із одночасним надісланням заперечень позивачу.
11. Ухвала суду набирає законної сили з дати її підписання.
12. Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов'язки, визначені у ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Ухвала суду в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає.
14. Ухвала суду в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
15. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
16. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна