18 грудня 2024 рокуСправа №160/11747/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
07 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у винесенні рішення №104350008576 від 02.04.2024 р. про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 25.03.2024 р. №828, поданою відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та у не зарахуванні пільгового стажу;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у не скасуванні рішення №104350008576 від 02.04.2024р. про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області скасувати в повному обсязі прийняте ним рішення №104350008576 від 02.04.2024р., та призначити ОСОБА_1 з 25 березня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі заяви №828 поданої відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, та зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2001р. по 16.09.2011р., підтверджений довідками виданими ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №07/200-115 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2010р. по 16.09.2011р., та №07/200-116 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2001р. по 16.09.2011р. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов'язати виплачувати призначену з 25 березня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25.03.2024 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою №828 для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з усіма належними документами. Як зазначає позивач, на момент звернення позивач досягла 45 річного віку, та мала стаж роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців зайнята повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, що встановлено ст. 13 Закону України №1788-ХІІ. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104350008576 від 02.04.2024 року було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням 50-річного віку, а також зазначено, що пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 призначаються відповідно до ст. 114 Закону України №1058-IV згідно з якою, позивач набуде право на призначення пенсії лише після досягнення 50 річного віку та не враховано до пільгового стажу період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2001 р. по 16.09.2011р., підтверджений довідками виданими ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №07/200-115 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2010р. по 16.09.2011р., та №07/200-116 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2001р. по 16.09.2011р. Позивач не погоджується з таким рішенням та зазначає, що пільговий стаж належним чином підтверджується відповідними записами в її трудовій книжці та наданими нею довідками. З огляду на викладене, враховуючи, що основним документом на підтвердження стажу роботи є трудова книжка, позивач вважає, що спірні періоди роботи безпідставно не зараховані до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відтак позивач вважає, що вона досягла необхідного пенсійного віку передбаченого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, має необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, тому не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представниками відповідачів 1 та 2 - 15.05.2024, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.
27 травня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в яких відповідач-1 зазначає про те, що 25.03.2024 позивач звернулась з заявою про призначення/перерахунок пенсії за Списком № 1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.04.2024 № 104350008576 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по списку № 1 виходячи з наступної правової позиції. До 01.01.2004 пільгові пенсії за Списком № 1 призначалися відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права. Так, згідно з п. "а" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 3 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1058-IV. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За результатами розгляду документів позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, враховуючи вищевикладене чинне законодавство, правомірно відмовлено у призначенні пенсії за списком № 1, оскільки ОСОБА_1 не досягла відповідного пенсійного віку. Також не зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.01.2010 по 16.09.2011, оскільки до уваги не взята пільгова довідка від 20.03.2024 №07/200-115, яка не відповідає вимогам додатку 5 Порядку №637.
04 червня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач 25.03.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення від 02.04.2024 року №104350008576 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення пенсійного віку на день звернення, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV. Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється за нормами Закону №1058-IV. Вимога про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону №1788-ХІІ є необґрунтованою та незаконною, так як даний закон застосовується тільки в частині що не суперечить Закону №1058-IV. Тобто, з 01.04.2004 року таким законом є - Закон №1058-IV, який був прийнятий на зміну положенням Закону №1788-ХІІ. Отже, оскільки і Закон №1058-IV і Закон №1788-ХІІ регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV як акту права прийнятого пізніше у часі. Таким чином, Законом №1058-IV передбачено його пріоритет над іншими Законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування, отже дія Закону №1788-XII поширюється на визначення права особи на пенсію, зокрема, ст. 13 даного Закону встановлює виключно умови дострокового виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, тоді як порядок і умови виплати цієї пенсії визначаються за правилами Закону №1058-IV. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Таким чином підсумовуючи обставини, які були з'ясовані управліннями при розгляді поданих ОСОБА_1 документів, призначити пенсію на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст. 114 Закону №1058-IV в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має законних підстав, через те, що позивач не досягла необхідного пенсійного віку.
10 червня 2024 року до суду засобами поштового зв'язку позивачем були надані додаткові пояснення щодо застосування норм процесуального законодавства.
18 червня 2024 року до суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на позовну заяву, в якому відповідач-2 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та винесено рішення від 02.04.2024 №104350008576 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Як вбачається з наданих позивачем документів, на момент звернення із заявою про призначення пенсії від 25.08.2023 року позивачці виповнилось 46 років. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, на підставі якого позивачка просить призначити їй пенсію на пільгових умовах, пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, при цьому право на пенсію за віком на пільгових умовах жінки, що народились з 1 жовтня 1976 року по 31 березня 1977 року, мають після досягнення ними 50-річного віку. З 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома нормами, а саме: п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII за уніфікованими (ідентичними) правилами. Стосовно позивачки правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ та 50 років за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2010 по 16.09.2011, оскільки до уваги не взята пільгова довідка №07/200-115 від 20.03.2024, яка не відповідає вимогам додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Страховий стаж позивача становить 30 років 00 місяців 25, пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 12 років 01 місяць 12 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення від 02.04.2024 № 104350008576 про відмову у призначенні пенсії позивачеві у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, що є правомірним. Також на виконання ухвали суду від 14.05.2024 року надано належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
18 червня 2024 року до суду засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 в якій наведені аргументи щодо обґрунтованості позовних вимог, аналогічні, що зазначені у позовній заяві, а також позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
25 червня 2024 року до суду засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 в якій наведені аргументи щодо обґрунтованості позовних вимог, аналогічні, що зазначені у позовній заяві, а також позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
У зв'язку з впровадженням екстериторіальності її заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та розглянуто ним.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104350008576 від 02.04.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Рішення мотивоване тим, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком № 637 та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (сплата внесків згідно ОК-5 по 31.12.2023), на теперішній час страховий стаж складає 30 років 0 місяців 25 днів; пільговий стаж складає 12 років 01 місяць 27 днів. До страхового стажу зараховано усі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2010 по 16.09.2011, оскільки до уваги не взята пільгова довідка №07/200-115 від 20.03.2024, яка не відповідає вимогам додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Отже, в призначенні пенсії по Списку №1 згідно наданої заяви від 25.03.2024 відмовлено, за не досягненням пенсійного віку згідно чинного законодавства.
Не погоджуючись з відмовою відповідачів у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788).
Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон №1058-IV розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян», зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Закон № 1058-IV - є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, Закон № 1058-IV, як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 - XII, а саме, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Конституційний Суд у Рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення №1-р/2020) вказав на те, що ідентична викладеній у Законі № 213-VІІІ правова норма щодо збільшення пенсійного віку, яка міститься в Законі № 2148-VIII та якою доповнено Закон №1058-ІV, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.
За висновком суду, до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення № 1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону №1788-ХІІ після 23 січня 2020 року (набрання чинності Рішенням № 1-р/2020), належать особи, які працювали до 1 квітня 2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до ПФУ за призначенням пенсії.
Так, зокрема, у Рішенні № 1-р/2020 зазначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
В ході розгляду справи судом встановлено, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (25.03.2024 року) ОСОБА_1 виповнилось 47 років 4 місяці, її страховий стаж становив 30 років 00 місяців 25 днів, в тому числі 12 років 01 місяць 12 днів пільгового стажу ЧАЕС за Списком №1.
Тобто, у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивачка досягла пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах та має необхідний стаж роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, що є умовою для призначення пенсії у відповідності до положень п. «а» ч. 1 ст.13 цього Закону.
При цьому суд зазначає, що до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивачки, а саме пункт «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, положення якого визнано неконституційними, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
За таких обставин, рішення №104350008576 від 02.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії згідно частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , є протиправним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки до спірних відносин повинні застосовуватись норми п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, пенсійний вік для жінок у яких встановлено 45 років.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104350008576 від 02.04.2024 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2001р. по 16.09.2011р., підтверджений довідками виданими ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №07/200-115 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2010р. по 16.09.2011р., та №07/200-116 від 20.03.2024р., за період роботи з 01.01.2001р. по 16.09.2011р., суд зазначає наступне.
Вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Таким чином, як вже було зазначено вище, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер роботи, що виконується, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 12.09.1996 року містить наступні записи, зокрема:
- 01.01.2001 на посаді прибиральниці виробничих приміщень в Чорнобильський спеціальний район електричних мереж у Відкритому акціонерному товаристві «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (наказ № 860-к від 25.12.2000);
- 30.01.2002 ВАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. КИЇВОБЛЕНЕРГО» (наказ №22 від 30.01.2002);
- 25.04.2004 ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» перетворено у ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» (наказ №86/1 від 25.02.2004);
- 19.07.2006 Чорнобильський район електричних мереж перетворено в Чорнобильський районний підрозділ (наказ №271 від 20.07.2006);
- 06.07.2007 переведена на посаду прибиральника службових приміщень експлуатаційної дільниці Чорнобильського РП (наказ №3353-к від 06.07.2007);
- 17.08.2007 переведена на посаду діловода Експлуатаційної дільниці Чорнобильського районного підрозділу ЗАТ «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО» (наказ №4065 к від 17.08.2007);
- 27.04.2011 ЗАТ «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО» перейменовано в ПАТ «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО»;
- 16.09.2011 звільнена за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №2752к від 14.09.2011).
Крім того, згідно з Довідкою №07/200-116 від 20.03.2024 року, виданою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» встановлено, що ОСОБА_1 була безпосередньо зайнята на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 5 червня 1986 року № 665-195, які дають право на Державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. В якій також зазначено, що позивач працювала з « 01» січня 2001 року (наказ № 860-к від 25.12.2000 року) до « 16» вересня 2011 року (наказ № 2752-к від 14.09.2011 року) у Чорнобильському районному підрозділі. Указаний період зараховується до стажу роботи в зоні відчуження.
Згідно з Довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №07/200-115 від 20.03.2024 року, виданою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» встановлено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Чорнобильському районному підрозділі ПАТ «АЕС Київобленерго» і за період з 01 січня 2010 року до 16 вересня 2011 року виконувала роботи в діючих електроустановках, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. За професією, посадою: діловод, код КП 4144, що передбачена Списком № 1 розділ ХХІІ «Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм». Підрозділ 4 Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 479 від 04.07.2017). За період з 01.01.2010 р. до 16.09.2011 р.- 01 рік 08 місяців 15 днів. Підстава для видачі: Чорнобильський районний підрозділ знаходиться в зоні відчуження. Копії документів первинної атестації додаються (Наказ № 791 від 15.08.2014. Наказ № 982 від 02.10.2014, Висновок № 134 від 02.10.2014 Державної експертизи умов праці, наказ № 980 від 02.10.2014). Додаткові відомості: Атестація проведена вдруге. Наказ № 410 від 11.04.2018 «Про проведення атестації робочих місць Чорнобильського РП за умовами праці у 2018 р.», Наказ № 447 від 26.04.2019 «Про затвердження результатів атестації робочих місць у Чорнобильському РП», Довідка № КВ/75/82/Д від 21.05.2019 Державної служби України з питань праці.
Відповідно до Довідки №07/200-117 від 20.03.2024 року, виданою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ОСОБА_1 працювала в ВАТ «Київобленерго» з 01 січня 2001 року (наказ від 25.12.2000 р. № 860-к) до 16 вересня 2011 року (наказ від 14.09.2011 р. №2752-к) на посаді діловода Експлуатаційної дільниці Чорнобильського районного підрозділу ВАТ «Київобленерго», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» згідно Свідоцтва від 28.12.2001 г. № 2231. Відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» перетворено в Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» згідно Свідоцтва від 25.02.2004 № 2231. Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» перетворено в Публічне акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» згідно Свідоцтва від 27.04.2011 № 733884. ПАТ «А.Е.С. Київобленерго» перейменовано в ПАТ «Київобленерго» згідно з протоколом загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 ПАТ «Київобленерго» перейменоване в ПрАТ «Київобленерго» згідно з протоколом загальних зборів акціонерів від 30.05.2017 р. ПрАТ «Київобленерго» перейменовано на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів № 1/2020 від 21.08.2020.
Основною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 пенсійним органом визначено відсутність передбаченого чинним законодавством пенсійного віку, додатково відповідачем-1 не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період з роботи з 01.01.2010 по 16.09.2011, оскільки до уваги не взята пільгова довідка №07/200-115 від 20.03.2024, яка не відповідає вимогам додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Крім того, відповідно до розрахунку страхового стажу форми РС-право за пенсійною справою №104350008576, наявною в матеріалах справи, позивачу не було зараховано до пільгового стажу роботи період з 01.01.2001 по 16.09.2011 без зазначення конкретної причини незарахування.
Так судом встановлено, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивач в період з 01.01.2001 року по 06.07.2007 року працювала на посаді прибиральниці виробничих приміщень в Чорнобильському спеціальному районі електричних мереж у Відкритому акціонерному товаристві «КИЇВОБЛЕНЕРГО», з 06.07.2007 року переведена на посаду прибиральника службових приміщень експлуатаційної дільниці Чорнобильського РП, та з 17.08.2007 по 16.09.2011 року працювала на посаді діловода Експлуатаційної дільниці Чорнобильського районного підрозділу ЗАТ «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО».
Відомості зазначені у довідці №07/200-117 від 20.03.2024 року стосовно того, що позивач у період з 01 січня 2001 року (наказ від 25.12.2000 р. № 860-к) до 16 вересня 2011 року (наказ від 14.09.2011 р. №2752-к) працювала на посаді діловода Експлуатаційної дільниці Чорнобильського районного підрозділу ВАТ «Київобленерго», частково не відповідають інформації зазначеній у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , задля встановлення факту роботи позивача у спірний період роботи суд керується основним документом, який підтверджує стаж роботи, а саме трудовою книжкою.
Отже суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт роботи позивача в період з 01.01.2001 року по 16.09.2011 року в Чорнобильському спеціальному районі електричних мереж у Відкритому акціонерному товаристві «КИЇВОБЛЕНЕРГО», який в подальшому неодноразово перейменовувався.
Таким чином, спірним залишається питання віднесення періоду роботи позивача з 01.01.2001 року по 16.09.2011 року до пільгового стажу за Списком №1.
Так в матеріалах справи міститься, зокрема: Наказ № 791 від 15.08.2014. Наказ № 982 від 02.10.2014, Висновок № 134 від 02.10.2014 Державної експертизи умов праці, наказ № 980 від 02.10.2014), Наказ № 410 від 11.04.2018 «Про проведення атестації робочих місць Чорнобильського РП за умовами праці у 2018 р.», Наказ № 447 від 26.04.2019 «Про затвердження результатів атестації робочих місць у Чорнобильському РП», Довідка №КВ/75/82/Д від 21.05.2019 Державної служби України з питань праці. Згідно із зазначеними наказами про проведення атестації робочих місць, передбачено, що особи, які працювали на посадах «Діловод 1 категорії» мають право на призначення пільгової пенсії за Списком №1. Проте суд звертає увагу на те, що вказані документи були прийняті після 16.09.2011 (кінцева дата спірного періоду), а також посада «прибиральника виробничих приміщень» та «прибиральника службових приміщень» не була атестована підприємством. Відтак суд критично ставиться до вищезазначених наказів, як доказу на підтвердження пільгового характеру роботи за Списком №1.
Натомість суд зазначає, що відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, час роботи повний робочий день у зоні відчуження дає право на пенсію на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У подальшому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173 Список №1 доповнено позицією 22.1-1 г, якою передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повних робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджений Міністерством надзвичайних ситуацій за погодженням з Міністерством праці та Міністерством охорони здоров'я.
На виконання вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 16.01.2003 №36 Міністерством надзвичайних ситуацій України наказом від 13.03.2012 затверджено Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (надалі - Перелік підприємств №576).
Відповідно до пункту 2 цього наказу обов'язок щодо подання його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України покладено на Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Таким чином, станом на час звернення позивача за призначенням пенсії та виникнення спірних у цій справі правовідносин, Перелік у встановленому законом порядку було затверджено і обов'язок щодо його реєстрації Державним агентством України з управління зоною відчуження виконано.
Крім того, за правилами пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Таким чином, незалежно від часу затвердження Переліку підприємств особа буде мати право на пенсію за віком на пільгових умовах за умови, що підприємство, на якому вона працювала, буде включено до цього Переліку.
Отже, невжиття Державним агентством України з управління зоною відчуження заходів щодо реєстрації проекту Переліку підприємств, установ і організацій, працівники яких зайняті повний робочий день у зоні відчуження та мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, яке сформувало Міністерство екології та природних ресурсів України, за умови подальшої реєстрації Переліку, сформованого Міністерством надзвичайних ситуацій України, не призвело до порушення прав позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.
Із зазначених норм права, що регулюють питання зарахування до пільгового страхового стажу періодів роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС вбачається, що перевірці підлягають наявність відповідного трудового стажу, що підтверджується трудовою книжкою або, у разі такої необхідності, уточнюючими довідками підприємств та організацій; включення до Переліку підприємств № 576, підприємств в яких працювала особа.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.05.2021 року у справі № 750/4715/16-а та від 06.12.2023 року у справі № 620/1146/21.
Судом встановлено, що Чорнобильський районний підрозділ ЗАТ «A.E.С. Київобленерго», де позивач працювала у період з 01.01.2001 року по 16.09.2011 року, віднесено до Переліку підприємств №576.
Також суд критично відноситься до посилання відповідачів на неврахування довідки №07/200-115 від 20.03.2024, з підстав її невідповідності вимогам додатку 5 Постанови №637, оскільки недоліки у виданій позивачеві довідці не можуть слугувати підставою для відмови в зарахуванні в пільговому обчисленні за Списком №1 періоду роботи в Чорнобильському районному підрозділі ЗАТ «A.E.С. Київобленерго» та позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та виготовлення довідок на підприємстві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 01.01.2001 року по 16.09.2011 року має бути захований до пільгового стажу роботи за Списком №1.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу здійснити зарахування періоду роботи з 01.01.2001р. по 16.09.2011р., з урахуванням проведеного розрахунку періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» - час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу, роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою №831 передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36).
01.01.2004 набув чинності Закон № 1058-IV.
Преамбулою Закону № 1058-IV визначено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 2 названої статті Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві Положення Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначено статтею 24 Закону №1058-IV.
Так, положення частини 4 згаданої статті передбачають, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за періоди трудової діяльності після 01.01.2004 винятки в обчисленні страхового стажу не в одинарному розмірі можуть бути передбачені виключно Законом №1058-IV.
Так, згідно абзацу 10 частини 3 статті 26 загаданого Закону встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, вимоги Закону № 1058-IV передбачають можливість зарахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за списком № 1. Проте, норми цього закону не містять положень про те, що стаж роботи за списком № 1 зараховується до страхового стажу у полуторному розмірі. Так само норми зазначеного закону не містять посилань на можливість застосування при розрахунку страхового стажу за списком № 1 положень інших законодавчих актів та/або нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, зокрема згаданої вище постанови від 10.09.2008 № 831.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, зокрема, до періоду трудової діяльності позивача після 01.01.2004 підлягають застосуванню положення Закону №1058-IV, які не передбачають зарахування стажу роботи за списком № 1 до страхового стажу у полуторному розмірі.
Таким чином позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу здійснити зарахування періоду роботи з 01.01.2004р. по 16.09.2011р. у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС не підлягають задоволенню, натомість суд вважає, що у полуторному розмірі слід зарахувати до пільгового стажу період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104350008576 від 02.04.2024 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та у не зарахуванні пільгового стажу є протиправним, а, отже, зважаючи на те, що права позивача порушені саме рішенням відповідача-1, а не діями та бездіяльністю відповідача-2 з цього приводу, як помилково зазначав позивач у позовних вимогах, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме - визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Chahal проти Об'єднаного королівства (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі Афанасьєв проти України).
Таким чином, з метою поновлення порушених прав позивача та їх ефективного захисту, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період її роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 з 01.01.2001р. по 16.09.2011р. та зарахувати період роботи з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р. з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Суд також зазначає, що частиною першою статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідачами не заперечується наявність у позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії (25.03.2024 року) необхідного загального стажу - 30 років 00 місяців 25 днів, в тому числі 12 років 01 місяць 27 днів пільгового стажу за Списком №1 роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії на пільгових умовах було відмовлено з підстави недосягнення позивачкою встановленого ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку 50 років.
Між тим, суд у рішенні прийшов до висновку, що позивачка має право на призначення пільгової пенсії після досягнення 45 річного віку.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже 45 років їй виповнилось 05.11.2021 року, за призначенням пенсії позивач звернулась із заявою 25.03.2024 року, отже пенсія їй має бути призначена з моменту звернення із заявою, а саме - з 25.03.2024 року.
Щодо позовних вимог позивачки в частині зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем-1 було відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах лише через недосягнення пенсійного віку (50 років), водночас, судом встановлено, що позивачка на момент звернення із заявою про призначення пенсії необхідного пенсійного віку досягла (досягла 47 років 4 місяці), суд вважає, що у даному випадку у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є - саме призначення пенсії ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки після вирішення питання про відмову в призначенні пенсії за віком позивачці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було передано до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (як органу, що призначає пенсію за місцем проживання особи) сформовану електронну пенсійну справу ОСОБА_1 , належним відповідачем в частині зобов'язання призначення пенсії, є саме - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 у справі №1-5/2018 (764/15) - з 25.03.2024 року.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи відповідачами не було доведено належними доказами правомірності відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл витрат здійснюється у відповідності до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 77-78, 90, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104350008576 від 02.04.2024 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) період її роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 з 01.01.2001р. по 16.09.2011р. та зарахувати період роботи з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р. з відповідним пільговим обчисленням у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 у справі №1-5/2018 (764/15) - з 25.03.2024 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева