17 грудня 2024 рокуСправа №160/27102/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 220949,36грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який має незаявлений до суду податковий борг в сумі 220949,36 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін задекларованих податкових зобов'язань згідно із податковими деклараціями №9265681502 від 11.10.2023, №9369390276 від 12.01.2024, №9083524897 від 08.04.2024, №9181870302 від 03.07.2024, збільшений за рахунок пені, нарахованої в порядку ст.129 Податкового кодексу України. З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України ФОП ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №0014427-1310-0436 від 14.08.2023, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 15.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27102/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 докази погашення податкового боргу (за наявності).
Копія ухвали суду від 15.10.2024 надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа). Відповідачу копія ухвали суду надіслана засобами поштового зв'язку та отримана 29.10.2024, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Отже, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
08.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог. Відповідач вказує, що зазначений позивачем предмет спору не відповідає дійсності, оскільки відповідно до даних електронного кабінету платника податків ФОП ОСОБА_1 , станом на 31.10.2024 рахується заборгованість перед бюджетом у вигляді єдиного податку з фізичних осіб в сумі 170497,27 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок фінансової неспроможності відповідача сплатити поточні платежі по зазначеному виду податків у повному обсязі за 2023 - 2024 рік. Відповідач зазначає що, в найближчий час заборгованість в сумі 170497,27 грн. буде погашено у повному обсязі.
27.11.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла уточнююча позовна заява, в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 170935,86 грн.
Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливе не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що станом на час подання позивачем уточненої позовної заяви, з якої фактично вбачається зменшення розміру первинно заявлених позовних вимог до відповідача, розгляд справи по суті триває та розпочався з 15.11.2024.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що уточнена позовна заява надійшла до суду після початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її прийняття.
Позивач своїм право на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 28.04.2011, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстрації фізичної особи-підприємця; адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Криворізьке південне управління, Криворізька південна ДПІ (Центрально-Міський район м. Кривий Ріг)) з 28.04.2011.
Згідно із розрахунком, наведеним в позовній заяві, розрахунком суми податкового боргу, доданого до позовних матеріалів, за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 220949,36 грн. за платежем 18050401 - єдиний податок з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати наступних податкових зобов'язань, що виникла:
-20.11.2023 у сумі 23157,77грн. - залишку задекларованого зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9265681502 від 11.10.2023;
-19.02.2024 у сумі 70607,50грн. - задекларованого зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9369390276 від 12.01.2024;
-20.05.2024 у сумі 76732,00грн. - задекларованого зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9083524897 від 08.04.2024;
-19.08.2024 у сумі 50013,50грн. - задекларованого зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9181870302 від 03.07.2024;
438,59 пені, нарахованої в порядку ст.129 ПК України.
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0014427-1310-0436 від 14.08.2023 на суму 13927,77 грн., яка надіслана засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 , та вручена відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Криворізьке південне управління, Криворізька південна ДПІ (Центрально-Міський район м. Кривий Ріг)) з 28.04.2011 та має непогашений податковий борг з єдиного податку.
Позивач у позові вказує, що податковий борг відповідача з єдиного податку становить 220949,36грн.
Однак, за даними інтегрованої картки платника податків податкова заборгованість з єдиного податку становить 170497,27грн., що виникла за відповідачем внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб по податковим деклараціям №9265681502 від 11.10.2023, №9369390276 від 12.01.2024, №9083524897 від 08.04.2024 за І квартал 2024 року.
Наявність податкового боргу з єдиного боргу у сумі 170497,27грн. фактично не заперечена і відповідачем та у відзиві вказано, що така заборгованість виникла внаслідок фінансової неспроможності відповідача сплатити поточні платежі по зазначеному виду податків у повному обсязі за 2023 - 2024 рік.
Сума податкового боргу збільшена за рахунок пені на 438,59 грн., нарахованої в порядку ст. 129 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву не ставив під сумнів правомірність нарахування йому пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення.
Суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
Відсутні і докази оскарження надісланої відповідачу податкової вимоги форми «Ф» №0014427-1310-0436 від 14.08.2023.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 170935,86 грн. та здійснення всіх передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення такого податкового боргу.
Щодо іншої частини позову, суд зазначає, що позивачем не доведено боргу за відповідачем у сумі 50013,50грн., що заявлений до стягнення, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, кошти в сумі 170935,86 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 170935,86 грн. (сто сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 86 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова