18 грудня 2024 рокуСправа №160/28216/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу 29.12.2021;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 рік, виходячи з грошового станом на день виключення зі списків особового складу 29.12.2021 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 з 15.09.2020 по 29.12.2021 позивач не скористалась правом на отримання додаткової відпустки як учаснику бойових дій, тому вважає, що відповідач зобов'язаний нарахувати виплатити їй компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за цей період.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом залишено без розгляду, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без розгляду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Витребувано від Військової частини НОМЕР_3 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, відомості (довідки, розрахунки тощо) про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні з військової служби, а також докази, які підтверджують нарахування та виплату позивачу компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки за 2020-2021 роки як учаснику бойових дій та відомості щодо використання ним такої відпустки, а також засвідчену належним чином копію відповіді на заяву ОСОБА_1 від 12.07.2024 про здійснення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (у разі надання такої відповіді), а також докази направлення відповіді на адресу позивача.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, він вважає, що позивач не має право на компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, оскільки наказом ВЧ НОМЕР_1 від 29.12.2021 позивача не звільнено з військової служби, а переведено на інше місце служби, що виключає право позивача на отримання компенсації саме за рахунок ВЧ НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 судом витребувано у ВЧ НОМЕР_1 засвідчену належним чином копію наказу Командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2021 №319.
На виконання вимог суду, відповідач листом повідомив, що не може надати копію цього наказу, оскільки журнали обліку документів, що надходили до військової частини знищені через повномасштабне вторгнення російської федерації.
Позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 15.09.2020 по 29.12.2021 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно посвідчення НОМЕР_4 , виданого 18.09.2019 року позивач є учасником бойових дій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 383 від 29.12.2021 лейтенанта ОСОБА_1 , начальника зв?язку - командира взводу зв?язку НОМЕР_5 танкового батальйону, призначеного наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 08 грудня 2021 року № 319 на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Слобідського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби місто Харків. Вислуга у Збройних Силах становить: календарна 5 років 1 місяць, пільгова 1 рік, загальна 6 років 1 місяць. З 29 грудня 2021 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у повному розмірі, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 грудня по 29 грудня 2021 року. Щорічну основну відпустку за 2021 рік використав. Грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2021 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік відповідно до наказу Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 59 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік" (з урахуванням змін) не отримав. Підстава: витяг наказу Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 08.12.2021 року №319, рапорт лейтенанта ОСОБА_1 від 29.12.2021 року.
Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено за 2020- 2021 роки компенсацію за невикористані дня додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
У липні 2024 року позивач звернулась з листом до ВЧ НОМЕР_1 , зокрема, щодо виплати компенсації за невикористані дня додаткової відпустки як учаснику бойових дій, проте відповіді не отримала.
Згідно наданої відповідачем до відзиву копії відповіді на лист позивача від 12.07.2024, відповідь датована 01.11.2024, тобто після подання позову у цій справі, при цьому доказів надсилання її позивачу не надано.
Разом з тим, у цій справі не є спірним бездіяльність відповідача щодо нанадання відповіді на лист позивача від 12.07.2024.
Позивач, звертаючись до суду вважає, що порушені її права на отримання компенсації за невикористані дня додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон №3551), часниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» (далі Закон №504) установлені такі види відпусток: щорічні відпустки; основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону №504 учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Пунктом 12 ст. 12 Закону №3551 визначено, що учасникам бойових дій надаються додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додакової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Отже, отримати компенсації за невикористані дня додаткової відпустки як учаснику бойових дій можна тільки при звільненні з військової служби.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що позивача наказом від 29.12.2021 переміщено на нове місце служби - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, обставини щодо звільнення позивача з військової служби у ВЧ НОМЕР_1 з 29.12.2021 матеріалами справи не підтверджуються.
Зазначене обумовлює відсутність у позивача права на отримання у ВЧ НОМЕР_1 компенсації за невикористані дня додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи, що за подання даного позову судовий збір сплаті не підлягає, розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 18.12.2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна